Ухвала суду № 30357401, 29.04.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2010 р.справа № А37/332-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Туркіної Л.П. Кожана М.П.,

при секретарі судового засідання: Ганноченка А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2007 року у справі №А37/332-07,

за позовом Дочірнього підприємства «Твоя кімната -Дніпропетровськ»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - Дочірнє підприємство «Твоя кімната -Дніпропетровськ» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська (далі по тексту -відповідач, податковий орган) від 22.06.2007 року №0001472301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 17887,5грн., в тому числі 13500грн за основним платежем та 4387,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням чинного законодавства. Позивач вважає безпідставним висновок відповідача про порушення з боку позивача п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Суд першої інстанції позов задовольнив. При цьому суд вказав, що висновок про надання безоплатних послуг, викладений в акті перевірки, не знайшов свого підтвердження, тому не може бути підставою для твердження про наявність порушення позивачем податкового законодавства.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує дану постанову в апеляційному порядку, просить її скасувати та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що при винесені постанови судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права. Відповідач зазначає, що в порушення п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством не включено до загального валового доходу вартість безоплатно наданих послуг з доставки товару, внаслідок чого позивачем занижено валові доходи на суму 54,00тис.грн. та податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 13500грн.

Позивач заперечує проти задоволенні апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити постанову суду без змін.

Перевіривши судове рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено матеріалами справи, 16.06.2007 року відповідачем проведено виїзну планову перевірку Дочірнього підприємства «Твоя кімната -Дніпропетровськ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007 року, за результатами якої складено акт №76/615/231/32299023.

Як зазначено в акті перевірки, підприємством позивача порушено п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська 22.06.2007 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001472301/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17887,5грн., в тому числі: 13500грн. за основним платежем та 4387,5грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 16.06.2007 року податковим органом проведено виїзну планову перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.03.2007 року.

За результатами перевірки складено акт №76/615/231/32299023, в якому зазначається про порушення позивачем вимог п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порушення пов'язано з наступними обставинами.

Так, під час перевірки встановлено, що послуги доставки реалізованого товару до покупця позивачу надає приватний підприємець Бойко С. І. у відповідності до договору від 20.10.2005 року (з оплатою щомісячно по 3000,00 грн. без ПДВ з листопада 2005 року по жовтень 2006 року, а з жовтня 2006 року по березень 2007 року по 3500,00 грн. щомісячно). Проте, вказані витрати не були враховані позивачем у ціні продажу товару своїм покупцям.

Реалізація кінцевому покупцю товарів здійснюється через касовий апарат та розрахунковий рахунок. В контрольних стрічках кодування транспортних послуг для оплати їх покупцем не передбачено, як і в видаткових накладних.

При визначенні висновку щодо наявності порушень з боку платника податку -позивача податковий орган посилається на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246, а саме на п.13 Положення - «Доход». Даною нормою передбачено, якщо дохід (виручку) від надання послуг не може бути достовірно визначено, то такий дохід відображається у бухгалтерському обліку у розмірі визначених витрат належних відшкодуванню. За висновком відповідача в порушення п.1.31 ст.1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підприємством не включено до загального валового доходу безоплатно надані послуги з доставки товару, отже, занижено валовий дохід на суму 54000,00грн. по періодах:

у 4 кварталі 2005 року - 6000,00 грн.

у 1 кварталі 2006 року - 9000,00 грн.

у 2 кварталі 2006 року - 9000,00 грн.

у 3 кварталі 2006 року - 9000,00 грн.

у 4 кварталі 2006 року - 10500,00 грн.

у 1 кварталі 2007 року - 10500, 00 грн.

Разом з тим, згідно з матеріалами справи отримання позивачем плати за доставку товару від покупців у спірних періодах підтверджується відповідними фіскальними чеками. Тобто суд першої інстанції вірно визначився, що висновок податкового органу щодо безоплатної доставки товару покупцям, викладений в акті перевірки, спростовується матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Суд об'єктивно, повно і всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними по справі доказами. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статями 195,196, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.205,206, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2007 року у справі №А37/332-07 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2007 року у справі №А37/332-07залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскаржена згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: