Ухвала суду № 30358623, 18.01.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р.справа № 2а-6591/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Мельника В.В. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Сі-Термінал»та Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі №2а-6591/09/0870

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Сі-Термінал», м.Запоріжжя

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов-Сі-Термінал» (далі по тексту -ТОВ «Азов-Сі-Термінал», позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі -податковий орган, відповідач) від 05.05.2009р. №0000182304/0/3533 та від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем всупереч чинному законодавству та фактичним обставинам. Позивач вказував, що висновок податкового органу про порушення з боку ТОВ «Азов-Сі-Термінал» пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безпідставний, оскільки позивач правомірно формував валові витрати за рахунок витрат зі страхування майна з моменту отримання такої страхової послуги у відповідному періоді. Щодо висновку відповідача про неправомірність заниження прибутку на суму витрат компанії «АЛЕСІО ЮНІВЕРСАЛ С.А.»у зв'язку з придбанням корпоративних прав, позивач зауважив, що прибутку в розумінні абз. «е» п.13.1 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у нерезидента не було, тому підстави для донарахування податку на прибуток іноземних юридичних осіб у відповідача відсутні. Окрім того, позивач звернув увагу на невірне визначення штрафної санкції за податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150; вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на норми пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», наполягав на обґрунтованості висновків перевірки позивача та наявності порушень з боку останнього податкового законодавства.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено частково, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення в частині донарахування штрафної санкції у розмірі 401,40грн.; В цій частині вимоги позивача визнані обґрунтованими. В решті позову -відмовлено. Щодо частини позовних вимог, в задоволенні якої позивачу відмовлено, суд зазначив, що позивач плутає поняття набрання чинності договору страхування і період включення до валових витрат страхових платежів, які слід розрізняти, оскільки дата внесення страхового платежу може не співпадати з датою набрання чинності договору, у зв'язку з чим суд визначився щодо правомірності донарахування податку на прибуток за податковим повідомлення-рішення від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, сторони оскаржили постанову від 01.03.2010 року в апеляційному порядку. Апелянти вважають, що при винесенні постанови суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття рішення, яке суперечить чинному законодавству та матеріалам справи.

Так, апелянт-позивач висловлює своє непогодження з судовим рішенням в частині відмови в задоволені позову. За твердженням позивача, судом проігноровано приписи пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Апелянт вважає, що датою збільшення валових витрат є дата фактичного отримання позивачем результатів страхових послуг, тому, наполягає даний апелянт, до валових витрат обґрунтовано віднесено суми витрат за страховими послугами у відповідному періоді з моменту їх отримання. Просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Відповідач, в свою чергу, зауважує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам порушення позивачем абз. «е»п.13.1, п.13.2 ст.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та обставинам неоприбуткування доходів нерезидента із джерелом походження з України за ставкою 15% у розмірі 15909,75грн. в ІІ кварталі 2007 року. На думку відповідача, висновок суду про відсутність оподатковуваного доходу зроблено на підставі неофіційного перекладу з англійської мови Акту узгодження від 05.11.2003р., який не може бути належним доказом понесених витрат компанії «АЛЕСІО ЮНІВЕРСАЛ С.А.»на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «МД Груп»в тій же сумі, на яку в подальшому цю частку було продано підприємству позивача. Тому даний апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009р. №0000182304/0/3533 є обґрунтованим і підстав для його скасування у суду не було.

Апелянт-позивач просить не задовольняти апеляційну скаргу відповідача з урахуванням його позиції.

Відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги позивача, наполягає на скасуванні постанови суду та прийнятті нового рішення з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, надані заперечення та пояснення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ТОВ «Азов-Сі-Термінал»та Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «Азов-Сі-Термінал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2007р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки складено акт від 21.04.2009р. №63/23-508/31376578, в якому зазначено про порушення позивачем:

-пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 38958грн., з них: за 2007р. на суму 38958грн., за півріччя на суму 130223грн.;

-пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 520890грн., утому числі за 2008р. на суму 520890грн.;

-п.13.1й), п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: несплати податку на доходи, отримані нерезидентом із джерелом походження з України у ІІ кварталі 2007р. в розмірі 15909,75грн. (а.29 акту перевірки, а.с.41 т.1).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 05.05.2009р. №0000182304/0/3533 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 47729,25грн., з них: за основним платежем - 15909,75грн. та 31819,50грн. -штрафних санкцій (а.с.87 т.1);

- від 05.05.2009р. №0000692305/0/9239 про визнання податкового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 114422,00грн., з них: за основним платежем 38958,00грн. та 75464,00грн. -штрафних санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень скарга позивача Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області задоволена частково: податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009р. №0000692305/0/9239 скасовано в частині 38958грн. надмірно нарахованих податкових зобов'язань з податку на прибуток та 15977,60грн. штрафних санкцій, винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150 про визначення податкового зобов'язання податку на прибуток на загальну суму 59486,40грн. (а.с.90 т.1); податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009р. №0000182304/0/3533 -залишено без змін. Скарга позивача до Державної податкової адміністрації України залишена без задоволення.

Отже, спірними у даній справі є податкові повідомлення-рішення податкове повідомлення-рішення від 05.05.2009р. №0000182304/0/3533 та від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150 та питання правомірності формування позивачем валового доходу за перевіряємий період.

Так, в акті перевірки зазначається, що:

1) в порушення пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток: до складу валових витрат неправомірно віднесено суми страхування фінансових ризиків, за якими фактично відсутня перша подія - перерахування страхових внесків у розмірі 660809,96 грн., в т.ч. за 2007 рік - 139920,03грн., перше півріччя 2008 року - 520889,93 грн. (а.11 акту перевірки, а.с.23 т.1);

- крім того, в порушення вищевказаних норм, як зазначено в акті перевірки (а.а.23 т.1), позивачем занижено податок на прибуток у періоді, о перевірявся, на суму 38958грн. у 2007р. та півріччі 2008р. -на 130223грн.

2) в порушення вимог п.13.1 є), п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»резидентом ТОВ «Азов-Сі-Термінал»не сплачувався податок на доходи, отримані нерезидентом із джерелом походження з України за ставкою 15 відсотків у розмірі 15909,75грн. (106065грн. х 15% ) в II кварталі 2007 року (а.21 акту перевірки, а.с.33 т.1).

Щодо правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрат за отримані страхові послуги колегія суддів вважає, що доводи апелянта-позивача помилкові, оскільки суперечать встановленому порядку оподаткування.

Так, відповідно до пп.5.4.6 п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку.

Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Матеріали справи свідчать, що позивачем у періоді, що перевірявся, укладено договори добровільного страхування фінансових ризиків з ЗАТ «Страхова компанія МД-Гарант»(договір добровільного страхування №01/04Ю/1107/58, додаткова угода №1 до договору №01/04Ю/1107/58, договір №01/04Ю/0608/172 (94-114 т.1). Предметом вказаних договорів є майновий інтерес страхувальника (ТОВ «Азов-Сі-Термінал»), пов'язаний із фінансовими збитками останнього внаслідок невиконання (неналежного виконання) контрагентами страхувальника зобов'язань за укладеними з контрагентами комерційними контрактами (угодами), а саме: невиконання ТзОВ «Рось»(надалі - контрагент страхувальника) договірних зобов'язань, встановлених договором від 14.03.2007 №2-03/2007 та додатковими угодами. Страховий платіж за цими договорами встановлюється у розмірі 2.85 % у 2007 році, 2.15% у 2008 році від страхової суми, без ПДВ. Між позивачем та страховиком укладалися акти прийому виконаних робіт на повну вартість страхової послуги. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, ТОВ «Азов-Сі-Термінал»до складу валових витрат віднесено суми страхування фінансових ризиків, за якими фактично відсутня перша подія - перерахування страхових внесків у розмірі 660809,96 грн., в т.ч. за 2007 рік - 139920,03грн., півріччя 2008 року -520889,93грн. Відповідно до банківських виписок карток по рахункам 377,685 заборгованість по страховим платежам ТОВ «Азов-Сі-Термінал»перед ЗАТ «Страхова компанія МД Гарант»на кінець відповідних податкових періодів становить: за 2007 рік - 139920,03грн., за 2008 рік - 520889,93грн. Отже, всупереч вимогам чинного законодавства, з моменту отримання послуги за страховими договорами витрати по ним у відповідному періоді позивачем віднесено до складу валових витрат при фактичній відсутності таких витрат.

Таким чином, слід поголитись з судом першої інстанції щодо оцінки даного епізоду. Посилання ж апелянта-позивача на той факт, що вказаним договорами передбачений інший момент набрання чинності договорів, тобто «з 00 год. 00 хв. за київським часом дня, наступного за днем підписання договору сторонами», колегією суддів не беруться до уваги, оскільки в даному випадку не має значення, з якого моменту набирають чинності договори страхування, а визначною є дата, з якої позивач має право на включення до валових витрат страхових платежів (або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг)).

