Ухвала суду № 30374308, 23.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. справа № 2а/0470/3355/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Чередниченко В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Мамалат І.Л.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі №2а/0470/3355/12 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертекс» до: про:Дніпропетровської митниці визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» №9 та №10 від 19.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

07.03.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтертекс» (далі - ТОВ «Інтертекс») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень форми «Р» №9 та №10 від 19.01.2012р. / а.с. 2-10/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2012р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №2а/0470/3355/12 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 1/.

Позивач посилаючись у позовній заяві на те, що відповідачем у справі було проведено невиїзну документальну перевірку щодо стану дотримання ТОВ «Інтертекс» законодавства України з питань митної справи під час митного оформлення ввезених на митну територію України товарів - ветеринарних препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцин», за результатами якої було складено акт №Н90/11/110000000/32192890 від 23.12.2011р. на підставі якого відповідачем 19.01.2012р. були прийняті податкові повідомлення форми «Р»: - №9, яким визначено суми податкового зобов'язання позивача за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, у загальному розмірі 137553,28 грн., у тому числі : основний платіж - 110042,62 грн., штрафні санкції - 27510 грн.; №10, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, у загальному розмірі 27510,65 грн., у тому числі: основний платіж - 22008,52 грн., штрафні санкції - 5502,13 грн., позивач вважає що прийняті відповідачем рішення є безпідставними та суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки у період липень-серпень 2011р. позивачем у справі здійснювалось митне оформлення ввезеного ним на митну територію України товару - ветеринарних препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцин», при цьому позивачем з метою митного оформлення було надано відповідачу усі необхідні та визначені чинним законодавством документи і відповідачем у справі було здійснено митне оформлення цих товарів без будь-яких зауважень та товар було випущено у вільний обіг на територію України, а позивачем було сплачено усі передбачені у даному випадку податки та збори, які були нараховані митним органом, приймаючи до уваги, що відповідач у справі, який є митним органом, на який покладено класифікування товару , який переміщується на митну територію України, та визначення розміру мита, збору, податку на додану вартість, який підлягає сплаті під час здійснення митного оформлення товару, підтвердив правильність та достовірність наданих позивачем вантажних митних декларацій на товар «Сакокс-120» та «Юмаміцин», у тому числі і правильність коду товару та наявність пільг щодо звільнення від сплати податку на додану вартість, про що свідчать відмітки митниці на вантажних митних деклараціях, то у відповідача були відсутні будь-які визначені чинним законодавством правові підстави для прийняття рішень щодо нарахування позивачу зобов'язань по сплаті мита та податку на додану вартість, при цьому позивач зазначив що ввезений ним товар «Сакокс-120» та «Юмаміцин» є ветеринарним препаратом, та не може бути харчовою добавкою, тому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення форми «Р» №9 та №10 від 19.01.2012р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. у справі №2а/0470/3355/12 адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення форми «Р» Дніпропетровської митниці №9 та №10 від 19.01.2012р. (суддя Конєва С.О.) / а.с. 160-166/.

Відповідач - Дніпропетровська митниця, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній справі, подав апеляційну скаргу / а.с. 173-181/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для її вирішення, та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 13.06.2012р. у даній справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Позивач - ТОВ «Інтертекс», у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 189-196/, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було з'ясовано усі фактичні обставини, які мали значення для вирішення справи, та надано оцінку усім доказам, які були надані сторонами під час розгляду справи, та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 13.06.2012р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 13.06.2012р. у даній справі скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі; представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали даної адміністративної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що Дніпропетровською митницею відповідно до наказу №858 від 09.12.2011р. /а.с. 81/ було проведено невиїзну документальну перевірку стану дотримання законодавства України ТОВ «Інтертекс» при митному оформленні препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцін», про що 23.12.2011р. було складено акт №Н90/11/110000000/32192890 (далі - акт перевірки) /а.с. 17-19/.

Відповідно до висновків акту перевірки ТОВ «Інтертекс» у 2011р. при митному оформленні товарів - ветеринарних препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцин» на підставі вантажних митних декларацій ( далі - ВМД) №110000011/2011/1119445 від 21.07.2011р. та № 110000011/2011/113578 від 15.08.2011р. за кодом УКТ ЕЗД 3003200000 (0% ставка ввізного мита) було допущено методологічну помилку, яка полягала у неправильному визначенні податкового зобов'язання, оскільки зазначений товар необхідно було класифікувати за кодом УКТ ЕЗД 2309909990(10% ставка ввізного мита), а тому відшкодуванню до бюджету підлягають недобрані митні платежі (мито та ПДВ) у розмірі 132051,14 грн. /а.с. 17-19/.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 19.01.2012р. були прийняті податкові повідомлення форми «Р»:

- №9, яким визначено суми податкового зобов'язання позивача з а платежем мито на товари, що ввозяться на територію України, у загальному розмірі 137553,28 грн., у тому числі : основний платіж - 110042,62 грн., штрафні санкції - 27510 грн. /а.с. 15/;

- №10, яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, у загальному розмірі 27510,65 грн., у тому числі: основний платіж - 22008,52 грн., штрафні санкції - 5502,13 грн. /а.с. 16/.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі, з урахуванням дати здійснення митного оформлення ввезеного позивачем на митну територію товару ветеринарних препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцин» на підставі ВМД №110000011/2011/1119445 від 21.07.2011р. та № 110000011/2011/113578 від 15.08.2011р., врегульовано нормами Митного кодексу України, Закону України «Про Єдиний митний тариф», Податкового кодексу України в редакції цих нормативно-правових актів чинній у 2011р.

Аналіз положень ст.ст. 54, 56 Податкового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про Єдиний митний тариф» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає можливість зробити висновок про те, що митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні товарів і предметів з митної території України, і митні органи, як контролюючі органи, мають право здійснювати перевірки своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків та зборів (обов'язкових платежів) які віднесені до їх компетенції, порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу.

Сукупний аналіз норм п. 15 ст.1, п. 5 ст. 41, ст. 60 та ст. 69 Митного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає можливість зробити висновок про те, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів і може здійснюватись незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України. укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконання яких покладено законом на митні органи, і такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу.

Отже з урахуванням вищенаведених фактичних обставин справи та наведених норм чинного законодавства, яке визначає обсяг повноважень та межі компетенції митних органів в частині контролю за порядком справляння та оплати акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита під час переміщення товарів та предметів через митний кордон України, чинним законодавством надано повноваження митним органам, яким у даному випадку є Дніпропетровська митниця, на проведення камеральних перевірок митного оформлення товару, що свідчить про те, що відповідач у справі під час проведення невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України ТОВ «Інтертекс» при митному оформленні препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцін», яке здійснювалось позивачем у даній адміністративній справі у 2011р., діяв в межах повноважень та у спосіб, який встановлено чинним законодавством України.

Аналіз норм п. 12 ст.1 Митного кодексу України, ст. 85 Митного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України, здійснюється на підставі вантажної митної декларації (ВМД), що подається до митного органу, який здійснює митне оформлення протягом 10 днів з дати доставлення товарів і транспортних засобів у митний орган призначення, що свідчить про те, що Дніпропетровською митницею обґрунтовано була проведена перевірка з використанням даних які зазначені у вантажних митних деклараціях та у інших документах, які разом з ними були надані ТОВ «Інтертекс» митному органу з метою здійснення митного оформлення товару - препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцін».

Відповідно до Закону України «Про митний тариф України» митний тариф України це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється відповідно до основних правил інтерпретації класифікації товарів.

Постановою Кабінету Міністрів України №1863 від 12.12.2002р. затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) та зазначено, що УКТ ЗЕД є товарною номенклатурою митного тарифу, затвердженого Законом України «Про митний тариф України», який використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.

Аналіз положень ст. ст. 311, 312, 313 Митного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що УКТ ЗЕД складається на основі гармонізованої системи опису та кодування товарів, товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з гармонізованою системою опису та кодування товарів, ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи ( цим органом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1863 від 12.12.2002р. є Державна митна служба України), ведення УКТ ЗЕД передбачає серед іншого розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТ ЗЕД, митні органи класифікують товари (відносять товари до класифікаційних групувань) зазначених у УКТ ЗЕД і рішення щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян, які здійснюють ввезення товарів на митну територію України.

Верховний Суд України у постанові від 21.02.2012р. у справі №21-813во10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень зазначив, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків та зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, зокрема з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2. ст. 4 Закону №2181-ІІІ.

Частиною 1 ст. 244-2 КАС України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи вищезазначені обставини, та приймаючи до уваги, що відповідач у справі, який є митним органом та у спірних правовідносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, у 2011р. при здійсненні митного оформлення товару ТОВ «Інтертекс» - ветеринарних препаратів «Сакокс-120» та «Юмаміцин» на підставі ВМД №110000011/2011/1119445 від 21.07.2011р. та № 110000011/2011/113578 від 15.08.2011р, погодився із кодом УКТ ЕЗД 3003200000 (0% ставка ввізного мита), який було визначено позивачем , то в наступному у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, а тому колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень форми «Р» та прийнято обґрунтоване рішення про скасування податкових повідомлень форми «Р» №9 та №10 від 19.01.2012р.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, що свідчить про те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог позивача без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, а тому постанову суду першої інстанції від 13.06.2012р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи, і незгоди з висновками суду щодо оцінки фактичних обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196,198,200,205,206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2012р. у справі №2а/0470/3355/12 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 14.03.2013р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко