Ухвала суду № 30358724, 04.04.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2012 р. справа № 2а-5139/09/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Щербака А.А.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року

у справі №2а- 5139/09/0870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Хороша компанія»,

до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області,

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

Встановив:

14.09.2009 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламне агентство «Хороша компанія»( далі - ТОВ «РА «Хороша компанія») з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області про скасування податкового повідомлення -рішення від 04.09.2009 року №0000142311/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 13011 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року позов задоволено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Налєстра», а також належне оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, якими зафіксовано названі операції.

Суд дійшов висновку, що постанова Орджонікідзєвського районного суду від 10.06.2009 року,винесена у кримінальній справі №1-52/2009, на яку посилається відповідач, не спростовує факт наявності господарських операцій позивача з ТОВ «Налєстра», оскільки не містить будь -яких відомостей щодо названих операцій.

Не погодившись з постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року Державна податкова інспекція у Запорізькому районі Запорізької області подала до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року по справі №2а- 5139/09/0870 та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, без належної оцінки наявних у справі доказів.

Відповідач зазначає, що згідно постанови Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 10.06.2009 р. по справі №1-528/2009 припинено незаконну діяльність групи осіб, які здійснювали фіктивну підприємницьку діяльність з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. За фактом фіктивного підприємництва та підроблення первинної бухгалтерської, податкової та іншої документації порушено 17.03.09р. кримінальну справу №1 - 528/2009, за ознаками злочинів, передбачених ст.28 ч.З -.205 ч.2,28 ч.З-ст. 366 КК України.

Як вважає відповідач, оскільки документи, що отримані ТОВ «РА «Хороша компанія» від ТОВ "Налєстра", не підтверджують факт придбання товарів, а постанова Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя 10.06.2009р. по справі №1- 528/2009 спростовує факт поставки ТОВ "Налестра" товарів ТОВ «РА «Хороша компанія», слід дійти висновку про відсутність факту придбання товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Налєстра", Отже, суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Налєстра',' неправомірно віднесені до складу податкового кредиту ТОВ «РА «Хороша компанія» за відповідні податкові періоди .

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009 року у справі №2а- 5139/09/0870 -без змін.

Позивач зазначає, що на час укладення та виконання договорів ТОВ «РА «Хороша компанія»та ТОВ «Налєстра»були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами, наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, а саме - придбані матеріали використовувалися ТОВ «РК «Хороша компанія»в подальшій діяльності по виготовленню рекламної продукції. Факт здійснення рекламної діяльності ТОВ «РА «Хороша компанія»підтверджується копіями угод про надання рекламних послуг, які знаходяться в матеріалах справи. Тим самим, придбання та оплата матеріалів для надання рекламних послуг є витратами, які приймають участь у господарській діяльності підприємства позивача та можуть включатись до податкового кредиту.

Виходячи з того, що вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2009 у справі №1-528/2009 директора ТОВ «Налєстра»визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), відповідач дійшов невірного висновку про завищення позивачем податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ на загальну суму 8674,41 грн. за наслідками здійснення господарських операцій з ТОВ «Налєстра».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно вказаної постанови від 10.06.2009 року по справі №1-528/2009, посадові особи вносили неправдиві відомості в офіційні документи (податкову та звітну документацію), а не фальсифікували податкові накладні та платіжні доручення, що дає підставу зробити висновок про правомірність віднесення сум, вказаних в акті перевірки до валових витрат ТОВ «РА «Хороша компанія».

Відповідно до ч.4 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в частині питання, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, наявність постанови Орджонікідзєвського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2009 року у справі №1-528/2009 не позбавляє відповідача обов'язку доказування, покладеного ч.2 ст.71 КАС України, отже, зазначена вище постанова не має вищої доказової сили поряд з іншими доказами.

Податковий орган не довів суду належними та достатніми доказами те, що усі досліджені судами первинні документи, складені за наслідками здійснення спірних господарських операцій, не відповідають дійсності, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків та те, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредити з податку на додану вартість.

У судове засідання представники сторін не з'явилися. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, у період з 14.08.2009 року по 25.08.2009 року працівниками ДПІ у Запорізькому районі Запорізької області була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «РА «Хороша компанія»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Налєста», ТОВ «Делі Консалт», ТОВ «Преста Гранд», ТОВ «Енжел Графікс»за період з 24.01.2008 року по 01.07.2009 року. Внаслідок перевірки був складений акт №20/2311/35651919 від 28.08.2009 року, на підставі якого відповідачем було видане податкове повідомлення рішення від 04.09.2009року №0000142311/0 про сплату 8674 грн. 00 коп. боргу з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій 4337 грн. 00 коп..Нарахування здійснено, виходячи з норм п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.4.1 п.7.4., пп. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Зазначене податкове повідомлення рішення отримано платником податків 04.09.2009 року. Суд апеляційної інстанції не може визнати доведеним відповідачем порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», виходячи з такого.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

На момент включення до складу податкового кредиту сум відповідно до податкових накладних, позивач на підтвердження такого податкового кредиту мав необхідні податкові накладні та платіжні доручення, виписані на його адресу ТОВ «Налєстра». Податкові накладні відповідають вимогам чинного законодавства. Всі суми зазначені у відповідних податкові накладних проплачені згідно банківських платіжних доручень. Копії податкових накладних та банківських платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи, підставою для висновку, викладеного у вищезазначеному акті перевірки, та винесення податкового повідомлення -рішення, що оскаржене, вказано наступне (а.с.11) «Враховуючи те, що постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя 10.06.2009 року по справі №1-528/2009 встановлено що директором ТОВ «Налєста» Полетаєвою О.Л. складено підроблені первинні документи про проведені з ТОВ "РА Хороша компанія" операції та внесено в них завідомо помилкові відомості, такі первинні документи не відповідають вимогам п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996-XIV від 16 07.1999 року (із змінами та доповненнями), не можуть підтверджувати здійснення господарської діяльності .

Однак, вказані в акті перевірки відомості не підтверджуються змістом постанови, винесеної Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 10.06.2009 року у кримінальній справі справі №1-528/2009.

Так, згідно вказаної постанови від 10.06.2009 року, підсудні вносили неправдиві відомості в офіційни документи (податкову та звітну документацію), а не фальсифікували податкові накладні та платіжні доручення.

Будь-які відомості стосовно ТОВ «РА «Хороша компанія» у постанові суду відсутні.

Колегія суддів апеляційного суду, проаналізувавши постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 року по справі №1-528/2009 погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що названа постанова не може розглядатись у якості беззаперечного доказу заниження податкових зобов'язань позивача, виходячи з такого.

У постанові Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.06.2009 року не вказано, які саме офіційні документи ТОВ «Налєстра»та за якими господарськими операціями містили недостовірні відомості, у якій частині. Як зазначено вище, будь-які відомості стосовно ТОВ «РА «Хороша компанія» у постанові суду відсутні.

Доказів щодо наявності кримінальних справ стосовно посадових осіб позивача податкова не надала.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС (Обов'язок доказування):

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відтак, наявність постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.02.2009 року у кримінальній справі №1-528/2009, яка не є вироком, не позбавляє Відповідача обов»язку доказування, покладеного ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Грунтуючись на вищевикладеному, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, як така, що суперечить матеріалам справи, сукупність яких свідчить, що суд першої інстанції виніс рішення у відповідності до фактичних обставин справи та діючого законодавства України.

Керуючись ст.ст. 195, 196,198, 205, 200, 206 України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Запорізької області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21жовтня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: А.А. Щербак