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції щодо невірного вирахування суми штрафних санкцій за податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2009р. №0001412305/2/19150. Слід зазначити, що в матеріалів справи відсутні будь-які заперечення сторін щодо зазначеного факту.

Щодо питання оподаткування позивачем доходів нерезидента позивача -компанії «Алесіо Юніверсал С.А.»з джерелом їх походження з України за період, що перевірявся, слід зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Азов-Сі-Термінал»( Покупець) уклало з компанією «Алесіо Юніверсал С.А» (Британські Віргінські острови (Продавець), та яка є учасником товариства ТОВ «МД Груп»(м. Київ), договір від 09.02.2007р. №А-2-А купівлі - продажу частини частки учасника в статутному капіталі (фонді) ТОВ «МД Груп», згідно з яким придбало частину частки у статутному капіталі товариства у розмірі 106 065,61 грн. Кошти у сумі 106065,01грн. перераховані на рахунок одержувача - Компанії «Алесіо Юніверсал С.А.»згідно платіжного доручення від 11.04.2007р. №129.

02.04.2007р. за №10701050005002824 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, згідно з новою редакцією статуту ТОВ «МД Груп», відповідно до яких ТОВ «Азов-Сі- Термінал»має частку в статутному фонді в сумі 106 065,01 грн., яка становить 9,95% статутного капіталу товариства. В подальшому ТОВ «Азов - Сі - Термінал»(Продавець) на підставі договору купівлі - продажу корпоративних прав від 18.12.2007р. б/н, який був укладений з ТОВ «Ленд Маркет»(Покупець), реалізувало частку у статутному капіталі ТОВ „МД Груп" на суму 106 065,01 грн. До складу валового доходу ТОВ «Азов-Сі-Термінал»включило операції з продажу корпоративних прав, а витрати, які були понесені підприємством у зв'язку з придбанням частки учасника в статутному капіталі (фонді) ТОВ «МД Груп», відображені у момент їх реалізації (4 квартал 2007 року), як це передбачено п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і включені до рядку 1.2 «Витрати звітного періоду від операцій з акціями та іншими корпоративними правими» Додатку КЗ «Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами та деривативами»податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2007 рік у сумі 106065, 01 грн.

Аналіз правових норм показав наступне. Відповідно до п.13.1 ст.13 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти: прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього закону.

Пунктом 7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачений порядок оподаткування прибутку нерезидента від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами та іншими корпоративними правами, тобто оподатковується різниця між доходом отриманим від продажу корпоративних прав та витратами на їх придбання. Пунктом 13.2 ст. 13 Закону встановлено, що резидент, або постійне представництво нерезидента, що здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться у гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6 ст. 13, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою 15% від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 № 470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Відповідно до п.8 Порядку №470 встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до п 4 цього Порядку, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування без урахування переваг міжнародного договору.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, висновки податкового органу про несплату позивачем податку на доходи, отримані нерезидентом із джерелом походження з України за ставкою 15% у розмірі 15909,75грн., ґрунтуються головним чином, на відсутності належно оформленої довідки за 2007 рік (або засвідченої копії) на підтвердження того, що нерезидент - Компанія «Алесіо Юніверсал С.А»(Британські Віргінські Острова) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір про усунення подвійного оподаткування.

Проте, такі доводи податкового органу є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам, оскільки компанією «Алесіо Юніверсал С.А.»були надані первинні документи (договір про припинення рівноцінних зустрічних вимог від 20.11.2003 та акт узгодження від 05.11.2003), які підтверджують його витрати на придбання вказаних корпоративних прав, а саме: продажу ТОВ «Азов-Сі-Термінал»частини частки у статутному капіталі ТОВ «МД Груп»за такою ж ціною, за якою було придбано її у попереднього власника компанії «Істрейд Лтд», а відтак не отримання нерезидентом (компанією «Алесіо Юніверсал С.А») в цій операції прибутку, який у разі виникнення оподатковувався б за правилами, встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Будь-яких інших доводів обґрунтувань правомірності донарахування позивачу податку на прибуток іноземних юридичних осіб, апелянтом-відповідачем не надано.

Враховуючи вищезазначене, слід визнати, що апеляційні скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ухвалив:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Сі-Термінал»та Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі №2а-6591/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2010р. у справі №2а-6591/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: Л.П. Туркіна