Ухвала суду № 30368039, 26.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року м. Київ К-36059/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Моторний О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 р.

у справі № 7/75

за позовом Приватного підприємства «Дінакор»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Дінакор»(далі -позивач, ПП «Дінакор») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі -відповідач, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва) про визнання дій неправомірними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р. позов задоволено частково. Визнано дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва по зарахуванню коштів, сплачених ПП «Дінакор», до державного бюджету України протягом 2005 -2007 р.р. у погашення податкового боргу та накладенню податкової застави на все рухоме і нерухоме майно ПП «Дінакор»незаконними. Скасовано податкові повідомлення -рішення № 126580051977137 від 20.10.2005 р., №126580060569293 від 21.12.2005 р., № 126580066208740 від 23.03.2005 р., № 126580070476134 від 22.05.2006 р., № 126580087817720 від 23.11.2006 р., № 126580090896560 від 22.12.2006 р., № 126580090896363 від 22.12.2006 р., № 126580081320081 від 21.09.2006 р., № 126580085143513 від 27.10.2006 р., № 126580091996149 від 19.01.2007 р., № 126580092983231 від 22.05.2007 р., № 126580093985421 від 19.07.2007 р., № 126580093985448 від 19.07.2007 р., № 126580093985308 від 19.07.2007 р., № 126580095889210 від 05.11.2007 р. Зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва повідомити Державне підприємство «Інформаційний центр»про зміст прийнятого рішення та припинення публічного обтяження рухомого та нерухомого майна ПП «Дінакор». Зобов'язано ДПІ у Солом'янському районі м. Києва зарахувати 110096,00 грн., сплачених ПП «Дінакор», до державного бюджету України протягом 2005-2007 року у погашення відповідних податків і зборів. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Дінакор»за період з 01.04.1999 р. по 01.02.2003 р., за результатами якої складено акт №86/23-0211/23735595 від 27.06.2003.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.п. 5.3.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 8.2.2 п. 8.2, п.п. 8.7.1 п. 8.7, п.п.8.8.1 п.п.8.8 ст. 8, п.п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001912302/3 від 27.02.2004 р., яким відповідно п.п.17.1.3, п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 710 460,00 грн.; №0001902302/2 від 25.11.2003 р., яким відповідно п.п.17.1.3 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 103 350,95 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001912302/0 від 25.11.2003р., ухвалою господарського суду міста Києва від 31.03.2004 р. порушено провадження у справі №28/182. 29.04.2004 р. позивачем подано заяву про зміну предмету позову по справі № 28/182, відповідно до якої просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0001912302/3 від 27.02.2004 р.

Податкове повідомлення-рішення № 0001902302/2 від 25.11.2003р., також було оскаржене позивачем в судовому порядку і ухвалою господарського суду м. Києва від 15.04.2004 порушено провадження у справі № 28/150.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2004р. провадження у справі №28/150 зупинено до розгляду господарським судом м. Києва по суті справи №28/182.

Постановою Господарського суду міста Києва 21.05.2007 р. у справі №28/182 позов ПП «Дінакор»задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДШ у Солом'янському районі міста Києва від 27.02.2004 р. №0001912301/3 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 347030,00 грн. основного платежу та 346411,00 грн. фінансових санкцій.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі міста Києва подала апеляційну скаргу.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2, 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.2.2 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону визначає порядок та процедуру здійснення апеляційного оскарження рішення податкового органу.

Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»процедура адміністративного оскарження закінчується: останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві; днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.

Разом з тим, п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з п.п.5.2.5 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» з урахуванням строків давності, платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Отже, податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, визначені оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями № 0001902302/2 від 25.11.2003р., № 0001912302/3 від 27.02.2004р., є неузгодженими.

Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»пеня це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.

Після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п.16.1.1 п.16.1 ст. 16 даного Закону).

У відповідності до абз. 2 п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом, згідно абз.2 п.п.16.3.3 п.16.3 ст.16 зазначеного Закону, направлено позивачу оскаржувані повідомлення-рішення.

Проте, обов'язковою умовою для нарахування пені на підставі п.п.16.1.1 п.16.1 ст.16 вищевказаного Закону є факт наявності у платника податків податкового зобов'язання та несплата такого зобов'язання у встановлені законодавством терміни.

Відтак, застосування відносно позивача пені, нарахованої на суму податкового боргу, є безпідставним.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, нарахована відповідачем сума пені по податку на додану вартість, податку на прибуток, згідно податкових повідомлень-рішень №0001902302/2 від 25.11.2003 р., №0001912302/3 від 27.02.2004 р., погашена шляхом зарахування сплаченого позивачем податку на додану вартість, податку на прибуток за наступні податкові періоди.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що дії відповідача по списанню в рахунок погашення вищевказаних зобов'язань сплаченого позивачем податку на додану вартість, податку на прибуток за наступні податкові періоди є протиправними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.А. Моторний