Ухвала суду № 30367599, 15.12.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2010 р.

справа № 11/50/09-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову: господарського суду Запорізької області від 25.03.2009р. у справі №11/50/09-АП,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крона"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач TOB "Крона" звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (далі по тексту –відповідач, податковий орган) №0001672301/2 від 04.12.2008р. В обґрунтування позову зазначалось, що акт перевірки в порушення п.1.7, пп.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, не містить чіткого викладення змісту порушень з посиланням на первинні документи та інші докази. На думку позивача, розбіжність між даними декларацій та реєстром отриманих податкових накладних відсутня. Під час перевірки не було досліджено та враховано частину податкових накладних, не зважаючи на те, що у підприємства на момент перевірки ці документи були в наявності.

Постановою господарського суду Запорізької області від 25.03.2009 позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя №0001672301/2 від 04.12.2008р. При цьому суд посилався на пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) в частині визначення розміру податкового кредиту під час декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість серпень 2007 року та січень 2008 року.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову. На думку відповідача суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. Відповідач вважає, що Декларацією з податку на додану вартість за серпень 2007р. (вхідний №52365 від 18.09.07р.) у рядку 17 (колонка Б) «Усього податкового кредиту»задекларовано 529188грн. Згідно з реєстром отриманих податкових накладних за серпень 2007р., наданим до перевірки, у рядку 8 «Придбання товарів (робіт, послуг), що підлягають оподаткуванню за ставкою 20%»сума ПДВ складає 524189грн. Таким чином, розбіжність між даними декларації та реєстром отриманих податкових накладних за серпень 2007р. складає 4999,00грн. Відповідач стверджує, що в порушення пп.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР підприємство позивача безпідставно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ 29730,00 грн.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає висновки суду першої інстанції обгрунтованими, а судове рішення –законним.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено виїзну планову перевірку товариства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р. За результатами перевірки складено акт №87/23-2/31775456 від 22.07.2008р.

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем 29 липня 2008 року було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812301/0, яким TOB "Крона" було визначено суму податкового зобов'язання за платежем «податок на подану вартість»в сумі 192945,00грн., в тому числі за основним платежем 128630,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 64315,00грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вищевказаного податкового повідомлення-рішення у відповідності до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 (з змінами та доповненнями) 04 грудня 2008 року ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001672301/2, яким TOB "Крона" було визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 44595,00 гривень, в тому числі за основним платежем 29730,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 14865,00грн.

В акті перевірки зазначається про порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненням), оскільки підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 29730,00грн., а саме встановлено:

- розбіжність між даними декларації та реєстром отриманих податкових накладних за серпень 2007р. складає 4999,00грн.;

- розбіжність між даними декларації та реєстром отриманих податкових накладних за січень 2008р. складає 24731,00грн.,

внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 29730,00грн.

Здійснивши аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні відносини, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що акт перевірки не містить чіткого викладення змісту порушення позивачем пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" з посиланням на первинні документи та інші докази, що достовірно мають підтверджувати наявність факту порушення, тобто акт не відповідає п.1.7, пп.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205. В акті перевірки не визначено суті порушення, оскільки сама по собі розбіжність не визначає порушення підприємством норм Закону України "Про податок на додану вартість". Тобто такий акт не є належним доказом порушення підприємства.

Крім того матеріали справи містять податкові накладні, що підтверджують розмір податкового кредиту, задекларованого у податкових деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2007 року та січень 2008 року, які під час перевірки не досліджувалися.

Таким чином, суд першої інстанції вірно визначився, що порушення з боку TOB "Крона" пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями) в частині визначення розміру податкового кредиту під час декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість серпень 2007 року та січень 2008 року не доведено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2009р. у справі №11/50/09-АП - залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.03.2009р. у справі №11/50/09-АП - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України і може бути оскаржена згідно ст.212 КАС України

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: А.О. Коршун