Ухвала суду № 30384084, 02.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1813/6062/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - Білера Петро ПетровичНомер провадження 11-кп/788/6/13 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Безверхого О. М., Пархоменко О. М.,

при секретарі - Степанищевій С.В.

з участю прокурора - Матеко А.В.

обвинуваченої - ОСОБА_3

захисника - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року, яким обвинувачену

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, з середньою освітою, працюючу заступником начальника відділення зв'язку СД УДППЗ «Укрпошта», одружену, уродженку та мешканку АДРЕСА_1, раніше не судиму,

засуджено:

за ч.2 ст.191 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік 6 місяців.

за ч.1 ст.366 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 1 року 6 місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей строком на 1 рік 6 місяців.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міра запобіжного заходу не обиралась.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави, судові витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи, в розмірі 1211 грн. 52 коп.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду, обвинувачену ОСОБА_3 засуджено за те, що вона працюючи на посаді заступника начальника 4-го відділення зв'язку СД УДППЗ «Укрпошта», що знаходиться по пров. Лісному, 4 м. Охтирка, Сумської області, являючись службовою особою та виконуючи адміністративно-господарські обов'язки, являючись матеріально-відповідальною особою, маючи умисел на розтрату чужого майна, яке перебувало у її віданні, що обумовлено службовими обов'язками, шляхом зловживання своїм службовим становищем із корисливих спонукань, 01 серпня 2012 року, шляхом внесення до оригіналу бланку поштового переказу з електронної пошти від 02 липня 2012 на ім'я потерпілої ОСОБА_5, який являється офіційним документом, завідомо неправдивих відомостей, що виразились у власноручному заповненні даного бланку відомостями, які не відповідають дійсності, видала невстановленій особі, 860 грн. 39 коп., які належать потерпілій ОСОБА_5, тобто розтратила ввірені їй кошти в зазначеній сумі, чим спричинила останній матеріальну шкоду.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_3, за вищевказаних обставин, внесла неправдиві відомості до оригіналу бланку поштового переказу з електронної пошти від 02 липня 2012 року, який згідно «Правил надання послуг поштового зв'язку» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, являється офіційним документом, шляхом внесення неправдивих відомостей до даного бланку, а саме паспортних даних від імені потерпілої ОСОБА_5, що підтверджується висновком судово-криміналістичної експертизи № 149 від 18 вересня 2012 року, в результаті чого, незаконно підробила офіційний документ та з метою розтрати ввірених їй грошових коштів на суму 860 грн. 39 коп. склала неправдивий документ та використала його в подальшому.

В апеляції обвинувачена ОСОБА_3, не оспорюючи фактичних обставин справи, просить вирок суду змінити, та з застосуванням ст.69 КК України, не застосовувати додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, а також виключити покладення на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України. Свої вимоги мотивує тим, що судом при призначенні покарання не було враховано те, що завдана нею матеріальна шкода повністю відшкодована, вона визнала себе винною та щиро розкаялася у скоєному, а позбавлення її роботи фактично залишить родину без засобів для існування. Крім того, зазначає, що має постійне місце проживання, на утриманні двох дітей-інвалідів, позитивно характеризується та дуже хворіє, тому вважає, що вона не є тією особою, за якою повинен здійснюватись контроль та нагляд з боку органів кримінально-виконавчої системи.

Заслухавши доповідь судді, обвинувачену ОСОБА_3 та її захисника ОСОБА_4 на підтримку поданої апеляції, думку прокурора Матеко А.В., який заперечував проти задоволення апеляції обвинуваченої, та просив вирок суду залишити без зміни, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченої, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченої ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність вини обвинуваченої у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та перевіреними доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій обвинуваченої є правильною і в апеляції не оспорюється.

Що стосується обраної ОСОБА_3 міри покарання, то вона є необхідною для виправлення обвинуваченої, визначена відповідно до вимог ст.65 КК України з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченої та усіх обставин кримінального провадження.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що суд недостатньо врахував, дані про її особу та пом'якшуючі обставини та що додаткове покарання не повинно було застосовуватись на підставі ст.69 КК України, колегія суддів вважає безпідставними .

Відповідно до санкції ч.2 ст.191 КК України та ч.1 ст.366 КК України додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю є обов'язковим.

Як видно зі змісту мотивувальної частини вироку, суд обґрунтував призначення обвинуваченій основного і додаткового покарання, зазначивши, що враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винної, наявність пом'якшуючих покарання обставини - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, відшкодування завданих збитків та усунення нею заподіяної шкоди, позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, наявність на утриманні двох синів-інвалідів, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та прийшов до висновку, що обвинуваченій має бути призначено покарання у виді обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей із звільненням від відбування основного покарання з випробуванням, та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, від виконання яких залежатимуть правові наслідки застосування щодо обвинуваченої ст.75 КК України.

Крім того, призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом згідно ст.69 КК України є правом, а не обов'язком суду.

Призначене судом першої інстанції обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому підстав для застосування ст.69 КК України, до додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, діяльність яких пов'язана з обігом товарно-матеріальних цінностей, а також виключення покладених на неї обов'язків, передбачених ст.76 КК України, як про це ставиться питання у апеляції обвинуваченої колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою зміну чи скасування вироку суду першої інстанції, перевіркою матеріалів кримінального провадження, не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 січня 2013 року відносно обвинуваченої ОСОБА_3 - залишити без зміни, а її апеляцію - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Безверхий О. М. Пархоменко О. М.