Ухвала суду № 30364961, 18.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р. справа № 2а-0870/9314/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Оріхівському районі Запорізької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

В С Т А Н О В И В :

УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1753,80 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено. При цьому суд виходив з того, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Тобто, позивач, як платник єдиного податку, повинен здійснювати доплату до мінімального страхового внеску та керуватись при цьому пенсійним, а не податковим законодавством.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та прийняти нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини є Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови, не знаходить підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що позивач є суб`єктом підприємницької діяльності та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

На підставі заяви позивача від 02.08.2002 р. про реєстрацію платника збору до ПФУ та відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 №1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1058) відповідач зареєстрований (взятий на облік) в УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області як страхувальник.

24.01.2011 відповідачем до УПФУ в Оріхівському районі Запорізької області надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Відповідно до Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік відповідачем самостійно нараховано страхові внески у сумі 1831,80 грн.

Відповідно до Картки особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи) із урахуванням часткової сплати суму боргу у розмірі 78,00 грн., недоїмка по внескам ФОП ОСОБА_1 станом на 12.12.2011 складає 1753,80.

08.07.2010 був прийнятий Закон України «Про внесення змін до законів України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 2461-VI від 08.07.2010 року, яким підпункт 4 пункту 8 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»викладений в такій редакції: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач, як суб`єкт підприємницької діяльності, підлягає загальнообов`язковому пенсійному страхуванню.

Частиною 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ч.3 ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частина 3 ст. 106 вищезазначеного Закону визначає право територіального органу Пенсійного фонду на направлення вимоги про сплату недоїмки страхувальнику за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду., а у разі її несплати звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Тобто, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакцій, яка діяла до 01 січня 2011 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин) встановлено обов'язок сплати особами-підприємницької діяльності які перебувають на спрощеній системі оподаткування страхових внесків до Пенсійного фонду, які вразі несвоєчасної сплати вважаються простроченою заборгованістю.

Судова колегія акцентує увагу, що з 01 січня 2011 року вищенаведені норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». В свою чергу норми останнього Закону (ст. 4, 25) передбачають аналогічні обов'язки суб'єктів підприємницької діяльності щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і відповідальність за порушення цих обов'язків, а також права органів Пенсійного фонду України щодо контролю за їх сплатою.

Пунктом16 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на час спірних правовідносин) визначено, що збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складав систему загальнодержавних податки і зборів (обов'язкових платежів).

Зазначений Закон визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників, тобто колегія суддів зазначає, що сама констатація віднесення збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до системи загальнодержавних податки і зборів (обов'язкових платежів), тобто визначення самої системи загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), не впливає на сам зміст обов'язку, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду.

Крім того, страхові виплати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не є тотожнім поняттям складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, та мають різне правове навантаження. Сплата податків до державного бюджету, порядок, розмір визначається іншими законодавчими актами, ототожнення апелянтом податкового законодавства з пенсійним законодавством є помилковим, оскільки основним законом, що регулює пенсійні правовідносини, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Питання оподаткування та питання сплати страхових внесків регулюються різними законодавчими актами, є різними за своєю правовою природою та суттю, та мають різне правове навантаження.

Колегія суддів вважає посилання в відповідача на норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. Законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», є безпідставними та не приймаються до уваги, оскільки вони не регулюють питання у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції щодо обов'язку позивача сплатити недоїмку зі страхових внесків є правильними.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова