Ухвала суду № 30369911, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2013 р. м. Київ К/9991/59031/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012

у справі № 2а-2653/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промметсплав»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012, задоволено позовні вимоги: скасовані податкові повідомлення-рішення від 23.12.2011 №0006832305 про визначення ТОВ «Промметсплав» сум податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 432985,00 грн. - основний платіж, 1,00 грн. - штрафні санкції; та від 23.12.2011 №0006842305 про визначення ТОВ «Промметсплав» сум податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 703645,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Промметсплав» зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 22.06.1998, перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва №28281895 від 14.07.1999, в господарській діяльності займається виробництвом міді, оброблення металевих відходів та брухту, оптовою торгівлею відходами та брухтом, виробництвом алюмінію, на що має відповідну ліцензію №548770 на вид діяльності - заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових металів, строк дії ліцензії безстроковий.

За результатами проведеної відповідачем позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ПП «ОРІЄНС» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011, складений акт №6018/2305/25611992 від 15.12.2011, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 138.1 ст.138; пп. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 703 645.00 грн., в тому числі у ІІ кварталі 2011 року на суму 703645 грн.; пп. 198.1 ст. 198; пп. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 432 985 грн., в тому числі за квітень 2011 року на суму 432 985 грн.

Відповідач вважає, що ТОВ «Промметсплав» задіяно в ланцюгу взаємовідносин з ПП «ОРІЄНС», про що свідчить складений ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська акт перевірки від 11.11.2011 №2756/23/32371874, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ПП «ОРІЄНС» не спричиняють реального настання правових наслідків.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0006832305 від 23.12.2011 про визначення позивачу сум податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 432 985,00 грн. - основний платіж та 1.00 грн. - штрафні санкції, та податкове повідомлення-рішення №0006842305 від 23.12.2011 про визначення сум податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 703 645,00 грн. - основний платіж та 1.00 грн. - штрафні санкції.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних податкових повідомлень-рішень від 23.12.2011, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Матеріали справи свідчать, що позивачем по взаємовідносинам з ПП "ОРІЄНС" податковий кредит за квітень 2011 року в сумі 432 985,00 грн. та валові витрати за квітень 2011 року в сумі 703 645,00 грн. сформовано внаслідок фінансово-господарських взаємовідносин на підставі договору поставки №280311 від 28.03.2011 та договору про надання послуг №010411 від 01.04.2011.

З аналізу первинних документів вбачається, що за договором поставки №280311 від 28.03.11 - на користь позивача від ПП "ОРІЄНС" у квітні 2011 року поставлено товарів, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 2 919 680.00 грн. За договором про надання послуг №010411 від 01.04.2011 - позивачем отримано від ПП "ОРІЄНС" у квітні 2011 року послуги, пов'язані із сортуванням, пакетуванням, дробленням, порізкою, очищенням, механічною обробкою та вантажно-розвантажувальними роботами брухту та відходів алюмінію, з урахуванням ПДВ, на загальну суму 634 710,66 грн.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП "ОРІЄНС" підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином оформленими видатковими та податковими накладними, актами приймання-передачі, платіжними дорученнями.

Також, дійсність та реальність здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом підтверджується: витягом з журналу реєстрації довіреностей; виданими довіреностями на отримання товару; наявності у позивача кваліфікованого персоналу, що підтверджується штатним розкладом; приміщень для зберігання та заготівлі товарно-матеріальних цінностей; доказами оплати товару та послуг; доказами доставки товару; паспортами плавки за квітень 2011 р. щодо списання матеріалів до виробництва у піч та вихід готової продукції алюмінієвого сплаву; реєстром отриманих податкових накладних; ведення позивачем аналітичного обліку на підприємстві; наявність у позивача акредитованої аналітичної лабораторії спеціалізованих металургійних переробних підприємств; сертифікатами якості готової продукції (марочних сплавів) позивача. Тобто, існують фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст проведених господарських операцій.

Отримані товарно-матеріальні цінності за укладеним договором були використані позивачем у подальшій діяльності підприємства позивача шляхом переробки та укладання відповідних договорів з контрагентами (покупцями) на їх поставку.

Крім того, на час складення податкових накладних, ПП "ОРІЄНС" рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, було зареєстроване за адресами, вказаними на виданих податкових накладних, було зареєстроване та стояло на обліку як платник податку на додану вартість.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та його контрагентом, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентом, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене вище, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль