Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
Справа № 2а-595/12/2770
20.03.13 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Горошко Н.П.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Щепанської О.А.
секретар судового засідання Карпова І.І.
за участю сторін:
представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка"- Савенко Євгеній Євгенійович, довіреність № 8 від 11.01.2003,
представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя- Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 1873/9/10-0 від 14.09.2012,
представник третьої особи, Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,
розглянувши матеріали справи № 2а-595/12/2770 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (суддя Кравченко М.М. ) від 22.08.12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" (вул.Новікова, буд.56, м.Севастополь, 99043)
до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (вул. 7 Листопада, буд.3, м.Севастополь, 99042)
третя особа: Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м. Севастополі (вул. Кулакова, буд.37, м.Севастополь, 99011)
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополь з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, третя особа: Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000522301 від 02.12.2011, № 0000492301 від 02.12.2011, та № 0000512301 від 02.12.2011.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.08.2012 у справі № 2а-595/12/2770 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя, третя особа: Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у м.Севастополі про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000522301 від 02.12.2011, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000492301 від 02.12.2011, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000512301 від 02.12.2011.
Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача у судовому засіданні 20 березня 2013 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін
Представник відповідача у судовому засіданні 20 березня 2013 року підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.
Представник відповідача у судове засідання 20 березня 2013 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що у період з 25 липня 2011 року по 05 вересня 2011 року бригадою співробітників Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя, Державної податкової адміністрації у місті Севастополі, Державної податкової адміністрації у Закарпатській області, проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" з питань дотримання податкового законодавства, за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства, за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року.
За результатами цієї перевірки складено акт від 19 вересня 2011 року № 622/23-030/32158858.
На підставі акту ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000312301 від 30.09.2011, № 0000322301 від 30.09.2011, №0000282301 від 30.09.2011, які позивач оскаржив в досудовому порядку до ДПА у м.Севастополі, якими були донараховані податкові зобов'язання позивача, а також нараховані штрафні (фінансові) санкції.
До прийняття ДПА у м. Севастополі рішення за скаргою позивача, останній погодився з частиною податкових зобов'язань та санкцій і на виконання податкового повідомлення-рішення № 0000312301 від 30.09.1201, своєчасно, в межах 10-денного строку, передбаченого статтею 57 Податкового кодексу України, платіжним дорученням №5398 від 10.10.2011 узгодив та сплатив податкове зобов'язання у частині заниження податку на прибуток, що не пов'язаний з понаднормативними втратами у виробництві, у розмірі 134 584, 74 грн., та нараховані на ці зобов'язання штрафні санкції у розмірі 28 794,00 грн., разом у сумі 163 378,74 грн.
За результатами розгляду скарги до ДПА у м. Севастополі, ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя прийняло нові податкові повідомлення-рішення № 0000522301 від 02.12.2011, № 0000492301 від 02.12.2011 та № 0000512301 від 02.12.2011.
Згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя № 0000522301 від 02.12.2011 ТОВ "Агрофірма "Золота Балка" порушило підпункт 1.22.1 п. 1.22 ст.1, пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.1. п. 5 та п.п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 розділ 2 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 205 383,25 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем - 169 459,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 35 924,25 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя № 0000512301 від 02.12.2011 ТОВ "Агрофірма "Золота Балка" порушило п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 33 604,00 грн., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем - 27 899,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 705,00 гривень.
Згідно податкового повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя № 0000492301 від 02.12.2011 ТОВ "Агрофірма "Золота Балка" порушило ст. 2.6 Закону України від 15.09.1995 № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" та ст.ст. 214, 216 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-V1, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з акцизного збору на 403 418,88 коп., з яких сума грошового зобов'язання за основним платежем - 335 998,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67 420,40 гривень.
Судом встановлено, що підставами для донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій в оскаржуваних рішеннях (за виключенням донарахованого податку на прибуток, який не пов'язаний з понаднормативними втратами у виробництві та розрахованих на його підставі штрафних санкцій) слугувало, те що на думку відповідача та третьої особи, ТОВ "Агрофірма "Золота Балка" під час виробництва тихих та шампанських вин включало до собівартості продукції понаднормові втрати продукції.
Статтею 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що норми втрат і виходу алкогольних напоїв затверджуються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
В період, за який проводилася перевірка, порядок затвердження норм втрат і виходу алкогольних напоїв був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 "Про деякі питання державного регулювання виробництва спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", згідно з частиною 2 якої, норми виробничих втрат і виходу щодо виноробної продукції, затверджуються Міністерством фінансів за поданням Комітету з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості. Головною організацією з розроблення цих норм визначено Державне науково-виробниче підприємство "Плодвинконсерв" (м. Київ).
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв доводи відповідача та третьої особи, про те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940 "Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" був змінений порядок затвердження норм втрат і виходу алкогольних напоїв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940 лише був створений Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у складі ДПА України, і визначено повноваження цього Департаменту. При цьому, до Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 ніяких змін у зв'язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940 не вносилося, а сам порядок затвердження норм втрат і виходу алкогольних напоїв не змінювався.
Також, Постанова Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940 не містить повноважень державної податкової адміністрації затверджувати норми втрат і виходу виноробної продукції. Такі повноваження у відповідності до частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 повинно здійснювати Міністерством фінансів України.
Департамент, в період за який проводилася перевірка, був підрозділом у складі ДПА, повноваження якого законодавчо визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був наданий "Акт проведения работ по определению фактического расхода сырья и боя бутылок при производстве шампанского резервуарним способом в совхоз заводе "Золотая Балка"" від 26 червня 1987 року, у відповідності до якого для позивача були розроблені наступні норми втрат сировини 2.92 дал та відходів 1.08 дал на 1000 бутилок при виробництві шампанських вин.
Після цього, нові норми для позивача не встановлювалися та не змінювалися, тому враховуючи частину 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №186 ці норми є чинними до розроблення та затвердження нових норм виробничих втрат і виходу при виробництві шампанських та ігристих вин.
До розроблення нових норм використовувати раніше встановленні норми втрат і виходу при виробництві шампанських та ігристих вин, що були розроблені згідно з Актом від 26 червня 1987 року рекомендувало своїм листом № 93 від 17 серпня 2010 року ДП "НВП "Плодвинконсерв", яке у відповідності до частини 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року № 186 є головною організацією з розроблення цих норм.
Листом № 84 від 15 червня 2012 року ДП "НВП "Плодвинконсерв" уточнилося та пояснило, що в листі № 93 від 17 серпня 2010 року, мова йшлася про рекомендоване користування нормами витрат при виробництві шампанських та ігристих вин, в тому числі втрат і відходів, що повністю підтверджує правомочність нарахування та списання позивачем втрат та відходів в межах норм 1987 року.
Відповідач та третя особа, погодилися з тим що для позивача дійсно у 1987 були розроблені такі норми, але вказали на їх давність і на те що після прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940 ці норми не були затверджені державною податковою адміністрацією.
Однак, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що виходячи з того що закон не має зворотної дії. Відповідачем не було доведено те, що норми втрат та витрат при виробництві шампанських вин були встановленні з порушенням існуючого порядку чи втратили чинність. Щодо затвердження їх державною податковою адміністрацією, то у державній податковій адміністрації відсутні такі повноваження. Крім того, навіть за їх наявності це стосувалося б виключно нових норм, і ніяким чином не могло стосуватися норм виданих до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України, які були розробленні у відповідності до чинного на той час законодавства.
Також, відповідно до пункту 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2001 року № 940, в редакції, яка діяла з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2011 року, саме на Державну податкову адміністрацію було покладено обов'язок забезпечення: здійснення контролю за додержанням законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; забезпечення здійснення контролю за додержанням стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво виноматеріалів, алкогольних напоїв; а також забезпечення погодження стандартів, технічних умов, рецептур, регламентів та технологічних інструкцій на виробництво виноробної продукції.
Тому, відсутність нових розроблених норм втрат та витрат шампанських та ігристих вин, так само і не здійснення перегляду таких норм в строки передбачені пунктом 3.2 "Порядку розроблення норм виробничих втрат і витрат сировини та допоміжних матеріалів на підприємствах виноробної галузі", не може вважатися провиною позивача, так як контролювати ці питання повинен був відповідний орган державної влади.
Враховуючи п. 56.21 статті 56 Податкового кодексу України судова колегія погоджується правомірністю нарахування та списання позивачем втрат при розливі готової продукції - вин тихих, оскільки норми втрат при розливі готової продукції - вин тихих містяться в Збірнику "Втрати сировини при виробництві виноробної продукції" від 12.04.2004 .
Крім того, згідно Норм втрат продукції при розливі вин та коньяків на підприємствах виноробної продукції, від 12 січня 2011 року, які крім іншого затвердженні директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоях і тютюнових виробів ДПА України, і які не були враховані під час проведення перевірки, у зв'язку з тим, що вищестоящий орган третьої особи не повідомив про це саму третю особу та відповідача.
У відповідності до цих Норм втрат продукції при розливі вин та коньяків на підприємствах виноробної продукції, від 12 січня 2011 року відсоток втрат при розливі тихих вин в пляшки та в упаковку типу "Bag in box" є однаковим і складає 0,33 відсотка від об'єму вина, що надійшло на дану операцію.
Також, до вказаної перевірки, органами податкової служби проводилися інші планові виїзні перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Золота Балка" з питань дотримання податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, в яких з'ясовувалися ті ж самі питання стосовно нарахування та списання позивачем втрат при розливі готової продукції - вин тихих, а також при виробництві шампанських та ігристих вин, при цьому порушень виявлено не було, хоча позивач постійно нараховув та списував такі втрати.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення позивачем у собівартість виробленої продукції вищезазначених втрат та витрат і відсутність з його боку порушень стосовно їх нарахування, та вказує на неправомірність донарахування відповідачем сум податків, акцизного збору та штрафних санкцій, пов'язаних з такими втратами.
Стосовно погодження та сплати податкового зобов'язання на виконання податкового повідомлення-рішення № 0000312301 від 30.09.11 року, у частині заниження податку на прибуток, що не пов'язаний з понаднормативними втратами у виробництві, у розмірі 134 584, 74 грн., та нараховані на ці зобов'язання штрафні санкції у розмірі 28 794,00 грн., разом у сумі 163 378,74 грн., то судом зазначено наступне.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом встановлено, що позивач сплатив узгоджену суму у розмірі 163 378,74 грн. в 10-денний термін після отримання повідомлення-рішення у частині заниження податку на прибуток, що не пов'язаний з понаднормативними втратами у виробництві, а також в частині нарахованих на ці зобов'язання штрафних санкцій. Однак зазначена сума не була врахована під час винесення нового повідомлення рішення за цими ж самими зобов'язаннями, які контролючий орган повинен був врахувати підчас прийняття нових рішень.
Крім того у відповідності до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Податкового кодексу України не містить заборони про часткове узгодження та відкликання рішення.
Також, судом першої інстанції зазначено, що у наданих до суду витягах з Акту перевірки та наданого для огляду суду оригіналу примірника позивача Акта перевірки з додатками, відсутні підписи двох перевіряючих осіб, а саме відсутній підпис Старшого державного податкового інспектора відділу погашення прострочених податкових зобов'язань ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя - Щавінської С.М., та відсутній підпис Заступника начальника відділу контролю за виробництвом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА Закорпатської області - Соломон В.І..
Це є порушенням пункту 86.3 статті 86.3 Податкового кодексу України та частини 2 розділу 4 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у відповідності до яких Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Оскаржувані повідомлення-рішення були прийняті відповідачем на підставі статей 54, 58 Податкового кодексу України за результатами перевірки, тобто на підставі складеного акту такої перевірки.
За таких обставин, судова колегія погоджується з думкою суду, що не належне оформлення акту перевірки вказує на протиправність прийняття відповідачем повідомлень-рішень, із-за відсутності результатів такої перевірки - належним чином оформленого та підписаного акту перевірки.
Органи державної влади, їх посадові особи згідно зі ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач та третя особа під час складання акту перевірки та прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень діяли всупереч нормам законодавства та визначеним повноваженням.
Доказів правомірності відповідачем до суду не надано.
Крім того, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду, що дії відповідача, які виявилися у неналежному оформленні результатів перевірки, а також прийнятті за цими результатами податкових повідомлень-рішень, за якими позивачу необґрунтовано донараховані податкові зобов'язання зі сплати податку на прибуток, податку на додану вартість, нараховані фінансові санкції, не можуть бути визнані такими, що вчинені на підставі закону, у межах повноважень, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.
Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.08.12 у справі № 2а-595/12/2770 - залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь від 22.08.12 у справі № 2а-595/12/2770 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 року.
Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис О.А.Щепанська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Н.П.Горошко
Судове рішення № 30374236, Севастопольський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-595/12/2770. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: