Ухвала суду № 30362985, 02.04.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1713/13 Головуючий у 1-й інстанції Ярош С. О.

Суддя-доповідач Панкеєв О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Панкеєва О.В., Мануйлова Ю.С.

при секретарі Буримі В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Аграрний дім» на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Аграрний дім» Гуляйпільського району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача відділ Держкомзему в Гуляйпільському районі Запорізької області , про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИЛА :

У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася із зазначеним позовом.

В обґрунтування позову вказує, що їй на праві приватної власності належать земельні ділянки площею 4,8804 га та 2,3876 га, розташовані на території Гуляйпільської міської ради Запорізької області, які вона за договорами оренди передала відповідачу строком на 5 років. Коли дія договорів закінчилася, вона звернулася до відповідача з заявою про припинення договору оренди земельної ділянки після закінчення строку його оренди, однак їй було повідомлено, що нею підписані додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянки, які продовжують строк її оренди на 5 років, однак додаткові угоди вона не підписувала, за фактом підроблення її підпису порушена кримінальна справа.

Вважає, що додаткові угоди не відповідають її волі, тому просила суд визнати недійсними, додаткову угоду від 18.06.2009 року до договору оренди землі б/н від 15.01.2005 року, зареєстровану у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 15.10.2009 року за № 040926900320, зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку, визнати недійсною додаткову угоду від 18.06.2009 року до договору оренди землі б/н від 15.01.2005 року, зареєстровану у Гуляйпільському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" від 15.10.2009 року за № 040926900409, зобов'язати відповідача повернути їй земельну ділянку та стягнути на її користь сплачену суму судового збору.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Аграрний Дім» Гуляйпільського району Запорізької області подало апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та відмовити в задоволенні позову за безпідставністю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга , що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції , що ОСОБА_2 є власником земельних ділянок, площею 2,3876 га та 4,8804 га, які розташовані на території ДП 29, п. 248 Гуляйпільської міської ради Запорізької області, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державними актами на право власності на земельні ділянки, виданими 28.01.2004 та 29.01.2004 року Гуляйпільською районною державною адміністрації Запорізької області (а.с.9).

15.01.2005 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Аграрний Дім» Гуляйпільського району було укладено 2 договори оренди землі на земельну ділянку площею 2,3876 га строком на 5 років, зареєстрований 19.09.2007 року в Державному реєстрі за №040726900730 та на земельну ділянку площею 4,8804 га строком на 5 років, зареєстрований 07.09.2007 року в Державному реєстрі за №040726900546 (а.с.10-11, 14-16).

18.06.2009 року відповідачем і невідомою особою від імені ОСОБА_2, були підписано додаткові угоди до договорів оренди землі б/н від 15.01.2005 року, зареєстровані 20.10.2009 року за № 040926900409 та за № 040926900320, що підтверджується висновком №12-12 судової почеркознавчої експертизи від 28.12.2012 року. (а.с. 24-28)

18.08.2011 року позивач звернулася до відповідача з заявою про небажання продовжувати дію основного договору оренди земельної ділянки, що підтверджується копією її заяви (а.с.18, 19).

28.12.2012 року висновком № 12-12 судової почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис від імені ОСОБА_2 в розділі "Реквізити сторін" в графі "Орендодавець" додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 15.01.2005 року укладеної 18.06.2009 року між ОСОБА_2 та орендарем ЗАТ "Аграрний дім" в особі ОСОБА_3, зареєстрованої 20.10.2009 року за №040926900409, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою, підпис від імені ОСОБА_2 в розділі "Реквізити сторін" в графі "Орендодавець" додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 15.01.2005 року укладеної 18.06.2009 року між ОСОБА_2 та орендарем ЗАТ "Аграрний дім" в особі ОСОБА_3, зареєстрованої 15.10.2009 року за №040926900320, виконано не ОСОБА_2, а іншою особою. (а.с. 24-28)

07.02.2012 року постановою старшого слідчого СО Гуляйпільського РО ГУМВС України в Запорізькій області старшого лейтенанта міліції Білого А.В. відкрито провадження у кримінальній справі за фактом підробки договорів оренди змелі та додаткових угод до договору про оренду землі за ознаками злочину, передбаченому ч.1 ст.358 КК України. (а.с.29)

З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Зокрема, суд першої інстанції вірно керувався ч. 1, ч. 3 ст. 215, ч.1, ч.3 ст. 203 ЦК України, за якими зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а недодержання в момент вчинення правочину вказаних вимог є підставою недійсності правочину.

Доводи апелянта, що суд не взяв до уваги проте, що відповідач користувався земельною ділянкою та сплачував орендну плату, висновок експерта не є беззаперечним доказом та суд бездоказово зазначив, щодо невідповідності волевиявлення внутрішньої волі не спростовують висновку експерта проте, що ОСОБА_2 не підписувала додаткових угод, отже як учасник правочину, не мала внутрішньої волі і не виявляла вільного волевиявлення на укладення додаткових угод, що суперечить ст.627 ЦК України, яка встановлює свободу договору.

Посилання в апеляційній скарзі про прийняття позивачкою орендної плати, що було передбачено додатковими угодами, отже прийняла умови додаткової угоди суперечать роз'ясненням абзацу 4 пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де сказано, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

В суді апеляційній інстанції клопотань про витребування або надання доказів, призначення експертиз, відповідно до п.6 ст.295 та ч. 2 ст. 303 ЦПК України, при подачі апеляційній скарзі відповідачем не заявлялося.

Судом першої інстанції вирішено питання, що позивачка не підписувала додаткові угоди до договорів отже вони є недійсними узгоджуються з ч. 3 ст. 203 ЦК України. В правовідносинах сторін має місце та обставина, що позивачка, як учасник правочину, не мала внутрішньої волі і не виявляла вільного волевиявлення на укладення додаткових угод, що суперечить ст.627 ЦК України, яка встановлює свободу договору.

В даній справі встановлено, що позивачка, яка не брала участі в укладенні додаткових угод, що відповідно ч. 1 ст. 218 ЦК України підтверджено належним письмовим доказом - висновком спеціаліста, не мала змоги виявити своє волевиявлення на укладення додаткових угод. Не може бути дійсним правочин, укладений без волевиявлення однієї із сторін.

Відповідач діє всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України, щодо спростування доводів рішення суду та позову неправомірності укладення додаткових угод, які зобов'язують його на засадах змагальності доводити свої заперечення переконливими, належними та припустимими доказами, таких доказів на спростування апеляційній інстанції не надав.

Таким чином, додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок не відповідають вимогам вищевказаних норм матеріального права, зокрема, ч. 3 ст. 203 ЦК України, що, згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду ст. 213 ЦПК України є хибними, оскільки рішення суду містить в собі обґрунтування, висновки суду відповідають матеріалам справи та не спростовані відповідачем.

Із апеляційної скарги вбачається, що інші доводи не мають належного обґрунтування у чому полягає порушення вимог матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду та відмови у задоволенні позову, а тому не дають підстав для висновку щодо незаконності чи неправильності зазначеного судового рішення та для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Аграрний Дім» Гуляйпільського району Запорізької області відхилити.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 28 січня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя :

Судді: