Постанова № 30382258, 17.11.2011, Буський районний суд Львівської області

Справа № 3-952/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011

Суддя Буського районного суду Львівської області Кос І. Б. з участю прокурора Романика Р.В., розглянувши матеріали, які надійшли від начальника УБОЗ ГУМВС України у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1, працюючого на посаді Буського міського голови, одруженого, має на утриманні малолітню дочку, освіта вища, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,

за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП України, -

встановив :

24 жовтня 2011 року оперуповноваженим в ОВС відділу боротьби з корупцією УБОЗ ГУМВС України у Львівській області Щербаковим К.С. було складено протокол № 9-к про вчинення адміністративного корупційного правопорушення за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП відносно ОСОБА_1

За вказаним адміністративним протоколом ОСОБА_1, який перебуваючи на посаді Буського міського голови, а згідно ст. 4 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» є суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, будучи посадовою особою органів місцевого самоврядування, віднесеної до 4 категорії (8 ранг), займаючи відповідальне становище згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу», всупереч підпункту 2 пункту 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», протягом дії цього Закону, а саме з 1 липня 2011 року по 10 жовтня 2011 року був засновником (учасником) ТзОВ «Артур» та входив до складу органу управління Товариства, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.09.2011 та п. 1.4 ст. 1 Статуту ТзОВ «Артур», громадянин ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 є учасником (засновником) ТзОВ «Артур» (юридична адреса: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1), з розміром внеску до статутного фонду 200 (двісті) грн., що становить 50% від статутного фонду Товариства. Станом на даний час Товариство, з метою отримання прибутку, здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з будівництвом, електромонтажем та архітектурою.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Статуту вищим органом управління Товариства є Збори учасників. До зборів учасників (засновників) входять усі учасники Товариства, в тому числі ОСОБА_1 Згідно з п. 8.3 ст. 8 Статуту ТзОВ «Артур» - Збори Учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. А отже, без участі ОСОБА_1 Загальні збори Товариства будуть не повноважними, оскільки він володіє 50% голосів.

Також, ОСОБА_1 упродовж з 25.01.2001 року по 10.10.2011 року володів корпоративними правами на управління господарською діяльністю ТзОВ «Артур» в розмірі 50% статутного фонду.

Листом ТзОВ «Артур» за підписом директора ОСОБА_4 від 13.10.2011 року на адресу УБОЗ ГУМВС України було надано інформацію та копії документів, зокрема: заяву від 23.12.2010 року про вихід з ТзОВ «Артур» ОСОБА_1, яка посвідчена державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстрована у реєстрі за № 2115, протокол від 10.10.2011 року № 1 Зборів учасників ТзОВ «Артур», на яких був присутній лише ОСОБА_4, який володіє 50% статутного фонду ТзОВ «Артур» та будучи директором Товариства, всупереч п. 8.5 ст. 8 Статуту ТзОВ „Артур" є Головою Зборів учасників. Протоколом Зборів учасників, розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_1 про його вихід зі складу учасників (засновників) ТзОВ «Артур». Одночасно з цим, вказаним протоколом вирішено передати частку ОСОБА_1, яка становить 50% статутного фонду ТзОВ «Артур» ОСОБА_4 та внести зміни до Статуту Товариства, відповідно до яких учасниками Товариства є: ОСОБА_4, якому належить 100% розміру статутного фонду ТзОВ «Артур». 11.10.2011 року проведено державну реєстрацію вказаних змін до установчих документів ТзОВ «Артур» та зроблено відповідний запис.

13.10.2011 року опитаний з цього приводу директор ТзОВ «Артур» ОСОБА_4, в своєму письмовому поясненні вказав, що документи, зокрема протокол № 1 зборів учасників ТзОВ «Артур» він готував поспіхом після отримання листа від УБОЗ ГУМВСУ за 10.10.2011 року.

ОСОБА_1 прибув у судове засідання. Вину у вчиненому правопорушенні не визнав. Суду пояснив, що він дійсно, в листопаді 2008 року разом з трьома громадянами Республіка Польща заснував товариство з обмеженою відповідальністю «Текма Україна». Відповідно до статуту його частка становить 10 %. До 04 січня 2011 року він працював на посаді агента з продажу. З 5 січня працює на посаді заступника Буського міського голови з питань діяльності виконавчих органів Буської міської ради. З моменту призначення на посаду вживав заходи до виходу із учасників даного товариства. Водночас вжиті заходи не призвели до виведення із учасників товариства, оскільки згідно п. 9.1. статуту товариства відступ частки в статуті іншим учасникам товариства або іншій особі можливо лише за згодою решти учасників товариства. На початку року була написана заява про відмову на користь іншої особи, ця заява була передана генеральному директору, а в подальшому директор скерував її до інших учасників. Для завершення процедури відмови необхідно зібрати збори учасників. В зв»язку з тим, що збори відбуваються і вважаються повноважними відповідно до п. 10.8. статуту товариства, якщо на них присутні учасники, що володіють більш, як 60 % голосів, тому для проведення повноважних зборів необхідно забезпечити присутність, ще двох засновників із сумарною часткою 60 % статутного фонду. Крім цього, метою діяльності підприємства не є одержання прибутку. Метою «Текма Україна» є вивчення попиту на продукцію шляхом організації поставок дрібних партій товару і створення підґрунтя для організації подальшого виробництва товарів на території України вже з метою одержання прибутку. Вважає, що протокол № 26 від 13 жовтня 2011 року про вчинення адміністративного корупційного правопорушення є безпідставним. Просить закрити провадження у адміністративній справі.

Прокурор Романик Р.В. підтримав викладені в протоколі обставини. Вважає, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП з накладенням на правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 про його невинуватість у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст. 172-4, а також думку прокурора про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу, дослідивши матеріали адміністративного корупційного правопорушення, оцінюючи в сукупності докази, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 в жовтні 2010 року був обраний Буським міським головою. Згідно рішення Буської міської ради від 19.11.2010 року він приступив до виконання обов'язків міського голови.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 29.09.2011 року (а.с. 8-9) ОСОБА_1 входить до складу засновників ТзОВ «Артур» із розміром статутного внеску 200 гривень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється входити до складу органу управління чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

ОСОБА_1 був попереджений про спеціальні обмеження встановлені Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про боротьбу з корупцією», щодо прийняття на службу в органах місцевого самоврядування та проходження такої служби (а.с. 77). В даному попередженні є підпис ОСОБА_1 та дата 3.01.2005 року. Одним з пунктів попередження - входити самостійно або через представництва або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.09.2011 та п. 1.4 ст. 1 Статуту ТзОВ «Артур», громадянин ОСОБА_1, проживає АДРЕСА_1 є учасником (засновником) ТзОВ «Артур» (юридична адреса: АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1), з розміром внеску до статутного фонду 200 (двісті) грн., що становить 50% від статутного фонду Товариства. Станом на даний час Товариство, з метою отримання прибутку, здійснює підприємницьку діяльність, пов'язану з будівництвом, електромонтажем та архітектурою.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Статуту вищим органом управління Товариства є Збори учасників. До зборів учасників (засновників) входять усі учасники Товариства, в тому числі ОСОБА_1 Згідно з п. 8.3 ст. 8 Статуту ТзОВ «Артур» - Збори Учасників Товариства вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60% голосів. А отже, без участі ОСОБА_1 Загальні збори Товариства будуть не повноважними, оскільки він володіє 50% голосів.

Також, ОСОБА_1 у продовж з 25.01.2001 року по 10.10.2011 року володів корпоративними правами на управління господарською діяльністю ТзОВ «Артур» в розмірі 50% статутного фонду.

Так, відповідно до п. 14.1.90 ст. 14 Податкового Кодексу України від 02.12.2010, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського Кодексу України від 16.01.2003, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

УБОЗ ГУМВС України у Львівській області, 06.10.2011 на адресу ТзОВ „Артур" скеровано лист про надання інформації за № 24/8-8173дск/Тл, який 10.10.2011 отримав директор вказаного товариства - ОСОБА_4

13.10.2011 в адресу УБОЗ ГУМВС України було надано інформацію та копії документів, зокрема: заяву від 23.12.2010 про вихід з ТзОВ „Артур" ОСОБА_1, яка посвідчена державним нотаріусом Буської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 та зареєстрована у реєстрі за № 2115, протокол від 10.10.2011 № 1 Зборів учасників ТзОВ „Артур", на яких був присутній лише ОСОБА_4, який володіє 50% статутного фонду ТзОВ „Артур" та будучи директором Товариства, всупереч п. 8.5 ст. 8 Статуту ТзОВ „Артур" є Головою Зборів учасників. Протоколом Зборів учасників, розглянуто та задоволено заяву ОСОБА_1 про його вихід зі складу учасників (засновників) ТзОВ „Артур". Одночасно з цим, вказаним протоколом вирішено передати частку ОСОБА_1, яка становить 50% статутного фонду ТзОВ „Артур" ОСОБА_4 та внести зміни до Статуту Товариства, відповідно до яких учасниками Товариства є: ОСОБА_4 - проживає: АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_2 виданий Жовківським РВ УМВС України у Львівській області 20.04.2001, якому належить 100% розміру Статутного фонду ТзОВ „Артур".

