Ухвала суду № 30358617, 19.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.справа № 2а-7454/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадській В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2010р. у справі №2а-7454/09/1170

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління», с.Катеринівка, Кіровоградський район, Кіровоградська область

до: Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції

про: визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління»(далі по тексту -ВАТ «Кіровоградське рудоуправління», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.03.2009р. №000551500/0, від 17.04.2009р. №000551500/1, від 08.07.2009р. №000551500/2 та від 11.09.2009р. №000551500/3, якими позивачу визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) із плати за видобуток корисних копалин на загальну суму 30819,60грн.

В обґрунтування позову зазначалось про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає, що донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій є безпідставним з урахуванням того, що застосування підприємством базового нормативу за користування надрами у розмірі 6,0грн. за тону видобутих вторинних каолінів зумовлене використанням за різними напрямками, зокрема, для використання вогнетривних виробів або в якості сировини для виробництва цементу, про що відомо відповідачу. Позивач наводить норми пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та наполягає, що до підприємства не можуть бути застосовані санкції, оскільки порушень закону не допущено. Окрім того, позивач вказував на численні порушення з боку відповідача під час оформлення результатів перевірки та податкових повідомлень-рішень.

Постановою суду першої інстанції від 25.01.2010 року позов задоволений в повному обсязі, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції від 13.03.2009р. №000551500/0, від 17.04.2009р. №000551500/1, від 08.07.2009р. №000551500/2 та від 11.09.2009р. №000551500/3. При цьому суд зазначив, що застосування позивачем базового нормативу у розмірі 6грн. за тону видобутих копалин, визначеного додатком №1 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. №309, є правомірним. В постанові суду вказується, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем без дотримання принципу запобігання несправедливій дискримінації та без дотримання необхідного балансу між наслідками та цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову від 25.01.2010 року в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що підставою для прийняття невірного судового рішення стало неповне з'ясування судом обставин справи та помилкове застосування норм матеріального права. На думку апелянта, судом не враховано, зокрема, що об'єктом справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, відповідно до Постанови КМУ від 26.03.2008р. №264 «Про заходи щодо справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин», є обсяг (кількість) погашених або видобутих корисних копалин, який визначається платником. Апелянт спирається на показники розрахунків плати за користування надрами для видобування вугілля кам'яного, вугілля бурого металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини за 9-місяців 2008р. і за 2008р. та зазначає, що в ІV кварталі 2008р. позивачем видобуто 9784т. каоліну, а відтак, базовий норматив плати за тону видобутих копалин має становити 9грн./т. Апелянт впевнений, що позивачем занижено плату за користування надрами на 29352грн., тому донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій вважає обгрунтованим. Окрім того, апелянт звертає увагу колегії суддів на те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. №309 не ставить об'єкт оподаткування в залежність від властивостей каоліну, а також від того, в якому напрямку можливе його використання. З урахуванням зазначеного, апелянт вважає, що у суду не було підстав для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень; просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, з урахуванням наданих заперечень, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) за ІV квартал 2008р. ВАТ «Кіровоградське рудоуправління»щодо плати за користування надрами. За результатами перевірки складено акт від 20.02.2009р. №130/1/15-00/00191891, в якому зазначається, що позивачем в порушення ст.7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. №309-VІ застосовано базовий норматив плати за користування надрами в розмірі 6,0грн. за тону видобутих вторинних каолінів замість 9,0грн. за тону (а.с.8 зворотній бік), внаслідок чого занижено суму податкового зобов'язання (належну до нарахування суми податку, збору (обов'язкового платежу) за платежем «плата за користування надрами»на 29352,00грн.

На підставі зазначеного відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 13.03.2009р. №000551500/0 про визначення податкового зобов'язання із плати за видобуток корисних копалин Обознівська на загальну суму 30819,60грн., з них: 29352грн. -за основним платежем, 1467,60грн. -штрафних санкцій (а.с.9). За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване рішення залишено без змін; податковим органом прийняті податкові повідомлення з позначками: /1,/2,/3, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що видобуття каоліну вторинного має оподатковуватись за базовим нормативом у розмірі 6,0грн./т, визначеного додатком №1 до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 03.06.2008р. №309, оскільки каолін вторинний як різновид глини використовується в якості компонента для виробництва цементної сировини, стверджуючи неможливість видобуття «сировини цементної». Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, процедура справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин регламентується Порядком справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженим Постановою КМУ від 26.03.2008р. №264 (далі по тексту -Порядок №264) та Інструкцією про порядок обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженою наказом Мінекобезпеки України, Мінпраці України, ДПА України, Держкомгеології і використання надр України від 30.12.97р. №207/472/51/157 (далі по тексту -Інструкція №207/472/51/157).

