Ухвала суду № 30369913, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К/9991/57004/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012

у справі № 2а-5271/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технічна фірма "Полісток"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2012 №0000200221.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної перевірки позивача щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Промсецконсалтинг" за червень, вересень 2011 року, складений акт від 23.03.2012 №135/221/21198638, в якому зафіксовано порушення позивачем ч. 1 ст. 207 Господарського Кодексу України, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 228 ч. 1, ст. 216 ЦК України, а саме: не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ "Промспецконсалтинг"; п. 198.3, ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму сформованого податкового кредиту у розмірі 40069,00 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 14702 грн., за вересень 2011 року - 25367,00 грн.; встановлено відсутність у ТОВ НТФ "Полісток" об'єктів які підлягають визначенню ст. 185, ст. 187, ст. 187, ст. 188, ст. 198 ПК України.

На підставі зазначеного акта перевірки, податковим органом було винесено спірне податкове повідомлення-рішення №0000200221 від 09.04.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52 753,50 грн., в тому числі: за основним платежем 40069,00 грн., штрафними санкціями 12684,50 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ "Промспецконсалтинг" було укладено угоду №111 від 05.01.2011 на поставку сировини та матеріалів для виготовлення склопластиків.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Промспецконсалтинг", а також, подальший рух товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а саме це: рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, ТТН.

Крім того, в акті перевірки підтверджується, що при оформленні податкових накладних було дотримано вимоги ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні відображено у відповідності в вимогами п.201.6 у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ "Промспецконсалтинг", так і на час судового розгляду, останні знаходяться в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також, є платниками податку на додану вартість.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, та отриманими в ході виконання господарської операції, що ґрунтується на вимогах Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи відповідача про нікчемність угоди, укладеної між позивачем та ТОВ "Промспецконсалтинг", судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаного правочину. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договору, укладеного позивачем з ТОВ "Промспецконсалтинг", фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутність зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль