Ухвала суду № 30387140, 02.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №577/24/13 Головуючий у суді у 1 інстанції - Аршук Тамара МиколаївнаНомер провадження 11-кп/788/11/13 Суддя-доповідач - Крамаренко В. І. Категорія - Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Борсая В. М., Матуса В. В.,

при секретарі - Степанищевій С.В.,

з участю прокурора - Савостьянової Л.В.

та адвоката - ОСОБА_3,

засудженої - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляційною скаргою прокурора Кулинича С.А. на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від «24» січня 2013 р.,яким

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України,

українка, народилась в с. Гамаліївка Конотопського району

Сумської області, яка проживає в АДРЕСА_1, зареєстрована в с. Білозірка

Конотопського району Сумської області, не має судимості;

засуджена за ст. 309 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі;

за ст. 310 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування призначеного покарання та визначено іспитовий строк 2 роки, а також покладені обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію і повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в особі НДЕКЦ при УВМС України в Сумській області за проведення експертиз - 2627 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_4 визнана винною і засуджена за вчинення злочинів за наступних обставин.

Навесні 2012 року ОСОБА_4 на горищі власного будинку, де вона проживає в АДРЕСА_2 знайшла зерно рослин коноплі. З метою подальшого зберігання та виготовлення з них наркотичного засобу маріхуани для особистих цілей, без мети збуту, ОСОБА_4 у власному господарстві посіяла 198 рослин конопель, які в вересні 2012 року зрубала та перенесла до будинку, та зберігала їх на горищі в 16 мішках.

8 листопада 2012 року в господарстві ОСОБА_4 було вилучено речовину рослинного походження, яка відповідно до висновків судово-хімічних експертиз від 25 листопада 2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, вага якого в перерахунку на висушену речовину становить 25 кг 225,3 гр., що є особливо великим розміром.

В апеляційній скарзі прокурор прохає вирок суду скасувати, як незаконний та постановити свій вирок, за яким ОСОБА_4 визнати винною за ч. 3 ст. 309 КК України та призначити покарання - 5 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 310 КК України призначити покарання - 3 роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання - 5 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх вимог прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що суд при постановленні вироку допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою призначення засудженій невиправдано м'якої міри покарання. При цьому суд не врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_4, яка ніде не працює, характеризується посередньо.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи та зміст поданої апеляції, прокурора Савостьянову Л.В., яка підтримала апеляцію прокурора і прохала вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_4 за ст.ст. 309 ч. 2 та 310 ч. 3 КК України і за сукупністю вказаних злочинів призначити їй покарання у виді 5 років позбавлення волі, засуджену ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_3, які вважали вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово засудженої, колегія суддів вважає, що подана прокурором апеляція задоволенню не підлягає.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності вини засудженої у вчиненні злочинів за вказаних обставин підтверджені зібраними у справі та перевіреними в суді доказами і в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються, як і кваліфікація злочинних дій засудженої ОСОБА_4 за ст.ст. 309 ч. 3, 310 ч. 2 КК України.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги прокурора про незаконність вироку суду у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою призначення невиправдано м'якої міри покарання, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є: неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, відповідно до ст. 413 КПК України, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення є: 1) незастосування судом закону, який підлягає застосуванню; 2) застосування закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту; 4) призначення більш суворого покарання, ніж передбачено відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність.

Вказаний перелік підстав, які тягнуть за собою скасування або зміну судового рішення зазначених в ст. 413 КПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В той же час, прокурором в апеляційній скарзі не зазначено ні однієї з підстав неправильного застосування судом при постановленні вироку закону України про кримінальну відповідальність, які зазначені у ст. 413 КПК України.

Покарання засудженій ОСОБА_4 судом першої інстанції, на переконання колегії суддів, призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів, даних про її особу, пом'якшуючих покарання обставин, і є необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції, враховуючи те, що ОСОБА_4 раніше не засуджувалась, активно сприяла розкриттю злочину, її молодий вік, щире каяття, знаходження на її утриманні малолітньої дитини 2011 року народження, позитивну характеристику за місцем проживання, обґрунтовано прийшов до висновку про можливість її виправлення без відбування покарання та звільнив ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

Тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку міськрайонного суду та ухвалення свого вироку та задоволення апеляційної скарги прокурора.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 24 січня 2013 року відносно засудженої ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

СУДДІ:

Крамаренко В. І. Борсай В. М. Матус В. В.