Постанова № 30390210, 01.04.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25» березня 2013 р. Справа №922/452/13-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Ісаєвій А.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача - Галюта М.Т., за довіреністю №92/11.5.2, від 27.02.2013 року; Карпінський С.В., за довіреністю №602/11.5.2 від 09.08.2010 року;

відповідача - Чухраєва Н.С., за довіреністю від 11.02.2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інвест Маркет Україна», м.Харків (вх.№863Х/2-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року по справі №922/452/13-г,

за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м.Харків,

до Приватного акціонерного товариства «Інвест Маркет Україна», м.Харків,

про визнання вимог як вимог першої черги та включення до ліквідаційного балансу,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року по справі №922/452/13-г (суддя Шатерніков М.І.) задоволено заяву ПАТ «ВТБ Банк» про вжиття заходів забезпечення позову.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по cуті i набрання рішенням законної сили заборонено ліквідаційній комісії (ліквідатору) та загальним зборам ПрАТ «Інвест Маркет Україна» (код ЄДРПОУ 30430251, адреса: м. Харків, вул. Новгородська, буд. 11-а) вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна».

З метою забезпечення позову до вирішення спору по cуті i набрання рішенням законної сили заборонено державному реєстратору виконавчого комітету Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 26488128, 61200, м. Харків, майдан Конституції, 7) проводити державну реєстрацію припинення юридичної особи ПрАТ «Інвест Маркет Україна», а також отримувати документи для вчинення таких реєстраційних дій та вносити відповідні записи до Єдиного державного реєстру.

Ухвалено, що ухвала набирає чинності 21.02.2013 року, підлягає негайному виконанню та є виконавчим документом згідно Закону України «Про виконавче провадження». Строк пред`явлення ухвали до виконання - один рік до 22.02.2014 року.

Ухвалено, що стягувачем за даною ухвалою є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд 8/26; код 14359319) в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», м.Харків (61002, м.Харків, вул. Чернишевська, 66).

Також ухвалено, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Приватне акціонерне товариство «Інвест Маркет Україна» з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року по справі №922/452/13-г та винести постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції було застосовано захід забезпечення, який прямо заборонений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України. Вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона затверджувати проміжний та ліквідаційний баланс порушує права інших кредиторів, призводить до втручання ведення господарської діяльності, а також порушує вимоги ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, підпункту 22 п. 8.3 Статуту ПрАТ «Інвест Маркет Україна»», п. 23 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства». Також, обраний судом захід забезпечення позову виходить за межі встановленого переліку можливих заходів забезпечення позову, а доводи позивача про необхідність застосування даних заходів забезпечення позову є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову в межах розгляду даної справи з одних й тих самих питань двічі приймав різні рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інвест Маркет Україна» прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 25.03.2013 року представник позивача надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2601), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ «Інвест Маркет Україна» та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята при повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин справи та не суперечить приписам чинного законодавства України.

В судовому засіданні 25.03.2013 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав, викладених у його відзиві.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали місцевого господарського суду, перевіривши викладені в апеляційній скарзі доводи, а також перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, ПАТ «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ Банк», 01.02.2013 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ «Інвест Маркет Україна», в якій просить суд визнати вимоги ПрАТ «ВТБ Банк», як вимоги першої черги, які забезпечені заставою до ПрАТ «Інвест Маркет Україна» та зобов'язати ліквідаційну комісію (ліквідатора) ПрАТ «Інвест Маркет Україна» при складанні та затвердженні проміжного ліквідаційного балансу Приватного акціонерного товариства «Інвест Маркет Україна» визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу відомості про майнові вимоги Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» як вимоги першої черги, які забезпечені заставою у розмірі 16814652 доларів США 91 цент.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013 року за вищезазначеною позовною заявою порушено провадження у справі №922/452/13-г.

Разом з позовною заявою позивачем до суду надано заяву про забезпечення позову у справі №922/452/13-г, в якій заявник просив суд заборонити ліквідаційній комісії та загальним зборам ПрАТ «Інвест Маркет Україна» вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна» до завершення розгляду позову банку про визнання майнових вимог до боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013 року по справі №922/452/13-г в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовлено.

Проте, 19.02.2013 року на адресу суду першої інстанції повторно надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову, яка була прийнята судом до розгляду.

21.02.2013 року місцевим господарським судом була винесена оскаржувана ухвала про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Вживаючи заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд виходив з того, що у разі невжиття таких заходів буде порушено права заявника або буде існувати реальна загроза їх порушення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду Харківської області, з огляду на наступне.

Згідно п. 10 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України суддя з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору вчиняє в необхідних випадках при підготовці справи до розгляду таку дію, як вжиття заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів зазначає, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового розгляду.

Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що заходами забезпечення позову є, зокрема, заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмету спору.

Отже, приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен визначитись як з предметом спору у співвідношенні з певними заходами забезпечення позову, які вимагається до застосування, і певними діями, які вимагається заборонити вчиняти, так і з доцільністю та обґрунтованістю вжиття таких заходів.

В Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи приписи діючого законодавства, які регулюють інститут забезпечення позову, господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову повинен оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками судового розгляду.

Вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги та повинен бути співрозмірним, а заборона на вчинення дій може стосуватися лише предмета спору.

Право здійснення забезпечення позову та вибору тих чи інших заходів належить господарському суду, який виходить із предмету спору, конкретних обставин справи та пропозицій заявника.

Зі змісту статті 66 Господарського процесуального кодексу України випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, згідно наданих до заяви документів вбачається, що 22.05.2007 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ПрАТ «Інвест Маркет Україна» було укладено генеральну угоду №119 та наступні додаткові угоди: №1 від 28.05.2008 року, №2 від 16.06.2010 року, №3 від 05.05.2011 року, №4 від 23.03.2012 року, №5 від 07.06.2012 року, в рамках яких укладено наступні кредитні договори: кредитний договір №119-Ю від 22.05.2007 року; кредитний договір №119/2-Ю від 06.07.2007 року; договір про відкриття валютної кредитної лінії №119/3-Ю від 28.05.2008 року; кредитний договір №119/4-Ю від 16.06.2010 року.

В забезпечення виконання ПрАТ «Інвест Маркет Україна» зобов'язань по вищевказаним кредитним договорам, між ПАТ «ВТБ Банк» та ПрАТ «Інвест Маркет Україна» було укладено наступні договори: іпотечний договір №119/2 від 22.05.2007 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (іпотечний договір №1); іпотечний договір №119-2/4 від 16.06.2010 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (іпотечний договір №1); договір застави №119-2/3 від 28.11.2008 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (договір застави №1); договір застави цінних паперів (облігацій) №119-2/6 від 29.07.2010 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (договір застави №2); договір застави майнових прав №119-2/5 від 30.06.2010 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (договір застави №3); договір поруки №119-П/З від 28.05.2008 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (договір поруки №1); договір поруки №119-П/4 від 28.05.2008 року та договори про внесення змін та доповнень до нього (договір поруки №2).

Як вказує позивач, ним виконано свої зобов'язання по кредитним договорам щодо надання ПрАТ «Інвест Маркет Україна» грошових коштів (кредиту), однак, ПрАТ «Інвест Маркет Україна» належним чином не виконало своїх зобов'язань по всім кредитним договорам.

Позивач вказує, що станом на 28.11.2012 року у ПрАТ «Інвест Маркет Україна» утворилася заборгованість перед ПАТ «ВТБ Банк» по кредитним договорам №1, №2, №3, №4, та існує обов'язок ПрАТ «Інвест Маркет Україна» достроково виконати всі зобов'язання щодо повернення суми кредиту та плати за користування кредитом по кредитним договорам №1, №2, №3, №4, а саме: за кредитним договором №119-Ю від 22.05.2007 року заборгованість становить 8580830 доларів США 83 центів; за кредитним договором №119/2-Ю від 06.07.2007 року заборгованість становить 3016864 доларів США 26 центів; за кредитним договором №119/3-Ю від 28.05.2008 року заборгованість становить 5216957 доларів США 82 центи; за кредитним договором №119/4-Ю від 16.06.2010 року заборгованість становить 219161590 грн. 61 коп.

20.11.2012 року у Бюлетені державної реєстрації №231 (31) було опубліковано оголошення, в якому містилась інформація про те, що за рішенням акціонерів Приватне акціонерне товариство «Інвест Маркет Україна» ліквідується. Окрім цього, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ№346247 станом на 11.12.2012 року, юридична особа ПрАТ «Інвест Маркет Україна» знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності на підставі рішення учасників юридичної особи від 13.11.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 105 Цивільного кодексу України після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Частиною 3 та 5 вказаної статті визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно вимог ч. 3 та ч. 4 ст. 60 Господарського кодексу України, ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, повинен також розмістити в друкованих органах повідомлення про його ліквідацію та про порядок та строки заяви кредиторами претензій, а наявних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України, кожна окрема вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

ПАТ «ВТБ Банк» було направлено цінними листами на адресу ліквідаційної комісії ПрАТ «Інвест Маркет Україна» вимоги про сплату грошових сум за кредитними договорами №1, №2, №3, №4 (вихідний №8947/1-2 від 12.12.2012 року та вихідний №8948/1-2 від 12.12.2012 року), які отримані ліквідаційною комісією ПрАТ «Інвест Маркет Україна» 17.12.2012 року, що підтверджується повідомленнями про вручення цінних листів.

Проте, ПрАТ «Інвест Маркет Україна» в порушення приписів ст. 105 Цивільного кодексу України не вчинено дій, направлених на належне повідомлення ПАТ «ВТБ Банк» щодо ліквідації юридичної особи, а також матеріали справи не містять відомостей, а відповідачем не доведено факту щодо розгляду претензій та визнання або невизнання вимог ПАТ «ВТБ Банк».

Не вчинення таких дій свідчить, як зазначає позивач, про прийняття рішення щодо ліквідації юридичної особи, з метою уникнення цивільно-правової відповідальності за невиконання своїх зобов'язань за кредитними договорами.

Тобто, колегія суддів зазначає, що за умови прийняття та затвердження проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна», у відповідача не буде ніяких перешкод для вчинення дій для реєстрації припинення юридичної особи. А за умови реєстрації припинення юридичної особи зобов'язати відповідача визнати вимоги кредитора та включити їх до ліквідаційного балансу, який затверджено, буде неможливо. Крім того, за умови реєстрації припинення юридичної особи стягнути з відповідача суму заборгованості буде неможливо, оскільки, в розумінні приписів матеріального права припинення юридичної особи передбачає такий наслідок, як припинення її зобов'язань та припинення її існування у правовідносинах після внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.

Отже, існує реальна можливість затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна» та, як наслідок, в подальшому безперешкодна реєстрація припинення юридичної особи ПрАТ «Інвест Маркет Україна», у зв'язку з чим невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вже зазначалося, апелянт обґрунтовуючи свою позицію щодо скасування оскаржуваної ухвали посилається на те, що судом першої інстанції було застосовано захід забезпечення позову, який прямо заборонений ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, оскільки направлений на втручання у підприємницьку діяльність відповідача.

Проте, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується із такими висновками суду, оскільки ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що позов може забезпечуватися забороною відповідачеві вчиняти певні, в даному випадку, вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна». Заборона на вчинення таких дій не є направленою на втручання у підприємницьку діяльність відповідача, оскільки проведення таких дій не пов'язано з підприємницькою діяльністю та, крім того, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ПрАТ «Інвест Маркет Україна» не веде на даний час підприємницьку діяльність, що підтверджується відповідним записом.

Щодо доводів апелянта, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову в межах розгляду даної справи з одних й тих самих питань двічі приймав різні рішення, колегія суддів вказує таке.

Як вже зазначалося, ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013 року за позовною заявою ПАТ «ВТБ Банк» було порушено провадження у справі №922/452/13-г. Разом з позовною заявою позивачем до суду надано заяву про забезпечення позову у справі №922/452/13-г, в якій заявник просив суд заборонити ліквідаційній комісії та загальним зборам ПрАТ «Інвест Маркет Україна» вчиняти дії щодо затвердження та прийняття проміжного і ліквідаційного балансу ПрАТ «Інвест Маркет Україна» до завершення розгляду позову банку про визнання майнових вимог до боржника.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.02.2013 року по справі №922/452/13-г в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовлено.

19.02.2013 року на адресу суду першої інстанції повторно надано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначається, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінилися певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволені яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Отже, згідно приписів чинного законодавства України, заявник (позивач) не позбавлений права повторно звернутися до суду з заявою при вжиття заходів до забезпечення позову, а суд, за умови обґрунтованості такої заяви, винести ухвалу, якою задовольнити заяву та застосувати заходи до забезпечення позову. Вчинення таких дій не суперечить нормам права.

Таким чином, доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На наявних матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що при прийнятті ухвали від 21.02.2013 року по справі №922/452/13-г господарським судом Харківської області було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим, ухвала господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1. ст. 103, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Інвест Маркет Україна» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 21.02.2013 року по справі №922/452/13-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2013 року.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.