Ухвала суду № 30358777, 28.07.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2010 р.справа № 2а-5961/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Кожан М.П.,

при секретарі судового засідання: Ганноченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

на постанову: Запорізької окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі №2а-5961/09/0870

за позовом: Кредитної спілки «Славутич-Кредит», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя

про: визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог, просив суд визнати протиправними та скасувати:

- податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 06.04.2009р. №0000141702/0, від 04.06.2009р. №0000141702/1, від 12.08.2009р. №0000141702/2 та від 14.10.2009р. №0000141702/3 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 5651, 40грн. та 11302,80грн. - штрафних санкцій;

- податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя від 12.08.2009р. №0001601700/2 та від 14.10.2009р. №0001601700/3 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1079,49грн. та 2158,98грн. - штрафних санкцій.

Позов вмотивовано тим, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про порушення з боку позивача Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: неоприбуткування процентів за вкладами (внесками) до кредитної спілки. При цьому позивач посилається на норми Закону України «Про кредитні спілки», згідно з якими під процентами розуміється плата, що нарахована кредитною спілкою на пайові внески, оподаткування якої регулюється п.7.2 ст.7, пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в редакції Закону від 01.07.2004р. №1985-ІV із змінами, внесеними згідно Законом №2273-ІV від 21.12.2004р. Тому позивач наполягає на тому, що у податкового органу не було підстав для нарахування податкового зобов'язання та застосування санкцій.

Суд першої інстанції позов задовольнив в повному обсязі. При цьому суд визначився щодо необґрунтованості висновків відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб, зазначивши при цьому, що доходи фізичних осіб, отримані у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитної спілки підлягають оподаткуванню відповідно до п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з 01.01.2010р.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує судове рішення в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. Апелянт вважає, що висновки суду ґрунтуються лише на доводах, викладених у позові, що виключає їх об'єктивність та законність. Апелянт також зазначає, що в розумінні Закону України «Про кредитні спілки»поняття «плата (проценти) на пайові членські внески»та «плата (проценти) на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки»не є тотожними. А призупинення пунктом 43 ст.73 Закону України від 23.12.2004р. №2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік» на 2005 рік оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат стосується лише порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки; саме процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки, стосуються і зміни, внесені Законом України від 21.12.2004р. №2273- ІV. А відтак, наполягає апелянт, спірні податкові повідомлення-рішення правомірні, підстави для їх скасування відсутні; просить скасувати постанову суду та прийняти рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено виїзну планову перевірку Кредитної спілки «Славутич-Кредит»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки складно акт від 26.03.2009р. №27/22-0/33242451, де зазначено, зокрема, про порушення підприємством п.3.4 ст.3, пп.4.2.15 п.4.2 ст.4, п.9.10 ст.9, ст.8, пп.19.2 «а»ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: ненарахування та неперерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету з виплаченої у 2007-2008р. членам кредитної спілки плати (процентів) на пайові внески у розмірі 5760,63грн. (а.с.17,18).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.04.2009р. №0000141702/0 про визначення суми податкового зобов'язання 16954,2грн., з якої: за основним платежем -5651,4грн. та 11302,8грн. - штрафні санкції, а також податкове повідомлення-рішення №0001601700/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у сумі 1079,49грн. та 2158,98грн. штрафних санкцій.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень були прийняті наступні спірні рішення: /1, /2, /3.

Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Згідно зі ст.1 Закону України «Про кредитні спілки»(далі по тексту -Закон №2908-ІІІ) кредитна спілка -це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Відповідно до абзаців 1, 2, 4 ч.1 ст.21 Закону №2908-ІІІ кредитна спілка відповідно до свого статуту приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки; залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, а також має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки (абз.1 ч.2 ст.21 Закону).

За приписами ч.3 ст.21 Закону №2908-ІІІ нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески.

Отже, обов'язок розподіляти проценти на пайові внески членів кредитної спілки випливає з положень Закону України «Про кредитні спілки»і член кредитної спілки, який передає внесок/вклад до пайового капіталу кредитної спілки, фактично не може отримати договірні гарантії нарахування процентів у певному розмірі на такий пайовий внесок, оскільки таке нарахування прямо залежить від результатів діяльності кредитної спілки.

Відповідно до норм абз.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі по тексту -Закон №889-ІV) ставка податку становить 5% від об'єкту оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 01.07.2004р. №1985-ІV внесено зміни до пп.4.3.5 Закону №889-ІV, а саме підпункт «в» після слів «неприбутковими організаціями» доповнити словами «(крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ)», який набув чинності з 01.01.2005р. Таким чином, зазначений пункт з 01.01.2005р. припиняє регулювання оподаткування виплат (процентів), які здійснюються кредитними спілками.

Разом з тим, згідно з пп.22.1.4 п.22.1 ст.22 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»пп.4.2.12 п.4.2 ст.4 зазначеного Закону в редакції Закону від 01.07.2004р. №1985-ІV із змінами, внесеними згідно Законом №2273- ІV від 21.12.2004р. у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий розрахунок), вклад до небанківський фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та пп.9.2.1 і пп.9.2.2 п.9.2ст.9 зазначеного Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01.01.2010р. Отже, законодавець відстрочив до 01.01.2010р. обов'язок небанківської установи щодо включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді, зокрема, процентів на вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно визначився щодо неправомірності спірних податкових повідомлень-рішень. Враховуючи норму Закону №2273-ІV від 21.12.2004р. виплата процентів на внески членам кредитних спілок, включаючи проценти на пайові внески та на внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п.7.2 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»з 01.01.2010р. Отже, позивач як кредитна спілка, неприбуткова організація та податковий агент на момент спірних відносин не мала обов'язку включати до загального місячного оподатковуваного доходу платників податку з доходів фізичних осіб доходу у вигляді розподілених спілкою процентів на вклад/внесок (пайовий членський внесок) до кредитної спілки та нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету цей податок у спірний період.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200,205,206КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізької окружного адміністративного суду від 22.12.2009р. у справі №2а-5961/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізької окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року у справі №2а-5961/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

М.П.Кожан