Ухвала суду № 30369902, 20.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/8978/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:Чижова В.А.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Харківської області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011

у справі № 2а-2038/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер»

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Харківської області

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (надалі - позивач, ТОВ «Курганський бройлер») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Харківської області (надалі - відповідач, ДПІ у Балаклавському районі Харківської області), у якому просило суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 000000141501/1 та від 30.11.2010 № 0000151601/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Курганський бройлер» до ДПІ у Балаклавському районі Харківської області відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалено нову постанову, якою: позов ТОВ «Курганський бройлер» до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним задоволено, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 30.11.2010 № 000000141501/1 та від 30.11.2010 № 0000151601/1, винесені відносно ТОВ «Курганський бройлер» скасовано.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2011.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, у яких наводить доводи в підтримку оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Курганський бройлер» за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок декларування від'ємного значення у липні 2010 року. За результатами перевірки складено акт № 2439/07-012/30773272 від 19.10.2010 (надалі акт).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Курганський бройлер» у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року у рядку 8.3 «Коригування податкових зобов'язань згідно з пункту 4.5 статті 4 Закону» задекларовано суми коригування податкових зобов'язань у сторону зменшення на загальну суму податку на додану вартість 348 823,25 грн., у тому числі по контрагентах: ТОВ «Агромарс Ексім» на суму податку на додану вартість 345 369,74 грн. згідно з розрахунком коригування № 65/1705 від 15.07.2010 на повернення товару до податкової накладної від 30.06.2010 № 1705; ТОВ «Комплекс «Агромарс» на суму податку на додану вартість 3 453,69 грн. згідно з розрахунком коригування від 30.06.2010 № 56/1706 на повернення комісійної винагороди до податкової накладної від 30.06.2010 № 1706/1.

Також перевіркою встановлено, що м'ясо курчат бройлерів на загальну суму 2 072 214,85 грн. (у т.ч. податок на додану вартість 345 369,14 грн.) є власністю ТОВ «Комплекс Агромарс» (комітента), яке згідно договору комісії № 09/228 на продаж продукції від 06.03.2009 було реалізоване ТОВ «Курганський бройлер» (комісіонером) 30.06.2010. Наслідком проведення вказаної господарської операції стало виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року у рядку 9 у сумі 348 823,00 грн. (345 369,14 + 3 453,69).

На підставі висновків акта, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 30.11.2010 № 000000141501/1, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 52 513,00 грн.; від 30.11.2010 № 0000151601/1, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 730,00 грн., у т.ч. 7 485,00 грн. - основного платежу та 2 245,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності відповідачем висновків перевірки щодо нереальності операцій та ухилення позивачем від сплати податків. У зв'язку з цим, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були визнанні недійсними та скасовані.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, 11.05.2010 між ТОВ «Курганський Бройлер» та ТОВ «Агромарс Ексім» було укладено Договір поставки товару (курячі лапи, м'ясо курчат бройлерів) № КА-1251, 02.06.2010 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду до вказаного договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що спрямованість договору та додаткової угоди на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та оплата товару за додатковою угодою підтверджені відповідними первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, наявними у матеріалах справи.

Разом з тим, у подальшому, у зв'язку з зміною істотних обставин, сторони, а саме ТОВ «Курганський Бройлер» та ТОВ «Агромарс Ексім», керуючись приписами статті 214 Цивільного кодексу України, дійшли згоди про відмову від додаткової угоди, та усно домовилися, що правовим наслідком відмови від додаткової угоди є взаємне повернення товару переданого за додатковою угодою та коштів сплачених за товар.

Керуючись статтею 218 Цивільного кодексу України, сторони добровільно виконали всі взаємно погоджені дії за усним договором про відмову від додаткової угоди та підтвердили його виконання відповідним документом.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що сторони не порушили умов договору від 11.05.2010 № КА-1251, повернення товару відбулося за взаємною згодою сторін на підставі обставин, визначених у листі ТОВ «Агромарс Ексім», який перевірявся відповідачем під час проведення перевірки.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази визнання недійсними згаданих договорів поставки, додаткової угоди, чи договору про відмову від додаткової угоди.

Що стосується питання правомірності коригування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сторону зменшення на загальну суму 348 823,25 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг) (підпункт 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 цього ж Закону).

Відповідно до пункту 20 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Відповідно до пунктів 25 та 27 вищезазначеного Наказу, на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням). Розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Враховуючи приписи, викладених норм, ТОВ «Курганський бройлер» як постачальник та комісіонер зменшив суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений перерахунок і надав СТІК «Велес», ТОВ «Агромарс Ексім», ТОВ «Комплекс Агромарс», як отримувачам, розрахунок відкоригованого значення податку.

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Курганський бройлер» виконало вимоги зазначеного Закону і у липні 2010 року у рядку 8.3. «Коригування податкових зобов'язань» задекларував суми податкових зобов'язань у сторону зменшення на загальну суму податку на додану вартість 369 000, 00 грн., у тому числі: СПК «Велес» на суму податку на додану вартість у сторону зменшення 20 176,75 грн., ТОВ «Агромарс Ексім» на суму податку на додану вартість у сторону зменшення 345 369,74 грн., ТОВ «Комплекс Агромарс» на суму податку на додану вартість у сторону зменшення 3 453,69 грн.

Таким чином, внаслідок коригування податкових зобов'язань за липень 2010 року у відповідності до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у позивача виникло право на зменшення суми податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок (коригування). Зменшення задекларованих показників у рядках 1 9 декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року проводилося ТОВ «Курганський бройлер» у відповідності до діючого на той момент податкового законодавства. І, оскільки позивач мав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 52 513,00 грн. за серпень 2010 року, підстави для перенесення суми податкового кредиту у розмірі 246 600,00 грн. до рядка 23.4 декларації відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків підтвердивши реальність правочинів позивача та правомірність коригування ним податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим було законно визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області від 30.11.2010 № 000000141501/1 та від 30.11.2010 № 0000151601/1.

Оскільки суд апеляційної інстанції під час розгляду справи повно і правильно встановив її обставини, та при ухваленні судового рішення не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі Харківської області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 у справі № 2а-2038/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.