Ухвала суду № 30369906, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" березня 2013 р. м. Київ К/9991/50896/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Панасенко Р.О.,

відповідача - Борисов І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012

у справі № 2а-10967/11/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень від 27.09.2006 №0000312301/1, від 07.12.2006 №0000312301/2, від 20.02.2007 №0000312302/3.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки фінансово господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.2003 по 01.01.2006 та валютного законодавства за період 01.01.2003 по 01.01.2006, складений акт від 05.07.2006 № 2658-3050/23-01-00214853, в якому зафіксовані порушення: п. 1.8, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Органом державної податкової служби, з посиланням на оперативні дані в акті перевірки, було зроблено висновок про те, що мембрани ІСЕ з технічними умовами зазначеними у ВМД ніколи не вироблялись та не вивозились за межі митної території України ВАТ «Київський завод реле та автоматики», у зв'язку з чим нульова ставка була безпідставно застосовна до вказаних операцій, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання за жовтень 2003 року на 132383,00 грн. та за лютий 2004 року на 114043,00 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки та процедури адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 27.09.2006 №0000312301/1, від 07.12.2006 №0000312301/2, від 20.02.2007 №0000312302/3, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 25227,00 грн. за жовтень 2003 року, в розмірі 384458,00 грн. за лютий 2004 року, всього 409685,00 грн., зобов'язано сплатити суму податку на додану вартість в розмірі 409685,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 204842,00 грн., у зв'язку з тим, що на момент перевірки зазначена сума бюджетного відшкодування була відшкодована в повному обсязі.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не було підтверджено здійснення експорту товару, тому позивач не мав право на застосування нульової ставки податку на додану вартість та право на бюджетне відшкодування, у зв'язку з чим зменшення сум бюджетного відшкодування та застосування штрафних (фінансових) санкцій є правомірними.

Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав товар у резидента України - ТОВ «Печора Тур», який обліковувався на період продажу товару платником податку на додану вартість, потім передав зазначений товар на комісію - ПП «Детройт» та ТОВ «ТД «Укрмісцепром плюс», які також, обліковувалися на період передачі та продажу товару платником податку на додану вартість, а останні, в свою чергу, здійснили продаж товару (згідно договорів комісії, укладених з позивачем) нерезидентам - «Gilpatrick Trade Companу» (США) та компанії « ETTA FINANCE GROUP LTD» (Ізраїль)/

Відповідно до положень пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли усі її графи заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307.

Відповідно до п. 1.7 цієї Інструкції одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника має передати у володіння товари.

Згідно з вимогами цієї ж Інструкції у графі 8 наводяться відомості про одержувача товарів, а у випадку якщо одержувач товарів - іноземна особа, в графі 8 вантажної митної декларації зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства.

Таким чином, в графі 8 має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Відповідно до вантажних митних декларацій № 70000/3/813515 від 17.10.2003 року, № 70000/3/813557 від 17.10.2003 року, № 70000/3/813559 від 17.10.2003 року, № 70000/3/813555 від 17.10.2003 року, наданих позивачем на підтвердження здійснення експорту товару, в графі 8 одержувачем/імпортером товару зазначено компанію «Gilpatrick Trade Companу» (США).

Відповідач зазначає, що Департаментом податкового аудиту та валютного контролю ДПА України було отримано інформацію (лист Начальника ГУПМ від 15.03.2004 року № 333/26-36 на вих. 50/23-4318 від 13.02.2003) про те, що компанія «Gilpatrick Trade Companу» (США), яка була зареєстрована в США 10.11.1999 року, відповідно до податкових обліків Служби внутрішніх доходів США ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру і ніколи не подавала податкову звітність в цій країні.

Так, судам попередніх інстанцій слід встановити реальність здійснення експортних операцій, наявність у нерезидента - компанії «Gilpatrick Trade Companу» (США) правосуб'єктності на здійснення зовнішньоекономічних експортно-імпортних операцій на момент укладання договору та його виконання, та в залежності від цього правомірність застосування позивачем нульової ставки до таких операцій.

Згідно з ч. 5 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій мали можливість витребувати належні докази на підтвердження чи спростування фактів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, що не було ними зроблено.

Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до відповідного суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль