Ухвала суду № 30367719, 20.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2011 р.справа № 2-а-2210/08/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників:

позивача: - Цукань Р. І. (дов. від 01.03.2011 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року

у справі № 2-а-2210/08/1170

за позовом закритого акціонерного товариства «Об'єднання Дніпроенергобудпром»

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

ЗАТ «Об'єднання Дніпроенергобудпром» звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190 грн. від 28.05.2008 №0010772300/0 за порушення ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дебіторська заборгованість в сумі 30404 рос. руб за зовнішньоекономічним контрактом від 30.07.1998 між позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_2 згідно акту від 25.12.2004 позивачем визнана безнадійною та такою, що підлягає списанню у зв'язку з тим, що строк давності минув ще 23.09.2001. Таким чином, відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 1190 грн. за період з 01.04.2006 по 01.01.2008.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.04.2009 адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постановити ухвалу, якою скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при проведенні перевірки відповідачем встановлено наявність у позивача дебіторської заборгованості по зовнішньоекономічному контракту, а саме: валютної виручки за експортовану продукцію, яка не надійшла на валютний рахунок позивача. Зважаючи на те, що підставою для застосування штрафних санкцій є лише факт порушення строку зарахування виручки в іноземній валюті, позивачу правомірно нараховані штрафні санкції. Позивачем не подавались декларації про валютні цінності та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, а це є порушенням чинного законодавства.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджено наявними в матеріалах справи документами.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.12.2007, за результатами якої складений акт №121/2300/14276579 від 19.05.2008.

В ході перевірки встановлена наявність дебіторської заборгованості в сумі 30404 рос. руб. по експортному договору №146 від 30.07.1998, укладеному позивачем з ПП ОСОБА_2 (Росія).

Також встановлено, що підприємством при наявності валютних цінностей за межами митної території України не подано до податкового органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і заходяться за її межами станом на 1 квітня 2006 року, 1 липня 2006 року, 1 жовтня 2006 року, 1 січня 2007 року, 1 квітня 2007 року, 1 липня 2007 року, 1 жовтня 2007 року.

За висновком податкового органу наведені обставини свідчать про порушення підприємством ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994 №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами», ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

На підставі означеного акту відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0010772300/0 від 28.05.2008, яким до Позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1190,00 грн. на підставі п.2.7 ст.2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 № 49.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

30 липня 1998 року між позивачем (продавець) та ПП ОСОБА_2, Російська Федерація, (покупець) укладений контракт №146 (а.с.15), відповідно до якого позивач зобов'язувався продати покупцю віброопори СВ95-2а в кількості 1275 шт. по ціні 179 рос. руб. за 1 шт. Розрахунки за вказаним договором передбачалося проводити шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні зобов'язання покупцем не виконані, розрахунок за придбаний товар не здійснено, що призвело до неотримання позивачем грошових коштів на свій валютний рахунок. За захистом своїх прав до суду позивач в законодавчо установлений строк позовної давності не звернувся, наслідком чого стало пропущення вказаного строку, який закінчився 23.09.2001.

У зв'язку з закінченням строку позовної давності позивач згідно наказу №160 від 25.09.2001 здійснив списання заборгованості по зовнішньоекономічному контракту на позабалансовий рахунок 071 «Списана дебіторська заборгованість» та відніс суму 30404 рос. руб. на валові витрати відповідно до вимог пп.5.2.8 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В подальшому, на підставі наказу №218-б від 26.12.2004 та відповідно до п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999, позивачем визнано заборгованість в сумі 30404,00 рос. руб. безнадійною та такою, що підлягає списанню з позабалансового рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість».

Режим здійснення валютних операцій на території України, визначення загальних принципів валютного регулювання, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства регламентуються Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", відповідно до ст. 9 якого валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України в порядку і терміни, які встановлюються Національним банком України.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених в п.13 цього Декрету (ч.2 ст.12).

Необхідність декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, встановлена також Указом Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" № 319/94 від 18.06.94.

Пунктом 2 зазначеного Указу Президента України встановлено, що декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Наказом Міністерства фінансів України N 207 від 25.12.95 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" встановлено, що декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності за встановленою формою в регіональних відділеннях Національного банку України та в державних податкових інспекціях за місцем знаходження суб'єктів підприємницької діяльності. Обов'язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності (не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом - п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.00 № 419).

Про проведення декларування регіональними відділеннями Національного банку України і державними податковими інспекціями суб'єктам підприємницької діяльності на їх звернення видається довідка встановленої форми.

Невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, тягне відповідальність, передбачену частиною 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" у вигляді штрафу у сумі, що встановлюється Національним банком України (п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 08.02.00 № 49, - штраф в розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний день порушення).

Відповідно до того ж п.2.7 Положення про валютний контроль неподання або несвоєчасне подання декларації не тягне за собою застосування фінансових санкцій лише за відсутності валютних цінностей та майна за межами України.

Матеріалами справи підтверджено, що грошові кошти в сумі 30404 рос. руб., які не були сплачені ПП ОСОБА_2 позивачу, останній визнав безнадійною заборгованістю та здійснив їх списання в установленому порядку.

Безнадійна заборгованість виключається з активів, шляхом її списання з балансу, у відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291.

Таким чином, визнана в установленому порядку безнадійною дебіторська заборгованість перестає бути активом та підлягає списанню з балансу, відповідно до вимог п. 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Оскільки, як встановлено судом, вказана дебіторська заборгованість списана з балансу як безнадійна 26.12.2004, з цього моменту вона перестала бути активом підприємства, факт наявності у позивача валютних цінностей за межами України відсутній.

Таким чином списана в установленому порядку безнадійна дебіторська заборгованість з валютних цінностей резидента України не підлягає обов'язковому декларуванню, внаслідок чого дії відповідача по накладенню на позивача штрафних санкцій в порядку ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в сумі 1190,00 грн. є неправомірними.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції всебічно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2009 року у справі № 2-а-2210/08/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко