Ухвала суду № 30358824, 12.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" квітня 2012 р.справа № 2а-10604/09/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Ясенової Т.І. Шлай А.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Хайдельберг Цемент Україна»

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2010р. у справі №2а-10604/09/0470

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Хайдельберг Цемент Україна», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до: Криворізької митниці Державної митної служби України

про: визнання недійсними податкових повідомлень та рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Публічне акціонерне товариство «Хайдельберг Цемент Україна»(далі по тексту -ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна») звернувся до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень відповідача (далі по тексту -податковий орган, відповідач) №13 та №14 від 27.05.2009р. про визначення податкового зобов'язання на загальну суму 303065,47грн., а також рішення від 01.07.2009р. №45-10-1/3637 про результати розгляду первинної скарги.

Позов обгрунтовано тим, що спірні податкові повідомлення №13 та №14 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі по тексту -ПДВ) та мита з товарів, ввезених на територію України, винесені відповідачем безпідставно, оскільки порушень ст.ст.259,267 Митного кодексу України з боку підприємства не допущено. Позивач наполягає, що спірні податкові повідомлення незаконні ще й тому, що прийняті відносно товару, достовірність митного оформлення якого підтверджена митним органом при перевірці та прийнятті ВМД. Окрім того, позивач висловив непогодження з рішенням митного органу за результатами первинної скарги та наполягав на задоволенні позову.

Постановою суду першої інстанції від 06.05.2010р. в задоволенні позову ПАТ «Хайдельберг Цемент Україна»відмовлено. При цьому суд посилався на ст.ст.69,88,231,264 Митного кодексу України, Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджений постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766 (далі по тексту -Порядок №1766) та зазначив, що податкові повідомлення відповідача є обґрунтованими і підстави для їх скасування відсутні.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач оскаржує постанову від 06.05.2010 року в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що при винесенні постанови суд неповно з'ясував обставини справи та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення, яке суперечить чинному законодавству та матеріалам справи. Зокрема, апелянт акцентує увагу на тому, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що завершення митного оформлення є безумовним свідченням погодження даних щодо товарів, які імпортуються, митним органом, тому заниження зобов'язань підприємства при сплаті митних платежів не було. Окрім того, апелянт посилається на п.6 ч.2 ст.267 Митного кодексу України та зазначає, що даною статтею визначено вичерпний перелік витрат, що підлягають включенню до ціни товару, а відтак, вартість послуг по демонтажу вугільного силосу з допоміжним обладнанням є тими витратами, що не мають бути включеними до митної вартості товару при поданні вантажно-митної декларації (ВМД).

Апелянт також вважає, що при розгляді справи судом не досліджено той факт, що операція по демонтажу була оподаткована підприємством шляхом включення в податкові зобов'язання податкової декларації з ПДВ за жовтень 2007р.; правомірність податкового зобов'язання з імпорту послуг по демонтажу визнана, за твердженням апелянта, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами ГМК у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, а саме: актом перевірки від 15.05.2009р. №79/08-07-207/00292923. Тому апелянт впевнений, що донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій є безпідставними і просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обгрунтованим.

Апелянтом було заявлено клопотання про виклик свідків -головних державних податкових ревізорів-інспекторів Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які приймали участь в проведенні перевірки товариства позивача у квітні-травні 2009р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.12.2008р.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки висновки за результатами перевірки позивача, здійсненої СДПІ у складі групи перевіряючих, де приймали участь зазначені в клопотанні посадові особи, викладені в акті перевірки від 15.05.2009р. №001121, що міститься в матеріалах справи (а.с.96-171 т.1), без будь-якої особистої думки зазначених осіб, тому досліджується судом наряду з наявними доказами у справі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, у період з 17.04.2009р. по 08.05.2009р. податковим органом здійснено планову виїзну перевірку ПАТ ««Хайдельберг Цемент Україна»щодо стану дотримання законодавства України з питань митної справи за період з 01.01.2007р. по 31.12.2008р.

За результатами перевірки складено акт №0010/9/113000000/0000292923 від 08.05.2009р., в якому зазначається, що ПАТ ««Хайдельберг Цемент Україна»порушено ст.267 Закону України «Про митний тариф України»в частині повноти визначення митної вартості, що спричинило несплату належних бюджету податків і зборів (обов'язкових платежів) в сумі 203466,48грн. (а.7 акту перевірки, а с.21 т.1).

На підставі зазначеного відповідачем винесено спірні податкові повідомлення:

- податкове повідомлення від 27.05.2009р. №13 про визначення податкового зобов'язання за платежем «доплата по миту»на загальну суму 74699,24грн. (в тому числі: 49799,49грн. -недоїмки, 24899,75грн. -штрафних санкцій);

- податкове повідомлення від 27.05.2009р. №14 про визначення податкового зобов'язання за платежем «доплата по ПДВ»на загальну суму 228366,23грн. (у тому числі: 152244,15грн. -недоїмки, 76122,08грн. -штрафних санкцій).

За наслідками адміністративного оскарження Криворізькою митницею винесено рішення від 01.07.2009р. №45-10-1/3637, яким первинна скарга позивача залишена без задоволення, а спірні податкові повідомлення митного органу - без змін.

Спірним питанням у даній справі є правомірність донарахування податкового зобов'язання з митних платежів, які підлягали сплаті при розмитненні товару, оскільки, на думку позивача, розмір платежів у ВМД визначено та погоджено митним органом, а вартість послуг з демонтажу вугільного силосу не включаються до ціни товару, що імпортується. Що стосується позиції митного органу, то, на думку митниці, розмір митних платежів декларантом занижено у зв'язку з тим, що витрати по демонтаж вугільного силосу з допоміжним обладнанням безпідставно не включено декларантом до митної вартості товару, а всі податки та збори повинні бути сплачені на момент митного оформлення товару.

Аналіз матеріалів справи та норм прав, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст.69 Митного кодексу України, незалежно від операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеному в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Під час такого контролю митні органи можуть, в тому числі, перевіряти відомості, вказані у митній декларації, перевіряти комерційні документи та інформацію, що відноситься до зовнішньоекономічних операцій з товарами тощо.

Відповідно до статті 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Крім цього, згідно цієї ж норми Закону, до митної вартості не включаються витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню, зокрема плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання.

У статті 231 Митного кодексу України наведене визначення поняття обробки товарів, яка включає монтаж, збирання, монтування та налагодження, внаслідок чого одержуються інші товари.

Відповідно до п.11 Порядку №1766 для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами той факт, що 23.11.2007р. позивачем подано до Криворізької митниці ВМД №113050000/7/011048 в режимі ІМ-40 на товар «вугільний силос з допоміжним обладнанням у розібраному стані»загальною вагою 110671кг. із заявленою митною вартістю 128357,51грн., тобто за ціною контракту (а.с.65 т.1). В р.22 ВМД загальна фактурна вартість товару визначена у сумі 100000євро, що відповідає контрактній вартості, визначеній у п.1.1 контракту від 17.08.2007р. №803, укладеного ВАТ «Кривий Ріг Цемент» з компанією Cement AG» на комерційних умовах EXW -м.Ален Німеччина (за вказаним контрактом поставляється вугільний силос з допоміжним обладнанням у розібраному стані у кількості однієї одиниці іноземною компанією Cement AG»).

Під час проведення перевірки митним органом виявлені документи, які не були надані декларантом під час митного оформлення, а саме:

-контракт №804 від 20.08.2007р., укладеного підприємством позивача з компанією ult GmBH», Драїх, Німеччина, предметом якого є виконання послуг з демонтажу вугільного силосу з допоміжним обладнанням;

-акт про виконання послуг №1 від 05.11.2007р., яким підтверджено факт надання компанією ult GmBH послуг з демонтажу вугільного силосу на суму 95000євро.

Вказані документи засвідчують, що компанія Cement AG», Німеччина поставляє позивачу (покупцю) товар (вугільний силос -1шт. на території цементного закоду компанії Cement AG» у м.Ален, Німеччина; право власності на товар у зібраному стані позивач набув згідно з контрактом від 17.08.2007р. №803 та умов поставки EXW (Інкотермс-2000) на території заводу іноземної компанії у м.Ален, що суперечить пп. 1.1. п. 1 Контракту №803 від 17.08.2007р., а відтак і даним ВМД №113050000/7/011048.

Враховуючи, що контрактом №803 від 17.08.2007р. питання щодо завантаження товару не обумовлено, такий обов'язок залишений за позивачем як покупцем товару (згідно умов поставки EXW в тлумаченні «Інкотермс-2000»). Отже, до ціни товару за контрактом №803 від 17.08.2007р. не були включені витрати, пов'язані з транспортуванням товару. Окрім того, згідно з актом про надання послуг №1 від 27.11.2007р. за умовами контракту №805 від 20.08.2007р., укладеного між тими самими сторонами, компанією ult GmBH» (виконавець) здійснено транспортування вугільного силосу з допоміжним обладнанням з цементного заводу м.Ален, Німеччина до м.Кривий Ріг, Україна.

_

Доводи апелянта про те, що демонтаж вугільного силосу ніяким чином не стосується операцій з завантаження або розвантаження для подальшого транспортування не є обґрунтованими. Так, операції з демонтажу вугільного силосу є складовою операцією для його завантаження на транспортний засіб, яка передує транспортуванню товару, оскільки здійснення такого демонтажу було необхідним для його завантаження, а відтак включення витрат з демонтажу до митної вартості товару є обов'язковим.

Окрім того, позивачем не надано пояснень щодо того, яким чином отримавши право на товар у зібраному стані на території заводу іноземної компанії у м.Ален, оскільки для митного оформлення товар був наданий вже у розібраному стані.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності спірних податкових повідомлень. Позивачем при визначенні митної вартості товару (вугільного силосу у розібраному стані) до ціни, що фактично сплачена згідно з контрактом №803 за товар, мала бути додана вартість фактично сплачених послуг, здійснених до ввезення імпортованого товару та пов'язаних із завантаженням та транспортуванням товару, а саме: послуга з демонтажу вугільного силосу з допоміжним обладнанням.

Що стосується доводів апелянта про те, що при митному оформленні митна вартість товару погоджена митним органом, колегією суддів не приймається до уваги, оскільки позивачем як декларантом не були надані усі необхідні документи на підтвердження достовірності вирахування митної вартості ввезеного товару. Докази зворотнього апелянтом не надані.

Щодо доводів апелянта стосовно неврахування судом першої інстанції сплати ПДВ по операціям з імпорту послуг на здійснення демонтажу, слід зазначити, що оскаржуване судове рішення містить обгрунтувані висновки суду першої інстанції з цього приводу. Дійсно, згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2007 року до податкових зобов'язань підприємством віднесено суму вартості за послуги, отримані від нерезидента на митній території України у сумі (без ПДВ) 682684 грн. При цьому сума ПДВ визначена у розмірі 136537грн. Відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2007 року до податкового кредиту підприємством віднесено послуги, отримані від нерезидента у розмірі 682684 грн., дозволений податковий кредит 136 537грн.

Ввізне мито обчислюється виходячи з митної вартості товару. Отже, у разі заниження митної вартості товару, відповідно був занижений розмір ПДВ.

Згідно з розрахунком суми податків і зборів, які необхідно сплатити за митне оформлення вугільного силосу, задекларованого за ВМД №113050000/7/011048 від 23.11.2007р. (додаток 2 до акту перевірки), ПДВ, виходячи із розрахованої митної вартості товару - 1672645,10грн. та розміру ввізного мита - 117085,16 грн., мав складати 357946,05 грн. замість фактично сплаченого при митному оформленні 205701,90грн. Митним органом до сплати визначена сума ПДВ у розмірі 357946,05 грн. замість фактично сплачених позивачем 205701,90 грн., тобто донарахування ПДВ у розмірі 152244,15 грн. Є обгрунтоване.

Таким чином, доводи позивача щодо фактичної сплати ПДВ згідно з податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2007 року - необґрунтовані.

З урахуванням вищезазначеного, апеляційна скарга не спростовує висновків суду першої інстанції, суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Хайдельберг Цемент Україна»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2010р. у справі №2а-10604/09/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2010р. у справі №2а-10604/09/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Шлай