Ухвала суду № 30374298, 05.03.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. справа № 1170/2а-4688/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.

розглянувши в судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м.Олександрії про визнання вимоги незаконною та її скасування, -

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила встановити відсутність повноважень у суб'єкта владних повноважень, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії, складати вимогу № Ф 701 від 23.06.2011 року без наявності у відповідача заяви ОСОБА_1 складено за Додатком 28 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановленої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та без наявності поданої звітності пункту 2.1. розділу ІІ Порядку 2.2. від 05.11.2009 р., № 26-1 "Про порядок формування і представлення страхувальниками звітів відносно до сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органами Пенсійного фонду України; визнати Вимогу № ф 701 від 23.06.2011 року Управління Пенсійного фонду України у м. Олександрії незаконною та скасувати.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Сторони, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області як фізична особа-підприємець.

ОСОБА_1 на 2010 рік обрала спосіб оподаткування доходів, одержаних від підприємницької діяльності, за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

23 червня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України у м. Олександрії винесено вимогу № Ф-701 про сплату боргу зі сплати страхових внесків в розмірі 1490,40 грн.

Сума заборгованості виникла за період з липня по грудень 2010 року, тобто за ІІІ, ІV квартали 2010 року.

Згідно з пунктом третім частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внесені зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-IV та викладено його в новій редакції, згідно якої фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Викладена редакція розділу XV Закону № 1058-IV діяла до 1 січня 2011 року, а це означає, що з моменту набрання цими змінами законної сили (17 липня 2010 року) у позивача виник обов'язок сплати страхового внеску в розмірі не менше мінімального розміру страхового внеску.

Оскільки у встановлений строк внески у потрібному розмірі не були сплачені, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області правомірно винесло вимогу від 23.06.2011 року № Ф-701 про зобов'язання перерахувати спірні кошти.

Відповідно до частин другої та третьої статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У зв'язку з набранням чинності Законом № 2464-VІ з 1 січня 2011 року наведені норми статті 106 Закону № 1058-IV виключені.

У зв'язку з прийняттям Закону № 2464-VІ запроваджена нова система сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нею передбачені єдиний вид страхового внеску, нова процедура його справляння та нові правила щодо відповідальності за порушення правил нарахування та сплати внеску. При цьому, з аналізу Закону № 2464-VІ вбачається, що його правила (окрім Прикінцевих та перехідних положень) не поширюються на правовідносини зі сплати страхових внесків за діючими раніше видами соціального страхування.

Таким чином, з 01 січня 2011 року справляється новий вид страхових внесків, і регулювання їх сплати здійснюється згідно спеціального нормативного акту - Закону № 2464-VІ. В той же час, регулювання відносин щодо несплачених страхових внесків за попередніми видами страхування здійснюється за правилами законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 2464-VІ (з урахуванням окремих уточнень, внесених цим Законом).

Так, відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464І, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

У спірному випадку йдеться про невиконання позивачем вимог законодавства щодо сплати внесків у 2010 році, отже стягнення заборгованості зі сплати цих внесків має відбуватись відповідно до закону, що діяв у відповідний період - тобто виключених Законом № 2464-VІ пунктів статті 106 Закону № 1058-IV.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції вірно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись , п.1 ч.1. ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.206 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова

Суддя: А.В. Суховаров