Вирок № 30353790, 29.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.03.2013 рокуСправа №607/3575/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №607/3575/13-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Золочівка Козівського району Тернопільської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 раніше несудимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю прокурора Клим М.М.

ВСТАНОВИВ:

Так, 31 січня 2013 року обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі ст.Тернопіль, познайомився із ОСОБА_2, разом з яким розпивали безалкогольні напої в приміщенні магазину «Свіжа перекуска», що розташований на території залізничного вокзалу, де під час цього ОСОБА_2 вийняв з кишені свій мобільний телефон марки «НОКІА 1280», зарядний пристрій до нього та під'єднавши його до телефону поклав на столик, за яким вони стояли, а близько 13 год. 30 хв. потерпілий вийшов з приміщення даного магазину у власних справах, залишивши мобільний телефон на столику, біля якого знаходився ОСОБА_1 і в цей час в останнього виник злочинний намір, спрямований на таємне викрадення даного мобільного телефону разом із зарядним пристроєм до нього, реалізовуючи який, він, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми особами, вийняв зарядний пристрій з розетки та заховав його разом із мобільним телефоном марки «НОКІА 1280» серед одягу, таким чином таємно викравши його, після чого відразу ж вийшов з приміщення магазину, спричинивши такими діями потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 161 грн.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_1. свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що дійсно 31 січня 2013 року він знаходячись в приміщенні залізничного вокзалу познайомився з ОСОБА_2, з яким вони в подальшому зайшли в приміщення магазину «Свіжа перекуска», що на на ті же території, де вживаючи безалкогольне пиво, розмовляли, під час чого потерпілий витягнув з кишені свій мобільний телефон марки НОКІЯ, чорного кольору, зарядний пристрій до нього та поставив його на підзарядку. Через деякий час, а саме близько 13 год. 30 хв., потерпілий вийшов з магазину у власних справах, залишивши вищевказане майно на столику біля нього. В цей же час у нього виник намір таємно викрасти даний мобільний телефон разом із зарядним пристроєм до нього з корисливих мотивів, зважаючи на скрутне матеріальне становище, для чого обвинувачений, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає та він не буде помічений сторонніми

особами, вийняв мобільний телефон з зарядним пристроєм з розетки та заховав собі в кишеню, після чого відразу ж вийшов з приміщення магазину та пішов на перон залізничного вокзалу, перебуваючи на якому до нього підійшли працівники міліції, на запитання яких він зізнався у скоєнні крадіжки, надав добровільну згоду для проведення поверхневого огляду, під час якого в присутності понятих в нього було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «НОКІА 1280», разом із зарядним пристроєм, який він таємно викрав у ОСОБА_2

Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, тобто, таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, за місцем проживання характеризується позитивно, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування заподіяної внаслідок вчинення злочину шкоди.

На підставі наведеного, враховуючи відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає, що йому слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення у виді штрафу в доход держави, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведену експертизу №127 від 20 лютого 2013 року, вартість якої в сумі 392 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці: код 25576416, банк одержувача ГУДК у Львівській області, МФО - 825014, р/р 31253272210394 - призначення платежу: "за проведення експертизи №127 від 20.02.2013 року".

Речові докази по справі - мобільний телефон торгової марки «Nokia 1280», зарядний пристрій до нього та сім-карту мобільного оператора «Лайф», які передані на зберігання ОСОБА_2 слід залишити у розпорядженні останнього;

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесяти) грн. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведену експертизу №127 від 20 лютого 2013 року, в сумі 392 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ на Львівській залізниці: код 25576416, банк одержувача ГУДК у Львівській області, МФО - 825014, р/р 31253272210394 - призначення платежу: "за проведення експертизи №127 від 20.02.2013 року".

Речові докази по справі - мобільний телефон торгової марки «Nokia 1280», зарядний пристрій до нього та сім-карту мобільного оператора «Лайф», які передані на зберігання ОСОБА_2 - залишити в розпорядженні останнього.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан