Ухвала суду № 30374520, 27.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/5985/12 27.02.2013 27.02.2013 27.02.2013

Провадження № 22ц/784/328/13 Головуючий в першій інстанції Гажа О.П.

Категорія 5 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Галущенка О.І.,

суддів Коломієць В.В., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Дубовій К.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_9

на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2012 року по справі за позовом

ОСОБА_9

до

Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Новоодеська райдержадміністрація),

відділу Держкомзему в Новоодеському районі

(далі - відділ Держкомзему),

ОСОБА_8, яка є представником колективу співвласників у кількості 208 чоловік

про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку,

ВСТАНОВИЛА:

31 серпня 2012 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до Новоодеської райдержадміністрації, відділу Держкомзему та ОСОБА_8, яка є представником колективу співвласників у кількості 208 чоловік про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку серії ЯЖ № 868661.

Позивач зазначав, що з публічних торгів за договором купівлі-продажу 10 червня 2011 року придбав комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці площею 16,2 га, в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області. Власниками цієї земельної ділянки є колектив співвласників у кількості 208 чоловік, що підтверджується державним актом серія ЯЖ № 868661, виданого 30 жовтня 2009 року Новоодеською райдержадміністрацією на ім'я ОСОБА_8 Вказане право власності набуте на підставі постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 05 червня 2006 року, яка була скасована ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2012 року. Тобто, державний акт на право власності на спірну земельну ділянку видано з порушенням чинного законодавства.

Посилаючись на те, що він, як власник майнового комплексу позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою, що знаходиться під придбаним нерухомим майном просив позов задовольнити.

Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_9 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 просить рішення суду скасувати та задовольнити його позов в повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду є незаконними та необґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 10 червня 2011 року позивач придбав у сільськогосподарського виробничого кооперативу «Тепличний» (далі - СВК «Тепличний») нерухоме майно - комплекс будівель та споруд, що розташовані в с. Баловне Новоодеського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 16,2000 га в межах території Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).

30 жовтня 2009 року ОСОБА_8, яка є представником 208 співвласників, видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 16,2000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю (а.с. 11-12).

Зазначений державний акт був виданий на підстав розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 373-р від 30 квітня 2009 року (а.с. 37-40).

Відповідно до ст. 126 ЗК України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, надану у власність відповідним рішенням.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Отже, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачене ні цією нормою, ні іншою нормою закону за наявності рішення, що надало право на отримання цього правовстановлюючого документа.

Тобто, без визнання недійсним рішення ради про надання земельної ділянки неможливе визнання недійсним державного акта.

Проте, з позовом про визнання недійсним розпорядження Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області № 373-р від 30 квітня 2009 року про передачу спірної земельної ділянки у спільну-часткову власність членам СВК «Тепличний» (208 чоловік), позивач до суду не звертався, а тому і посилання в апеляційній скарзі на те, що вказане розпорядження є незаконним, безпідставні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2010 року між ОСОБА_8, як представником 208 співвласників, та СКВ «Тепличний» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 16,2 га строком на 5 років (а.с. 44).

Згідно положень ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок,

будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній

ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Таким чином, позивачем не доведено, яким чином порушується його право на користування земельною ділянкою.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є незаконними та необґрунтованим безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 відхилити, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 29 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді