Ухвала суду № 30358831, 07.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2011 р.справа № 2а-13257/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Мачихіні В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. у №2а-13257/08/0470

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей», м.Дніпропетровськ

до: Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

про: визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Орфей»(далі по тексту -ТОВзІІ «Орфей», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23.07.2007р. №0000322305/0 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 65987грн.

Позов вмотивовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем всупереч чинному законодавству та фактичним обставинам. Позивач вказував, що висновок податкового органу про відсутність права позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ у розмірі 65987грн. у зв'язку з порушенням ним пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставний, оскільки позивач правомірно сформував податковий кредит березня-квітня 2007р. за рахунок операцій з будівництва (реконструкції) основних фондів (основних засобів); а відсутність будівель по вул. Шевченка,49,51 в м.Дніпропетровську на обліку по рахунку 10 «Основні засоби»субрахунку 103 «Основні засоби -будівлі, споруди»не суперечить закону та не свідчить про відсутність основних фондів, а відтак, не може бути підставою для позбавлення права відшкодувати ПДВ, сплачені в складі робіт (послуг), пов'язаних з реконструкцією будівель.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено в повному обсязі, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 23.07.2007р. №0000322305/0. При цьому суд зазначив про відсутність невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, а також порушень Закону України «Про податок на додану вартість»при формуванні податкового кредиту спірного періоду.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 21.10.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. На думку апелянта, судом не враховано, зокрема, той факт, що протягом останніх 12 місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в сумі, значно меншій, ніж заявлена до відшкодування. Апелянт також звертає увагу колегії суддів, що податковий кредит березня-квітня 2007р. сформований внаслідок саме реконструкції будівлі, а не придбання або спорудження (будівництва), що, за твердженням апелянта, є виключною умовою отримання права відшкодування сум ПДВ. Тому, апелянт вважає, що у суду не було підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення; просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВзІІ «Орфей»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.07.2007р. №318/235/31792877/а-046, в якому зазначається, що позивачем в порушення пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Податок на додану вартість»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за квітень 2007р. у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. За висновками податкового органу ТОВзІІ «Орфей»не має права на отримання бюджетного відшкодування за квітень 2007р. в сумі 65987грн. (а.20 акту перевірки, а.с.28).

На підставі зазначеного відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 23.07.2007р. №0000322305/0, яким відмовлено ТОВзІІ «Орфей»у наданні бюджетного відшкодування сум ПДВ у розмірі 65987грн. (а.с.8).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюються спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до п.1.3 ст.1 зазначеного Закону платник податку -це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари через митну територію України. Пунктом 1.6 ст.1 встановлено, що податкове зобов'язання -це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. За п.1.7 ст.1 зазначеного Закону податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. При цьому, бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадку, визначених цим Законом (1.8 ст.1 зазначеного Закону). Таким чином, Закон України «Про податок на додану вартість»визначає порядок сплати, утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, згідно з яким сплачені покупцем-платником податку суми податку безпосередньо не вносяться до бюджету, а включаються до суми податкових зобов'язань продавця-платника податку, де має значення обставина щодо характеру дій продавця як утримувача податку та відповідального за його внесення до бюджету.

Відповідно до частини першої пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Абзацом з підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст.7 даного Закону передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість та розрахунку суми бюджетного відшкодування визначено наказом ДПА від 30.05.97р. № 166.

За приписами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з вищевказаними нормами право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватись в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Відповідач наполягає, що податковий кредит березня-квітня 2007р. сформовано позивачем невірно, а саме: за рахунок сум ПДВ по операціям з реконструкції будівель, розташованих за адресою: вул.Шевченка,49,51 м.Дніпропетровськ, та які не обліковуються на рахунку 10 «Основні засоби»субрахунку 103 «основні засоби -будівлі, споруди».

Згідно з пп.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин), не має права на бюджетне відшкодування особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів). Нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів регулюється пп.7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону, а саме: податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8' цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

абз. 3 - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, законодавець не відокремлює поняття «основні фонди»та «основні засоби».

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1 «Основні засоби»; 5.2 «Інші необоротні матеріальні активи»; 5.3. «Незавершені капітальні інвестиції».

Отже, поняття «основні засоби (основні фонди)»включає в себе поняття «незавершені капітальні інвестиції», що відповідає змісту абз.3 пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З аналізу вищезазначеного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено ТОВзІІ «Орфей»у праві на відшкодування з бюджету 65987грн. сум ПДВ, сплачених останнім в складі вартості робіт з реконструкції будівель по вул.Шевченко,49,51 в м.Дніпропетровську. Доказів порушення позивачем Закону при формуванні податкового кредиту спірного періоду матеріали справи не містять. За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. у №2а-13257/08/0470 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. у №2а-13257/08/0470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник