Ухвала суду № 30367721, 20.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.справа № 2а-1278/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року

у справі № 2а-1278/10/0870

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Роджерс»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09 грудня 2009 року № 0001022307,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Роджерс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 19) просило визнати частково недійсним та скасувати рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя № 0001022307 від 09.12.2009 на суму 2929,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.11.2009 проведена позапланова перевірка ТОВ "Роджерс" з питань дотримання вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", якою встановлено порушення п.11, п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Податковий орган дійшов помилкового висновку про порушення позивачем п.12 ст.3 вказаного Закону, оскільки позивач повно, своєчасно та відповідно до діючого законодавства України веде облік товарних запасів на складах та за місцем їх реалізації, здійснює продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складені під час здійснення господарської операції. Інформація, що містилась у прийнятих до обліку первинних документах, систематизувалась на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків були тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції були відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.04.2010 адміністративний позов задоволено. Визнано частково протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 №0001022307 на суму 2929,88 грн.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.113), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в ході перевірки встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, у зв'язку з чим вибуття товарних запасів за визначений період встановити неможливо. Представник позивача при ознайомленні з актом перевірки не надав документального підтвердження обліку товарів 22-х найменувань, зазначених у відомості про результати перевірки щодо повноти їх оприбуткування, реалізації та їх фактичних залишків.

Представник сторін у судове засідання не з'явились,про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 30.11.2009 працівниками ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя проведено перевірку за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці позивача - аптечного пункту, який розташований за адресою: вул. Харчова, 2, м. Запоріжжя.

За результатами перевірки складений акт від 30.11.2009 №0397/08/27/23-23285637, згідно якому під час перевірки встановлено реалізацію медичних препаратів, проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (РРО) без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів та обліку їх кількості, а саме: "Настойка Валеріани", "Барбовал" проведено через РРО по відділам "Седативні". В акті перевірки зазначено, що товариством на торговому об'єкті не обліковано товарів на загальну суму 1464,94 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2009 №0001022307, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 3014,88 грн., із якої 2929,88 грн. - за ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання відповідно до ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

У відповідності до ст.21 вказаного Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 цього ж Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за N 751/4044, яке визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, розроблена методологія та порядок визнання та первісної оцінки запасів, оцінки запасів на дату балансу та розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Вказане Положення (стандарт) визначає що запаси - це активи, які, зокрема, і утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Разом з тим цим Положенням (стандартом) безпосередньо не регламентовано порядок організації та обліку запасів.

Згідно ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Таким чином в контексті спірних правовідносин на законодавчому рівні встановлений обов'язок суб'єктів господарювання вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації, проте виконання цього обов'язку не можна пов'язувати з наявністю за місцем реалізації товару тих чи інших первинних документів. Закон не визначає обов'язку особи зберігати документи первинного обліку (накладні) саме за місцезнаходженням товару, а не в іншому місці (бухгалтерія і т.д.), оскільки їх наявність чи відсутність жодним чином не свідчить про неведення підприємством обліку товарних запасів за місцем їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами, виробами медичного, гігієнічного та профілактичного призначення через мережу аптечних закладів. Бухгалтерський та податковий облік на підприємстві ведеться централізованою бухгалтерією відповідно до ст.ст.8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідачем під час перевірки не спростовано, що облік товарів позивачем ведеться у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 № 246, всі первинні документи (накладні, товарно-транспортні накладні) маються в наявності у підприємства, зберігаються в централізованій бухгалтерії.

Судом встановлено, що на підставі первинних документів здійснюється оприбуткування товару на складі підприємства з відображенням цієї операції в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку, та податковому обліку. Після прийманням відділом роздрібної торгівлі заявок на товар від аптечних підрозділів формується товарна накладна на внутрішнє переміщення з заповненням обов'язкових реквізитів відправника та отримувача товару, на підставі якої в обліку здійснюється запис в реєстрах синтетичного та аналітичного обліку: шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. На момент перевірки, товар, який знаходився в аптечних закладах, належним чином оформлений, підтверджений первинними документами та відображений в бухгалтерському обліку. Дані аналітичних рахунків тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Належне оприбуткування товарів підприємством, відображення руху товарів з оформленням внутрішніх накладних на переміщення товару підтверджено наявними в матеріалах справи документами, а саме: видатковими накладними, внутрішніми накладними на переміщення, оборотно-сальдовими відомостями, товарними звітами.

Ні в акті перевірки, ні в інших документах відповідача не вказано, які саме приписи нормативних актів, які регулюють питання обліку запасів, порушені позивачем, якими документами первинного бухгалтерського обліку підтверджуються. Належні докази на підтвердження виявлених в ході перевірки фактів щодо порушення підприємством обліку товару за місцем його реалізації в матеріалах справи відсутні, що свідчить про недоведеність відповідачем відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України правомірності свого рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковим висновок відповідача про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», у зв'язку з чим підстави для застосування до позивача штрафної санкції у розмірі 2929,88 грн. відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи відповідно до наданих доказів у їх сукупності з дотриманням норм права, ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2010 року у справі № 2а-1278/10/0870 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко