Рішення № 3039729, 19.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.09 р. Справа № 24/4

Господарський суд Донецької області у складі судді Ломовцевої Н.В.

при секретарі судового засідання: Фесечко Ю.П.

за участю представників сторін

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” м. Донецьк

про стягнення 159096,89грн.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” м. Донецьк про стягнення 159096,89грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що внаслідок належного невиконання відповідачем умов договору фінансового лізингу № 408 від 06.08.07р. (нездійснення сплати лізингових платежів належним чином), у останнього перед ТОВ „Євро Лізинг” утворилась заборгованість в сумі 159096,89грн.

04.02.09р. господарським судом отримані уточнення до позовної заяви ТОВ „Євро Лізинг” до ТОВ „Автоспецтех” про стягнення заборгованості та пені, в яких позивач просить винести рішення про стягнення з відповідача суми 159096,89грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції 137672,01грн., пені 11365,18грн., 3% річних від простроченої суми 942,55грн., відшкодування вартості виконавчого напису в сумі 9117,15грн. на поточний рахунок ТОВ „Євро Лізинг” № 2600510828 у ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478. Зазначені позивачем вимоги приймаються та розглядаються судом, як остаточні.

Відповідач у судові засідання не з’явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не пояснив причини нез’явлення та не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез’явлення у судове засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Суд зобов’язував Головне управління статистки у Донецькій області надати відомості щодо наявності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” (відповідача у справі).

30.01.09р. господарським судом був отриманий витяг з ЄДРПОУ, з якого вбачається, що адреса відповідача співпадає з адресою, зазначеною позивачем у вступній частині до позовної заяви.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

06.08.07р. між позивачем та відповідачем був укладений договір фінансового лізингу № 408 (далі по тексту – договір), згідно з яким лізингодавець (ТОВ „Євро Лізинг”) передає лізингоодержувачу (ТОВ „Автоспецтех”), а останній отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ (транспортних засобів) у відповідності з замовленням на ТЗ. ТЗ, що передається в лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ (п. 2.2. договору).

З актів приймання – передачі ТЗ №№ 408/001, 408/002, 408/003 від 03.09.07р. та 30.11.07р. відповідно вбачається, що відповідачу на підставі замовлень були передані наступні транспортні засоби:

КРАЗ 65055-053-02, шасі №Y7A65055070806879, реєстраційний №АА7331ЕВ;

КРАЗ 65055 – 053 – 02, шасі №Y7A65055070806984, реєстраційний №АА7322ЕВ;

напівпричіп – самоскид Тонар 9523-0000020-10, шасі № ХОТ95230080001886, реєстраційний №АА8734ХТ.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу на строк, вказаний в плані лізингу.

Щодо кожного транспортного засобу – сторонами були складені плани лізингу №№ 408/001, 408/002 та 408/003, які є невід’ємною частиною договору від 06.08.07р. В подальшому, 14.09.08р. до планів лізингу були внесені відповідні зміни.

Внаслідок укладання договору та підписання сторонами планів лізингу, а, також, змін до них, у відповідача виник обов’язок сплати лізингових платежів за передані у лізинг ТЗ (п. 5.1. договору).

Позивач зазначає, що відповідачу неодноразово надсилались листи – повідомлення з вимогою сплатити заборгованість, попереджаючи при цьому про примусове стягнення грошових коштів та повернення транспортних засобів з покладанням всіх витрат на винну сторону.

Відповідачем не сплачувались лізингові платежі за планами лізингу та змінами до них № 408/001 за період з 20.07.08р. по 20.08.08р. та з 20.08.08р. по 20.12.08р.; № 408/002 за 20.07.08р. та з 20.09.08р. по 20.12.08р.; № 408/003 за 20.08.08р.

Саме несплата лізингових платежів відповідачем належним чином й стала підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Оцінюючи позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 149979,74грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції 137672,01грн., пені 11365,18грн., 3% річних від простроченої суми 942,55грн., суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 16 Закону України „Про фінансовий лізинг” передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

З урахуванням наданих доказів суд вважає доведеною наявність заборгованості зі сплати лізингових платежів в сумі 134949,17грн., та як слід – вимоги щодо стягнення цієї заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги щодо стягнення пені, індексу інфляції та 3% річних, також, обґрунтовані з огляду на таке.

У п. 16.1. договору визначено, що при порушенні лізингоодержувачем зобов’язань по сплаті лізингових платежів, передбачених планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим договором, лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Крім того, приписами п. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказано вище, відповідачем не здійснювалась оплата за користування транспортними засобами, внаслідок чого утворилась заборгованість. Як слід, нарахування індексу інфляції 137672,01грн., пені 11365,18грн., 3% річних від простроченої суми 942,55грн. за період з 20.07.08р. по 02.01.09р. відповідає приписам закону.

За таких обставин, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про відшкодування вартості виконавчого напису в сумі 9117,15грн., суд вважає, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

У разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимогу лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса (п. 5.6. договору).

Пунктом 2 ст. 7 Закону України „Про фінансовий лізинг” встановлено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Позивач звернувся до нотаріуса з вимогою вчинити виконавчий напис про повернення предмету лізингу, який було зроблено 03.10.08р.

16.10.08р. – позивач звернувся до ДВС Калінінського РУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження по поверненню транспортних засобів від відповідача.

Пунктом 12.10. договору встановлено, що лізингоодержувач має нести всі витрати, пов’язані з несвоєчасним поверненням ТЗ, згідно з рахунку – фактури, виставленого лізингодавцем.

Виходячи з наведеного, ухвалою від 19.01.09р. суд зобов’язував позивача представити докази направлення відповідачу вимоги про сплату витрат за вчинення виконавчого напису та фактично понесених витрат, які уповноваженим представником ТОВ „Євро Лізинг” надані не були.

Ненадання витребуваних доказів позбавляє суд можливості всебічно, повно дослідити обставини справи, з’ясувати правомірність вимоги позивача щодо відшкодування вартості виконавчого напису в сумі 9117,15грн.

Виходячи з вищевикладеного, позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України.

Судом роз’яснено позивачу, що після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, він має право знову звернутися з вимогою до господарського суду в загальному порядку.

Судові витрати підлягають віднесенню на сторін в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 35, 43, 49, п. 5 ст. 81, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” м. Донецьк про стягнення з відповідача суми 159096,89грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції 137672,01грн., пені 11365,18грн., 3% річних від простроченої суми 942,55грн., відшкодування вартості виконавчого напису в сумі 9117,15грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” (83014, м. Донецьк, пр. Полеглих Комунарів, 61; ЄДРПОУ 33838507; рахунок 26002001308559 у філії ЗАТ „ОТП Банк” у м. Донецьку, код банку 335775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3; ЄДРПОУ 32774747; рахунок 2600510828 у ВАТ АБ „Укргазбанк”, код банку 320478) заборгованість в сумі 149979,74грн., яка включає в себе суму простроченого платежу з урахуванням індексу інфляції 137672,01грн., пені 11365,18грн., 3% річних від простроченої суми 942,55грн., 1499,81грн. витрат з державного мита та 112,24грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Залишити без розгляду позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Євро Лізинг” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Автоспецтех” м. Донецьк про відшкодування вартості виконавчого напису в сумі 9117,15грн.

Рішення набирає законної сили 02.03.09р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя