Рішення № 30388705, 14.03.2013, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 210/968/13-ц

Провадження №2/210/885/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2013 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чайкіної О.В.,

при секретарі Ромашевському В.Є.,

за участі сторін:

представника позивача:ОСОБА_1

представника відповідача:ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 210/968/13-ц, провадження №2/210/885/13 за позовом ОСОБА_3 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, ОСОБА_4 акціонерного товариства „Євраз ОСОБА_5 про відшкодування моральної шкоди, завданої в звязку з ушкодженням здоровя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, у лютому 2013 року звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, спричиненої в звязку з ушкодженням здоров'я. В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що пропрацював на підприємстві відповідача у справі, а саме на шахті «Ювілейна» у Відкритому акціонерному товаристві „Євраз ОСОБА_5 (правонаступник Публічне акціонерне товариство „Євраз ОСОБА_5) в період з 02.19.1995р. до 04.09.2012 року. Рішенням лікувальної - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 05.07.2011р. йому встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт, емфізема легень першої стадії). Згідно з Актом розслідування профзахворювання причиною отримання професійного захворювання є робота в умовах пилу, показники запиленості на робочому місці перевищували гранично - допустимий рівень. Вказує, що винними в отримані ним професійного захворювання є посадові особи підприємства Відповідача. За висновком МСЕК йому встановлено 15% втрати працездатності на безстроковий термін. Також зазначив, що саме з вини підприємства відповідача, він втратив здоровя, працездатність, змушений переносить хронічні фізичні болі, а звідси і моральні переживання. У звязку з цим, він звернувся до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ОСОБА_4 акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_5» 224 000,00грн., а також стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на її користь 224 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 12.11.2012р., підтримала заявлені позовні вимоги в частині, що стосується стягнення з Відповідача ПАТ «Євраз ОСОБА_5», при цьому посилалася на обставини, вказані в позовній заяві, та просила їх задовольнити. Зазначала, що у звязку з професійним захворюванням її довіритель зазнає фізичного болю та моральних страждань. Просить стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 224 000грн. Позовні вимоги до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області просила залишити без розгляду.

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки до суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Представник відповідача - ОСОБА_4 акціонерного товариства «Євраз ОСОБА_5» ОСОБА_2 позов не визнала. Зазначала, що позивач свідомо обрав даний фах та роботу на підприємстві відповідача, знав та повинен був знати про шкідливі фактори та умови праці, за це він мав певні пільги, а саме йому надавалося харчування, засоби індивідуального захисту, додаткова відпустка, скорочений робочий день. Представник зазначила, що підприємство вважає, що позивачем не доведено факт заподіяння йому моральної шкоди. Передбачене ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди відповідачем не застосовується до осіб, що підлягають обовязковому соціальному страхуванню відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Представник відповідача вважає, що ПАТ «Євраз ОСОБА_5» не повинно відшкодовувати позивачеві моральну шкоду.

Вислухавши представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши у сукупності докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає частковому задоволенню, за таких підстав.

ОСОБА_5 встановлено, що відповідно до записів, які містяться в трудовій книжці, Позивач пропрацював на підприємстві відповідача на шахті «Ювілейна» у Відкритому акціонерному товаристві «Суха Балка» (правонаступником являється Публічне акціонерне товариство «Суха Балка») в період з 02.10.1995 р. по 03.01.2006 р. по професії - підземним машиністом дробилки дільниці № 34 шахти «Ювілейна» ВАТ „Суха Балка; з 03.01.2006 р. по 04.09.2012 р. машиністом підземної установки дільниці № 16 шахти „Ювілейна у Відкритому акціонерному товаристві «Суха Балка» (правонаступником являється Публічне акціонерне товариство «Суха Балка»), 04.09.2012 року - звільнений з підприємства в зв'язку з виходом на пенсію /а.с. 5-6/.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання № 24 від 24.07.2012р., складений комісією представниками: Жовтневої СЕС, Фонду соціального страхування, підприємства відповідача, відповідно якого в пункті 17 встановлено причину отримання професійного захворювання, а саме перевищення на робочому місці гранично допустимих показників, в декілька разів пилу: концентрація в повітрі робочої зони аерозолів пилу з вмістом вільного кремнію діоксиду кристалічного від 10 до 70% - 4.9 до 6.2 мг/м3 при гранично допустимій нормі 2,0 мг/м. В пункті 19 зазначено винних осіб у порушенні вимог ст. 153 КЗпП Украйни та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», а саме посадових осіб керівництво шахти «Ювілейна» підприємства-відповідача, та начальника дільниці № 34 шахти «Ювілейна» ОСОБА_6 /а.с. 7-8/.

Висновком лікувальної - експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини № 1250 від 05 липня 2011 року Позивачу встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт, емфізема легень першої стадії) /а.с. 10/.

Як вбачається із довідки МСЕК від 26.09.2012р. серії 10 ААА № 084068 у звязку з професійним захворюванням Позивачу встановлено 15 відсотків втрати професійної працездатності на безстроковий термін /а.с. 9/.

Таким чином, слід вважати, що самим фактом втрати Позивачем професійної працездатності у зв'язку з професійним захворюванням, яке виникло через вплив шкідливих факторів під час роботи протягом тривалого часу на підприємстві ПАТ «Суха Балка» йому спричинена моральна шкода, яка згідно ст. 237-1 КЗпП України може бути відшкодована одноразово за рахунок відповідача.

За таких обставин, вимоги Позивача до ПАТ «Суха Балка» є обґрунтованими і не суперечать чинному законодавству.

Наявність професійного захворювання у Позивача також підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема наданими виписними епікризами та виписками з медичних карток стаціонарного хворого, з яких убачається, що Позивач з приводу отриманих професійних захворювань неодноразово проходив стаціонарне та амбулаторне лікування в УКР НДІ ПРОММЕД, в 16- й міській лікарні міста ОСОБА_7. Відповідно медичних документів позивачці рекомендовано: нагляд лікарів, прийом медикаментів, щорічні курси амбулаторного та стаціонарного лікування, оздоровлення в санаторії - профілакторії, санаторно - курортне лікування пульмонологічного профілю в теплу пору року, уникати переохолодження та застудних захворювань, дотримуватися дієти /а.с. 11-13/.

Суд не може погодитися із запереченнями представника Відповідача, що Позивач був ознайомлений із шкідливими умовами праці, погодився з ними, через що відсутня вина підприємства у заподіянні шкоди, оскільки той факт, що роботодавець ознайомив свого працівника з умовами праці, в тому числі її шкідливими факторами, не позбавляє підприємства від законодавчо встановленого обовязку забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники пилу, як одного із шкідливих факторів, що став причиною отримання професійного захворювання Позивачем, перевищували гранично - допустимі концентрації, а причиною цього було саме недосконалість робочих місць, як визначено висновками комісії при розслідуванні профзахворювання.

Крім того, Акт № 24 розслідування хронічного професійного захворювання не оскаржено підприємством-відповідача у встановленому законодавством порядку. Підстав вважати його не дійсним судом не встановлено.

На підставі досліджених доказів, суд вважає, що належним Відповідачем по справі є ПАТ «Євраз ОСОБА_5», оскільки правовідносини сторін щодо відшкодування моральної шкоди виникли в 2011-2012 роках при визначенні МСЕК Позивачеві стійкої втрати професійної працездатності, тобто в період, коли було скасовано ст. 28 та 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності», відповідно яких обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди покладено було на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Суд зазначає, що припинення дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині відшкодування відділенням Фонду моральної шкоди застрахованим не звільняє роботодавця від відшкодування зазначеної моральної шкоди працівнику відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України.

Суд вважає, що в даному випадку саме відповідач - ПАТ «Євраз ОСОБА_5» - повинен виплатити Позивачеві моральну шкоду, так як відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, а статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.

Статею 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як зазначено у Рішенні Конституційного ОСОБА_5 №20-рп/2008 від 08.10.2008року, положеннями пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзацу третього пункту 10, пункту 11 розділу I Закону № 717-V скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону № 1105-XIV. Проте Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця). Встановлений законодавцем розподіл обов'язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Що стосується доводів представників ПАТ «Євраз ОСОБА_5» про те, що Позивачем не надано жодного доказу, яким би підтверджувався факт спричинення йому моральної шкоди в зв'язку з втратою працездатності, то вони не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності в результаті трудової діяльності на підприємстві відповідача йому спричинена моральна шкода. При цьому, суд враховує, що відповідно до вимог ч.1 ст.6, ст.13 Закону України «Про охорону праці» обов'язок створити безпечні умови праці покладено на роботодавця.

Крім того, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року (з відповідними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової/ шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати те, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (у тому числі й виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної/немайнової/шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Частина 1 статті 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої професійним захворюванням, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах (ст.153 КЗпП України) та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

З врахуванням викладених обставин справи, суд вбачає наявність спричинення Позивачу моральної шкоди, яку повинен відшкодувати Позивачу Відповідач, як власник підприємства, який не створив працівнику безпечні умови праці, що підтверджується актом форми П-4 від 24 липня 2012 року, що призвело до ушкодження його здоров'я на виробництві, та моральних страждань потерпілого.

У судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю Позивача була заподіяна шкода, він отримав професійне захворювання, втратив працездатність в розмірі 15% на безстроковий термін. Позивач переносить щоденно фізичний біль та моральні переживання, змушений приймати ліки та постійно звертатися і перебувати під наглядом лікарів. При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками отриманого професійного захворювання, позивачеві порушено його звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, у звязку з чим останній переносить моральні страждання та переживання.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає часткової компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення Відповідачем ПАТ «Євраз ОСОБА_5» Позивачеві шкоди здоровю, провину відповідача в її спричиненні та причинно-наслідковий звязок між винною поведінкою відповідача та настанням у Позивача негативних наслідків, а звідси й завдання йому моральної шкоди.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних Позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, втрату професійної працездатності безстроково, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотність вимушених змін в життєвих стосунках.

Обговорюючи розмір відшкодування Позивачу моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням вказаних Позивачем та встановлених судом обставин характеру спричиненої моральної шкоди Позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на його користь 15 000,00 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає, а в задоволенні іншої частини позову позивачу слід відмовити.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Керуючись рішенням Конституційного ОСОБА_5 №20-рп/2008 від 08.10.2008р., ст.ст. 10, 11, 27, 60,88, 213- 215 ЦПК України, ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. 23. 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 акціонерного товариства „Криворізький залізорудний комбінат про відшкодування моральної шкоди, завданої в звязку з ушкодженням здоровя задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства „Євраз ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 00191329) на користь ОСОБА_3 27.08.1958р.н., моральну шкоду, завдану в звязку з ушкодженням здоровя, у розмірі 15000,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 акціонерного товариства ОСОБА_4 акціонерного товариства „Євраз ОСОБА_5 (код ЄДРПОУ 00191329) на користь держави судові витрати у розмірі, у розмірі 229,40 грн.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 18 березня 2013 року.

Суддя:

ОСОБА_8