Ухвала суду № 30359876, 27.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.справа № 2а-4030/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Хоменко О.А. дов від 27.06.2012

відповідача: - Гриневич Д.О. дов від 26.11.2012

Дорошенко Т,Л. дов від 28.05.2012

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року

у справі № 2а-4030/10/1170

за позовом приватного підприємства «Престо-буд»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановила:

Приватне підприємство «Престо-буд»звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ № 0000172360/0 від 16.09.10, № 0000172360/1 від 19.10.10 про донарахування податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4919977,30 грн. та № 0000162360/0 від 16.09.10, № 0000162360/1 від 19.10.10 про донарахування податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2989689,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при формуванні у відповідні податкові періоди валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з приватним підприємством "Дол-В" позивачем не були порушені вимоги закону, господарські операції носили реальний характер, послуги та товари придбавалися з метою їх використання в господарській діяльності позивача. Діяльність ПП "Дол-В" не мала фіктивного характеру, позивач не повинен нести відповідальності за недотримання вимог закону своїм контрагентом.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.12.2010 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.3 а.с.38), в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач зазначає, що згідно отриманої податковим органом інформації контрагент позивача ПП "Дол-В" відсутній за визначеним норм місцезнаходженням, за поясненнями колишнього директора ПП "Дол-В" ОСОБА_1 реєстрацію підприємства нею здійснено за винагороду без мети проведення господарської діяльності, хто здійснює веде бухгалтерський та податковий облік їй не відомо, рахунки в установах банках вона не відкривала. Крім того, судом не прийнято до уваги, що ПП "Дол-В" отримано ліцензію на здійснення будівельної діяльності, при цьому співробітниками ГВПМ Кіровоградської ОДПІ встановлено, що ПП "Дол-В" до органу ліцензування надано недостовірні відомості щодо складу працівників підприємства та вищевказана ліцензія отримана підприємством незаконно. Листом від 18.11.2010 державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю у Кіровоградській області повідомлено, що ліцензію на здійснення будівельної діяльності ПП "Дол-В" анульовано наказом від 19.11.2010.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 02.09.2010 ДПА у Кіровоградській області проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства "Престо-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010. за результатами якої складений акт № 62/2310/33962678 від 02.09.2010 (т.1 а.с.9).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.1.32 ст.1, п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження суми податку на додану вартість в загальній сумі 2668139 грн.; пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість у сумі 1993027 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 вересня 2010 року:

№ 0000162360/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2989689,00 грн., в т.ч. 1993126,00 грн. -основний платіж, 996563,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

№ 0000172360/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 4919977,30 грн., в т.ч. 2668139,00 грн. -основний платіж, 2251838,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Означені податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами адміністративного оскарження скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення -без змін.

19.10.2010 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000162360/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 2989689,00 грн., № 0000172360/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 4919977,30 грн.

Висновки про заниження позивачем податку на прибуток на податку на додану вартість зроблені податковим органом, виходячи з наступних обставин.

У періоді, який перевірявся, позивач мав взаємовідносини з ПП "Дол-В" (підрядник) відповідно до укладених договорів підряду від 01.12.2207 б/н на виконання будівельних робіт та робот із благоустрою території котеджного містечка в с.Покровське кіровоградської орбьласті, від 30.01.2009 № 11 на будівництво торговельно-адміністративно-готельного комплексу в м. Кіровограді, вул.Декабристів. 26.

У відповідності до умов вказаних договорів підрядником виконані підрядні роботи на загальну суму 10316524,38 грн., крім того, ПДВ -2063304,87 грн., про що складені акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, акти приймання-передачі будівельних матеріалів.

Крім того, у вказаний період позивачем від ПП "Дол-В" отримано будівельні матеріали згідно накладних на загальну суму 356031,52 грн., крім того, ПДВ -71206,30 грн.

По операціям з виконання будівельно-монтажних робіт та поставки матеріалів ПП "Дол-В" виписані податкові накладні.

Витрати по виконаних ПП "Дол-В" будівельних робіт та поставлених матеріалів в загальній сумі 10672556,00 грн. віднесені позивачем до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток за І, ІІ, ІІІ, ІV квартали 2009 року, І, ІІ квартали 2010 року. До складу податкового кредиту позивачем у відповідні періоди 2009, 2010 років віднесено загальну суму податку на додану вартість 2084974,00 грн. за податковими накладними ПП "Дол-В".

Висновки податкового органу про завищення валових витрат та податкового кредиту обґрунтовані нікчемністю правочинів позивача з ПП "Дол-В" та не підтвердженням факту їх проведення належним чином оформленими документами.

При цьому податковий орган виходив з наявної у нього інформації щодо ПП "Дол-В", а саме: за поясненням колишнього директора та засновника ПП "Дол-В" ОСОБА_1 вбачається, що вона ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мала; жодних бухгалтерських, податкових документів не підписувала, внаслідок чого статут ПП "Дол-В" є фіктивним правочином, а укладені позивачем з ПП "Дол-В" правочини щодо є нікчемними, всі видані ПП "Дол-В" документи не відповідають вимогам закону, тобто не підтверджують факт здійснення господарських операцій та виписані не уповноваженими особами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у зазначений податковим органом період, що перевірявся, контрагент позивача ПП "Дол-В" у встановленому порядку був зареєстрований як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в томі числі, податку на додану вартість. Укладені між позивачем та ПП "Дол-В" правочини спрямовані на проведення господарської діяльності позивача, підтверджені відповідними первинними документами.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції.

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ПП "Дол-В", відображення позивачем операцій з виконання підрядних робіт у відповідних податкових (звітних) періодах, сторонами не спростовуються, підтверджені наявними в матеріалах справи документи.

Відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 цього Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення та реалізації договорів підряду контрагент позивача ПП "Дол-В" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Факт анулювання 19.11.2010 ліцензії ПП "Дол-В" на здійснення будівельної діяльності, на що посилається відповідач, правомірно судом першої інстанції не прийнято до уваги, оскільки на момент проведення ПП "Дол-В" господарських операцій з позивачем вказана ліцензія була чинною, крім того, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції.

Факт виконання обумовлених цими договорами будівельних робіт підтверджений складеними актами приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт актами приймання-передачі будівельних матеріалів. По факту виконаних робіт ПП "Дол-В" виписані податкові накладні, які відповідають вимогам п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Наведені обставини підтверджені податковим органом під час перевірки, матеріалами справи не спростовуються.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів між позивачем та ПП "Дол-В" колегія суддів вважає недоведеними та необґрунтованими.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та ПП "Дол-В" дотримані. Також господарські зобов'язання з виконання будівельних робіт, поставки матеріалів не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами).

Дії позивача та його контрагента ПП "Дол-В", вчинені на виконання умов договорів підряду, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Виходячи з змісту наведених вище документів на підтвердження виконання договорів підряду, вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ПП "Дол-В", які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до валових витрат, податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія судів вважає, що оскільки на момент здійснення господарських операцій з виконання підрядних робіт підрядник ПП "Дол-В" цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, валові витрати та податковий кредит у спірні періоди сформований позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, отриманих від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість, висновки відповідача щодо порушення позивачем правил податкового обліку є безпідставним.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, і ухвалено законне рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2010 року у справі № 2а-4030/10/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко