Ухвала суду № 30364940, 18.12.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.

справа № 2а-0870/8776/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Антіпової В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будтранс»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будтранс» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 8915, 19 грн. за рахунок його активів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку з власників транспортних засобів, який виник на підставі самостійно визначеного відповідачем податкового зобов’язання. Податковим органом формувалися та надсилалися відповідачеві перша та друга податкові вимоги, проте податковий борг залишився не сплаченим.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП ВКФ «Будтранс»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. Зазначає, що судом не взято до уваги неналежне повідомлення підприємства щодо наявного податкового боргу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПП ВКФ «Будтранс»підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП «ВКФ «Будтранс»до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя було подано розрахунки по податку з власників транспортних засобів:

- № 10642 від 02.03.2009 за ІІІ та ІV квартали 2009 року, яким підприємством самостійно визначено суму зобов’язань до сплати у розмірі 4434,00 грн.

- № 8868 від 01.03.2010 за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2010 року, яким підприємством самостійно визначено суму зобов’язань до сплати у розмірі 3887,00 грн.

Відповідачем у встановлені законом строки зобов’язання за вказаними розрахунками погашені не були, у зв’язку з чим, враховуючи часткову сплату у сумі 713,89 грн. у нього утворилась заборгованість у розмірі 7607,11 грн.

12.10.2010 податковим органом проведено перевірку ПП «ВКФ «Будтранс»з питань дотримання граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання на підставі якої складено акт № 216, яким виявлено порушення підприємством п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, а саме: несвоєчасна сплата суми узгоджених зобов’язань по податку з підприємств власників транспортних засобів у розмірі 1768,96 грн. з період з 14.07.2009 по 30.09.2010 р.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0203091700/0 від 15.11.2010 р. на суму 884,48 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення та акт перевірки № 216 від 12.10.2010 були направлені відповідачу поштою за адресою місця реєстрації, але повернулись без вручення у зв’язку з відсутністю підприємства за вказаним місцезнаходженням, про що податковим органом складено акт №329 від 20.12.2010. Того ж дня податкові повідомлення-рішення розміщені на дошці податкових оголошень.

У встановлені законом строки підприємством суму зобов’язань, визначену податковим повідомленням рішенням № 0203091700/0 не сплачено, у зв’язку з чим у ПП «ВКФ «Будтранс»утворилась заборгованість у сумі 884,48 грн. Окрім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань нарахована пеня у розмірі 423,60 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості ПП «ВКФ «Будтранс»по транспортному податку становить 8915,19 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-IIІ, (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 4.6 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001 (який був чинним на момент направлення податкового повідомлення-рішення, далі Порядок), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Якщо податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, то працівник структурного підрозділу, у якому складено таке податкове повідомлення, на підставі інформації від структурного підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день надходження до податкового органу такої інформації оформляє відповідний акт, у якому вказує причину, яка призвела до неможливості вручення податкового повідомлення. Зазначений акт долучається до справи платника податків. У той самий день структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, розміщує податкове повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), установленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такого податкового повідомлення на дошці податкових оголошень (повідомлень), зафіксований в акті про неможливість його вручення платнику податків, вважається днем його вручення (п. 4.9 Порядку).

Доводи апеляційної скарги щодо неналежного надіслання податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення підприємству спростовуються письмовими матеріалами справи, про що вірно зазначив суд першої інстанції, а тому не можуть братися до уваги.

Згідно з абз.3 п.п. 5.3.1 п. 5.3. ст.. 5 Закону № 2181-ІІІ, у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з п. 5.4.1 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання вказаних положень податковою інспекцією виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/648 від 17.07.2009 р. та другу податкову вимогу № 2/370 від 14.05.2010 р. Перша податкова вимога була направлена відповідачу поштою та 15.03.2010 отримано представником підприємства Бойко, про що свідчить підпис вказаного представника на повідомленні про вручення. Друга податкова вимога також направлена на адресу підприємства поштою, але повернулась буз вручення з відміткою пошти «Адресат за отриманням не з’явився», про що податковою інспекцією складено акт № 91 від 20.07.2010 про неможливість вручення податкової вимоги, а останню розміщено на дошці оголошень.

Згідно з п.п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Вручення належним чином ПП «ВКФ «Будтранс» податкових вимог підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином завіреними копіями конвертів з повідомленнями про вручення та копією акту про неможливість вручення податкової вимоги та розміщення її на дошці оголошень.

Виходячи з викладеного судом першої інстанції зроблено вірний висновок щодо дотримання податковим органом вимог законодавства в частині вручення податкових вимог.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У пунктах 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Будтранс» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 21 грудня 2012 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова