Рішення № 3039723, 17.02.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.09 р. Справа № 15/10

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом закритого акціонерного товариства “Луганський м’ясокомбінат” м. Луганськ (код ЄДРПОУ 05507034)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція” м. Краматорськ (код ЄДРПОУ 24317115)

про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 6186,07 грн., пені у розмірі 129,15 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Несін О.М. за довіреністю № 06-73 від 20.01.2009 р.

від відповідача: не з’явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства “Луганський м’ясокомбінат” м. Луганськ до товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція” м. Краматорськ про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 6186,07 грн., пені у розмірі 129,15 грн.

Ухвалою суду від 12.01.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/10, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

У порушення вимог ухвал суду від 12.01.2009 р., 05.02.2009 р. відповідач в судові засідання 05.02.2009 р., 17.02.2009 р. не з’явився без повідомлення про причину неявки, витребувані документи до суду не надіслав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень з ухвалами господарського суду представнику відповідача.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні заявлено клопотання про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв’язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу. Судом, відповідно до вимог статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 р. сторони уклали договір № 240, згідно якого постачальник (позивач) зобов’язався виготовляти та передавати у власність покупця товар – м’ясні та ковбасні вироби, а покупець (відповідач) зобов’язався приймати вказаний товар і своєчасно оплачувати його на умовах даного договору. Асортимент, кількість товару та пункти поставки вказуються покупцем у замовленні, що подається постачальнику.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що покупець надає постачальнику замовлення на товар за два дні до постачання товару. Надання замовлення допускається за телефоном, факсом, електронною поштою з вказівкою прізвища, імені та по батькові особи, що надає замовлення від імені покупця, її посади.

Згідно п.п. 4.1, 4.2 договору постачальник постачає за цим договором товар за оптово–відпускними цінами, що діяли у нього на момент постачання товару згідно прайс-листа. Ціни на товар кожної партії вказуються у накладних. Покупець здійснює оплату поставленого за цим договором товару згідно товарно-транспортної накладної протягом 5 банківських днів з моменту отримання продукції.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення терміну та умов оплати товару, вказаних у п. 4.2 договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 8.1 договору даний договір вступив в силу з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та діяв до 31.12.2008 р.

На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу товар за товарно-транспортними накладними: № 207098 від 20.11.2008 р. на суму 1888,09 грн., № 202013 від 20.11.2008 р. на суму 208,80 грн., № 247004 від 24.11.2008 р. на суму 1797,42 грн., № 242013 від 24.11.2008 р. на суму 1316,10 грн., № 271058 від 27.11.2008 р. на суму 1028,41 грн., завірені копії яких додані до позову.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується крім товарно–транспортних накладних податковими накладними, завірені копії податкових накладних містяться в матеріалах справи.

Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 240 від 02.01.2008 р. суд робить виходячи з того, що товарно-транспортні та податкові накладні містять посилання на даний договір.

Позивач надав до суду детальний розрахунок суми заборгованості, в якому вказує, що відповідачем була здійснена часткова оплата товару за спірними накладними, що підтверджується банківськими виписками, завірені копії яких містяться в матеріалах справи, тому на момент подачі позову до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем склала 6186,07 грн.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні – покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Сторонами в договорі № 240 від 02.01.2008 р. встановлений конкретний строк оплати по кожній партії поставленого за вказаним договором товару – протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару, тобто від дати підписання товарно-транспортних накладних: № 207098 від 20.11.2008 р. – з 21.11.2008 р. по 27.11.2008 р. включно, № 202013 від 20.11.2008 р. – з 21.11.2008 р. по 27.11.2008 р. включно, № 247004 від 24.11.2008 р. – з 25.11.2008 р. по 01.12.2008 р. включно, № 242013 від 24.11.2008 р. – з 25.11.2008 р. по 01.12.2008 р. включно, № 271058 від 27.11.2008 р. – з 28.11.2008 р. по 04.12.2008 р. включно. Встановлений договором строк оплати за отриманий товар по спірним товарно-транспортним накладним для відповідача наступив, крім того почалося прострочення виконання грошового зобов’язання.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконав зобов’язання оплатити товар, поставлений згідно договору № 240 від 02.01.2008 р. в сумі 6186,07 грн., тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Керуючись п. 6.2 договору позивач нарахував відповідачу пеню станом на 30.12.2008 р. на загальну суму 129,15 грн.: за товарно-транспортними накладними № 207098 від 20.11.2008 р. та № 202013 від 20.11.2008 р. в сумі 47,22 грн., за товарно-транспортними накладними № 247004 від 24.11.2008 р. та № 242013 від 24.11.2008 р. в сумі 63,21 грн., за товарно-транспортною накладною № 271058 від 27.11.2008 р. в сумі 18,72 грн. (розрахунок суми пені доданий до позовної заяви). Суд вважає вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач будь-які заперечення на позовні вимоги на день судового слухання не надав, тобто не скористався своїм правом на судовий захист.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34; 36; 43; 49; 75; 82-85; 115; 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Трансекспедиція” (юридична адреса: 84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Союзна, 16-А; код ЄДРПОУ 24317115; розрахунковий рахунок 260076136 в Обласній дирекції „Райффайзенбанк “Аваль” м. Донецьк, МФО 335076) на користь закритого акціонерного товариства “Луганський м’ясокомбінат” (юридична адреса: 91020, м. Луганськ, вул. Лутугинська, 119; код ЄДРПОУ 05507034; розрахунковий рахунок 26002040 в Східно-промисловому комерційному банку м. Луганська, МФО 304706) суму 6315,22 грн. (а саме: основний борг на суму 6186,07 грн., пеню в сумі 129,15 грн.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

У судовому засіданні 17.02.2009 р. оголошено рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Богатир К.В.