В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що він написав заяву про вихід з учасників ТзОВ «Артур». Однак, коли саме вказану заяву було передано на підприємство, суду не повідомив. Приблизну дату передання ним заяви директору ТзОВ «Артур» та його рідному дядькові ОСОБА_4 повідомив січень 2011 року, зокрема, коли дядько гостював у нього. Але, чи забрав останній заяву, а чи лише ознайомився і залишив її ОСОБА_1, він пригадати не може.

Однак, до цього твердження суд відноситься критично.

Так, в силу ч. 1 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_1 належним чином повідомив ТзОВ «Артур» про свій вихід з цього товариства, оскільки в наявному в справі журналі вхідної кореспонденції ТзОВ «Артур» за 2011 рік така заява не була зареєстрована. Не виявлено її і на момент проведення перевірки, а саме 10.10.2011 року на підприємстві працівниками ГУБОЗ у Львівській області, про що вбачається із рапорту о/у в ОВС УБОЗ Щербакові К.С. від 10.10.2011 року (а.с. 15). Більше того, і сам директор ТзОВ «Артур» ОСОБА_4 на момент вищевказаної перевірки не зміг представити перевіряючим заяви ОСОБА_1 А, сам правопорушник вказав лише на те, що свою заяву про вихід з товариства він лише показав ОСОБА_4, коли той був у нього в гостях, а чи забрав останню ОСОБА_4 він не пригадує, і така до моменту перевірки працівниками ГУБОЗ могла знаходитись у нього вдома.

Таким чином, сам факт написання ОСОБА_1 заяви про вихід з ТзОВ «Артур» від 23.12.2010 року та не передання останньої на ТзОВ «Артур», ще не створює юридичного факту, пов'язаного із виходом з числа учасників (засновників) товариства.

Відтак, вважаю безпідставним покликання ОСОБА_1 на постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року N 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», яка передбачає момент виходу учасника з товариства - днем подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Оскільки, суд вважає, що сам факт наявності у ОСОБА_1 вдома заяви про вихід з ТзОВ «Артур», і не передачі останньої у встановленому законом порядку товариству не може вважатися його виходом з числа засновників вказаного підприємства. Додатковим доказом цього свідчить і протокол загальних зборів учасників ТзОВ «Артур» № 1 від 10.10.2011 року (а.с. 35), проведених одноособово директором підприємства ОСОБА_4 без участі ОСОБА_1, на якому розглядалась і була задоволена вказана заява.

Отже, такими діями ОСОБА_1 порушив встановлені п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, а саме: входити до складу органу управління (загальні збори учасників товариства) чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті отримання прибутку.

Вказані дії ОСОБА_1 щодо участі в ТзОВ «Артур» містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, яке є триваючим, починаючи з 1.07.2011 року (тобто з моменту вступу в дію Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції») та до 10.10.2011 року (момент задоволення його заяви про вихід з цього товариства загальними зборами ТзОВ «Артур»). Так як, протягом вказаного періоду ОСОБА_1 перебував учасником (засновником) ТзОВ «Артур».

За наведених вище обставин, клопотання ОСОБА_1 про закриття адміністративної справи за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, задоволенню не підлягає.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відсутні.

При визначенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Однак враховуючи те, що згідно представлених податкових звітностей прибутку на ТзОВ «Артур» не виявлено, стягнення слід обрати у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації отриманого прибутку від діяльності.

На підставі викладеного, керуючись п «в» ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», ст. 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», ст.ст. 27, 33, 34, ч. 2 ст. 172-4, 245-253, 276-280, 283-285 КУпАП України, суддя -

постановив :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, наклавши на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. без конфіскації отриманого доходу від такої діяльності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена або на неї може бути внесено протест прокурора шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Львівської області через Буський районний суд Львівської області.

Суддя І. Б. Кос