За приписами п.3 Порядку №264 об'єктом справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин є обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів (обсяг видобутих) корисних копалин. При цьому, згідно з п.4.1 Інструкції №207/472/51/157 нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Матеріалами справи підтверджено та що не заперечується сторонами у справі, що позивач здійснює господарську діяльність з експлуатації Обознівського родовища по видобутку вторинних каолінів, піску та прісних підземних вод (а.с. 25), при визначенні плати за користування надрами за ІV квартал 2008р. останнім застосовано базовий норматив плати за користування надрами в розмірі 6,0грн. за тону видобутих вторинних каолінів.

Статтею 7 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. №309-VІ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) на 2008 рік запроваджено базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком №1 до цього Закону. Із змісту додатку №1 вбачається, що базовий норматив плати за користування надрами для видобування сировини цементної встановлено у розмірі 6 гривень за тону видобутих корисних копалин, а для видобування каоліну вторинного за вмістом Al2О3 (основний) у розмірі 9грн. за тону видобутих корисних копалин. Отже, додатком №1 до Закону №309 передбачена окрема плата за видобування сировини цементної без розкриття переліку корисних копалин, що підпадають під це поняття.

Правове визначення поняття «сировина цементна»міститься в Постанові КМУ від 12.12.1994р. №827, якою затверджено Перелік корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення та де зазначено, що «сировина цементна - вапняк, опока, гіпс, спонголіт, глина, трепел, діатоміт, туф, крейда, цеоліти, мергель тощо».

За висновком спеціаліста-геолога №1/10 (від 20.01.2010р. №58/3) Державної комісії по запасах України ДП «Центукргеологія»Соболевської М.Ф., який міститься в матеріалах справи, каолін вторинний є одним з видів глини та використовується в якості компонента при виробництві цементу; окрім того, каолін Обознівського родовища Кіровоградської області з вмістом Al2О3 більше 30% є цементною сировиною (а.с.63).

Враховуючи вищезазначене, застосування позивачем базового нормативу в розмірі 6,0грн./т видобутих копалин у вигляді каоліну вторинного Обознівського родовища, визначеного додатком №1 Закону №309, є правомірним, заниження податкового зобов'язання із плати за користування надрами в ІV кварталі 2008р. на 29352,00грн. не було. Апелянт помилково ототожнює поняття «каоліну вторинного»та «сировини цементної», оскільки «сировина цементна»з властивими тільки їй індивідуальними родовими якостями (ознаками) визначається в нормативно-правових актах (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008р. №309, Додаток №1) як окрема копалина, а каолін є одним з видів глин. Вторинний каолін складає компонентну одиницю при виробництві цементної сировини. Зазначене підтверджується також витягом з «Отчет о детальной разведке вторичных каолинов (огнеупорных глин) Обозновского месторождения в Кировоградской области УСР за 1983-1987г.г.»(а.с.23,24) , листом ДВП «Державний інформаційний геологічний фонд України «Геоінформ України» від 28.07.2009р. №03/393-1804 (а.с.28), листами споживачів копалин видобутих позивачем (а.с.66-69).

Посилання апелянта на значні обсяги видобутку вторинного каоліну в ІV кварталі 2008р. в якості підтвердження заниження позивачем плати за користування надрами на 29352,00грн. є необґрунтованим, оскільки законодавство, яке регулює спірні відносини, не ставить в залежність обсяг видобутку від встановленого базового нормативу плати для видобування корисних копалин.

Слід також звернути увагу на те, що положення Закону №309 містять неоднозначне трактування прав та обов'язків для суб'єктів господарювання, які займаються видобутком корисних копалин, що зумовлює неоднозначні правила поведінки цих самих суб'єктів. За приписами пп.4.4.1 п.4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разу, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень. Будь-яких інших доказів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень матеріали справи не містять. Отже, апеляційна скарга не спростовує висновки суду першої інстанції. Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи; зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2010р. у справі №2а-7454/09/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2010р. у справі №2а-7454/09/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник