Вирок № 30353788, 28.03.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2013 рокуСправа №607/3683/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Базана Л.Т.

при секретарі Пилипець О.І.

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №607/3683/13-к про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Пилатківці, Борщівського району Тернопільської області, громадянки України, із середньою освітою, вдови, працюючої приватним підприємцем, проживаючої у АДРЕСА_1, раніше несудимої,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК КК України,

за участю прокурора - Ороновського С.І.

ВСТАНОВИВ:

Так, 13 листопада 2012 року в обвинуваченої ОСОБА_1, яка будучи службовою особою та перебуваючи на посаді заступника голови дільничної виборчої комісії №611123 одномандатного виборчого округу №163 з виборів народних депутатів України виник злочинний намір, направлений на привласнення та розтрату грошових коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем, реалізовуючи який вона в порушення вимог постанови Центральної виборчої комісії № 108 від 12 липня 2012 року, не провівши засідання членів ДВК №123, на якому члени дільничної виборчої комісії шляхом голосування мали б визначити, кому саме з членів ДВК належить виплатити одноразову грошову винагороду за активну участь в проведенні виборів в сумі 3600 грн., реалізовуючи який вона 13 листопада 2012 року в приміщенні окружної виборчої комісії територіального виборчого округу №163, що по вул.Миру, 6 в м.Тернополі внесла завідомо неправдиві відомості в офіційний документ - постанову №8 (рішення дільничної виборчої комісії № 123) від 13 листопада 2012 року, а саме про те, що у відповідності до Постанови ЦВК №108 від 12 липня 2012 року в зв'язку з економією фонду оплати праці виплатити одноразову грошову винагороду за роботу на виборах народних депутатів України, які відбулись 28 жовтня 2012 року в загальній сумі 3600 грн., а саме ОСОБА_2 в сумі 900 грн., ОСОБА_3 - 300 грн., ОСОБА_4 - 1180 грн., ОСОБА_5 - 1220 грн., при цьому у графі «голова ДВК» підписалась та завірила вказану постанову печаткою ДВК №123 та подала вищевказану завідомо підроблену постанову №8 (рішення дільничної виборчої комісії № 123) від 13 листопада 2012 року у бухгалтерію окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу №163, на підставі якої отримала в бухгалтерії окружної виборчої комісії одномандатного виборчого округу №163, із відповідними відрахуваннями, кошти у сумі 2 949, 84 грн. з яких привласнила 966, 89 грн., а решту розтратила, віддавши іншим членам дільничної комісії зазначених в постанові.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 своїми діями вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.191 КК України - привласнення та розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, ч.1 ст.366 КК України, тобто, складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа.

28 березня 2013 року між прокурором прокуратури м.Тернополя Ороновським С.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості, згідно умов якої вони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України за встановлених у висунутій підозрі обставин, істотних для даного кримінального провадження, ОСОБА_1 беззастережно визнала свою винуватість у зазначених діяннях.

Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_1, а саме за ч.2 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу в розмірі 800 грн. в доход держави, за ч.1 ст.366 КК України у виді штрафу в розмірі 600 грн. в доход держави, за ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу в розмірі 510 грн. в доход держави, на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено 800 грн. штрафу в доход держави.

В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п.2 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України, які згідно ст.12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1 цілком розуміє відмову від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам норм КПК України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про можливість затвердження укладеної між прокурором прокуратури м.Тернополя Ороновським С.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведену судово-почеркознавчу експертизу №1-211/13 від 26 лютого 2013 року, вартість якої в сумі 856 грн. 52 коп. слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463 з відповідним призначенням платежу.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 314, 370, 373, 374, 475, 476 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Затвердити укладену між прокурором прокуратури м.Тернополя Ороновським С.І. та обвинуваченою ОСОБА_1 угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.191, ч.1 ст.366. ч.4 ст.358 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання:

за ч.2 ст.191 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України - штраф в розмірі 800 (вісімсот) грн. в доход держави;

за ч.1 ст.366 КК України - штраф в розмірі 600 (шістсот) грн. в доход держави;

за ч.4 ст. 358 КК України - штраф в розмірі 510 (п'ятсот десять) грн. в доход держави.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 визначити покарання у виді штрафу в розмірі 800 (вісімсот) грн. в доход держави.

Стягнути з ОСОБА_1 вартість проведеної у справі судово-почеркознавчої експертизи №1-211/13 від 26 лютого 2013 року в сумі 856 грн.52 коп. в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області: код 24524727, банк одержувача ГУДКУ в Тернопільській області, МФО - 838012, р/р 31256272210463 з відповідним призначенням платежу.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяЛ. Т. Базан