Ухвала суду № 30368019, 26.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року м. Київ К-26867/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Моторний О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року

у справі №2-а-4281/09/0570

за позовом Спільного українсько-турецького підприємства у формі Закритого акціонерного товариства "Донецький завод алюмінієвих профілів"

до 1. Державної податкової інспекції у Куйбишевському району м. Донецька

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-турецьке підприємство у формі Закритого акціонерного товариства "Донецький завод алюмінієвих профілів" (далі -позивач, СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському району м. Донецька (далі -відповідач-1, ДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (далі -відповідач-2, ГУ ДКУ в Донецькій області) про стягнення суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року позовні вимоги СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів" задоволено.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів", посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів" зареєстроване як юридична особа на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація проведена виконавчим комітетом Донецької міської ради 21.02.1997 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька є платником податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 08028234 видане 21.07.1997 року, код ЄДРПОУ 24656840.

21.07.2008 року позивачем до ДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3608571 грн.

В свою чергу, 20.08.2008 року позивачем до ДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за липень 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 3993809 грн.

06.11.2008 року позивачем до ДПІ подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 1672609 грн.

ДПІ проведено виїзні позапланові перевірки СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень, липень, вересень 2008 року, за результатами яких складено акти № 3368/23-313/24656840 від 17.09.2008 року, № 3817/23-3/24656840 від 22.10.2008 року, № 4500/23-313/24656840 від 11.12.2008 року, де порушень позивачем вимог діючого законодавства при визначенні сум податку на додану вартість, які підлягають бюджетному відшкодуванню не виявлено.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями станом на час існування спірних правовідносин) (далі -Закон № 168/97-ВР) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом СП ЗАТ "Донецький завод алюмінієвих профілів" не було відшкодовано з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень, липень, вересень 2008 року у розмірі 571492 грн.

Крім того, суди попередніх інстанцій вірно дійшли висновку, що, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

Отже, невиконання контрагентом свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція міститься також в постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача 1 підлягає відхиленню, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2009 року залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.А. Моторний