Постанова № 30358650, 08.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2012 р.

справа № 2а-4957/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Чередниченко В.Є.

при секретарі судового засідання: Пасічнику Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. у справі №2а-4957/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення–рішення,

в с т а н о в и в :

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс»(далі по тексту –ТОВ «Будімпекс», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 02.02.2009р. №0000142305/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) у розмірі 393961,50грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток у сумі 262641грн.; позивач вказував, що витрати підприємства пов’язані з придбанням послуг за агентськими договорами та підтверджені належно оформленими бухгалтерськими документами, при цьому будь-яких порушень закону позивач не допускав. Позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ст.ст.19 Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп.5.2.1, п.5.2, 5.3-5.7 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є необґрунтованим, незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Постановою від 05.11.2009р. Запорізький окружний адміністративний суд позов задовольнив в повному обсязі, визнав протиправним та скасував повідомлення–рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 02.02.2009р. №0000142305/0. При цьому суд визначився щодо належності первинних документів на підтвердження реального факту виконаних робіт за агентськими договорами, а відтак, правомірності включення позивачем витрат у вигляді вартості послуг агентів до складу валових є правомірним.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 05.11.2009 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається про неповне з’ясування судом першої інстанції обставин справи та невірне застосування норм матеріального права. На думку апелянта, для підтвердження надання агентських послуг не достатньо лише звіту про продаж. Апелянт посилається на ст.142 Господарського кодексу України, ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зазначає, що позивач не надав жодного документа на підтвердження факту виконання маркетингових послуг, а саме: звіту про аналіз ринку та перелік контрагентів на території України та за її межами, тому неможливо обґрунтувати законність понесених позивачем витрат. Апелянт впевнений, що неврахування судом зазначених обставин призвело до прийняття невірного судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги та зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач просить судове рішення у даній справі залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та надані заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя слід задовольнити, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами планової виїзної перевірки ТОВ «Будімпекс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 року по 30.09.2008 року складено акт перевірки від 22.01.2009р. №6/23-5/31852949, за висновками якого підприємством, зокрема, порушено п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 262641,00грн. (а.81 акту перевірки, а.с.96 т.1) через віднесення до складу валових витрат по розрахункам з ПП «Вега-Техно», ПП «Агротехтранс2003», ПП «Аркада Люкс», ПП «Міларен», ТОВ «Нікас-99», ПП «Фірма Альфа-транс»за отримані агентські послуги.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 02.02.2009р. №00001422305/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток на 393961,50грн., в тому числі: за основним платежем –262641,00грн. та штрафними санкціями –131320,50грн. (а.с.111 т.1). За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а рішення податкового органу - без змін.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне. Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу –сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно з пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 зазначеного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, введенням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7. цієї статті.

При цьому датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) –згідно з пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 цього Закону є дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). За приписами пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Будімпекс»у періоді, що перевірявся, укладено агентські договори з:

- ПП «Вега-Техно»- договори №А-01/04-1 від 01.04.2005р. та №А-02/01-3 від 02.01.2007р. на суму 304156грн. (а.10-11 акту перевірки, а.с.220 т.1, 241 т.1);

- ПП «Агротехтранс 2003»- договори №А-01/3 від 01.01.2005р. та №А-02/01-1 від 02.01.2007р. на суму 259310грн. (а.14 акту перевірки, а.с.139 т.2, 160 т.2);

- ПП «Аркада Люкс»- договори №А-28/07 від 28.07.2005р. та №А-02/01-4 від 02.01.2007р. на суму 257712грн. (а.18 акту перевірки, а.с.155 т.1, 175 т.1);

- ПП «Міларен»- договори №А-28/04-9 від 28.04.2008р. на суму 33784грн. (а.23 акту перевірки, а.с.182 т.2);

- ТОВ «Нікас-99»- договори №А-18/08-1 від 18.08.2006р. та №А-02/01-5 від 02.01.2007р. на суму 104200грн. (а.26 акту перевірки, а.с.83 т.2, 94 т.2);

- ПП «Фірма Альфа-Транс»- договори №А-25/11 від 25.11.2005р. та №А-02/01-2 від 02.01.2007р. на суму 91402грн. (а.31 акту перевірки, а.с.19 т.2, 39 т.2).

Предметом вказаних договорів є зобов’язання агента по наданню довірителю (ТОВ «Будімпекс») посередницьких послуг в укладенні угод або сприянні в їх укладанні від імені та за рахунок довірителя; також договорами передбачено самостійне здійснення агентом необхідної комерційно-маркетингової роботи, пошук покупців на товар довірителя (а.с.155 т.1, 175 т.1, 220 т.1, 241 т.1, 19 т.2, 39 т.2, 83 т.2, 94 т.2, 139 т.2, 160 т.2, 182 т.2). Крім того, вказаними договорами обумовлено питання звітування про виконані роботи та винагороди у розмірі 7-10 % від вартості реалізованого товару за сприянням агента.

Слід визначитись, що господарські відносини, які виникли між ПП «Вега-Техно», ПП «Агротехтранс 2003», ПП «Аркада Люкс», ПП «Міларен», ТОВ «Нікас-99», ПП «Фірма Альфа-транс»та ТОВ «Будімпекс»за своєю правовою природою є комерційним посередництвом (агентськими відносинами) і регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

Так, відповідно до гл.68 ЦК України, ст.298 ГК України в обов’язки комерційного агента (повіреного) входить повідомлення суб’єкта, якого він представляє (довірителя), про кожний випадок його посередництва в укладенні угод та про кожну укладену ним в інтересах цього суб’єкта угоду.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання агентських послуг ПП «Вега-Техно», ПП «Агротехтранс 2003», ПП «Аркада Люкс», ПП «Міларен», ТОВ «Нікас-99», ПП «Фірма Альфа-транс»складено акти приймання-здачі виконаних робіт та відповідні звіти про продаж (а.с.157-174 т.1, 177-219 т.1, 223-240 т.1, 243-250 т.1, 1-18 т.2, 21-38 т.2, 41-82 т.2, 86-93 т.2, 96-138 т.2, 142-159 т.2, 163-181 т.2, 183-192 т.2). Проте, ані акти приймання-здачі, ані звіти про продаж не містять будь-якої інформації як щодо знайдених покупців, щодо здійснених агентом дій на виконання агентського договору, так і щодо проведеної роботи повіреного з покупцями на придбання товару довірителя.

Будь-яких інших доказів на підтвердження реальності укладених агентських угод матеріали справи не містять, відповідного не надано і суду апеляційної інстанції. Колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи документи не можуть належно підтвердити правомірність віднесення ТОВ «Будімпекс»до складу валових витрат розрахунки з ПП «Вега-Техно», ПП «Агротехтранс2003», ПП «Аркада Люкс», ПП «Міларен», ТОВ «Нікас-99», ПП «Фірма Альфа-транс»за отримані агентські послуги.

З урахуванням вищезазначеного, слід визначити, що доводи апелянта обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи. Судове рішення винесено без врахування фактичних обставин у справі, що є підставою для його скасування. Апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції –скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. у справі №2а-4957/09/0870 задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.11.2009р. у справі №2а-4957/09/0870 скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: В.Є. Чередниченко