Ухвала суду № 30345676, 05.07.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2011 р.

справа № 2а-23/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року по справі №2а-23/10/1170 за позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Кіровоградобленерго», звернулося до суду з позовом в якому, з урахування уточнень (а.с.146), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ у м.Кіровограді від 21.01.2010р. №0001292310/2, від 24.12.2009р. №0009432310/2, яким визначено податкові зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, від 21.01.2010р. №0001302310/2, від 24.12.2009 № 0009442310/2, якими визначено податкові зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування та застосовано штрафні фінансові санкції.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована невідповідністю висновків перевіряючих осіб ДПІ, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вимогам законодавства, яким, зокрема, врегульовано правовідносини у сфері спеціального використання водних ресурсів.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська ОДПІ, посилаючись на порушення норм матеріального права, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб ДПІ, які були зроблені в акті перевірки, що складений за наслідками перевірки відкритого акціонерного товариства «Кіровоградобленерго».

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 24.09.2009р. працівниками Кіровоградської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Кіровоградобленерго»з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р..

За результатами вказаної перевірки складено акт №70/2310/23226362 від 24.09.2009р. року в якому, зокрема, зроблено висновок про порушення позивачем вимог:

п.1,п.13,п.13-1, п.15 постанови КМУ від 29.01.1999р. №115 «Про затвердження порядку встановлення нормативів за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння», п.п.2.1 п.2, п.п.3.1 п.3, п.п. 5.1, 5.3 п.5 «Порядку обчислення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої наказом Держкомгеології України, ДПА України від 23.06.1999р. №105/309 та зареєстрованої в Мінюсті України 16.07.1999р. №474/3767, абз. «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого занижено збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 80,03 грн., у тому числі за третій, четвертий квартали 2008р., в сумі 49,21 грн., за перший, другий квартали 2009р. в сумі 30,82 грн.;

п.п.6.1, п.п.6.2 п.6, п.9 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту затверджену Наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки України, Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.199р. №231/539/118/219, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.10.1999р. за №711/4004, в результаті чого підприємством занижено збір за спеціальне використання водних ресурсів у 2009р. на суму 481,15 грн.

На підставі складено акту та за результатами адміністративного оскарження, ОДПІ прийнято податкові повідомлення –рішення від 24.12.2009р. №0009432310/2, від 21.01.2010р. №0001292310/2, якими визначено податкові зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, від 21.01.2010р. №0001302310/2, від 24.12.2009 № 0009442310/2, якими визначено податкові зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування та застосовано штрафні фінансові санкції.

Правомірність та обґрунтованість зазначених рішень податкового органу про визначення податкових зобов’язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованим, у зв’язку з чим підлягають скасуванню. Такі висновки суду обгрунтовані невідповідністю висновків перевіряючих осіб ДПІ, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, вимогам законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Так, суд першої інстанції вірно визначився з обставинами, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень від 21.01.2010р. №0001302310/2, від 24.12.2009 №0009442310/2 щодо донарахування податкових зобов’язань за платежем збір за спеціальне водокористування у сумі 481,15грн. та застосування штрафних фінансових санкцій на загальну суму 680,00грн. і відповідно правильно визначив предмет доказування в цій частині заявлених вимог.

Підставою для визначення податкових зобов’язань стало те, що позивачем, згідно з висновками акту перевірки, не надано до ДПІ розрахунку збору за спеціальне використання водних ресурсів, у зв’язку з чим занижено такий збір у 2009 році на суму 481,15грн. Не подання розрахунку до ДПІ, стало також підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 170,00грн. Такі висновки в Акті перевірки обґрунтовані тим, що ВАТ «»Кіровоградобленерго»подало розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів за І квартал 2009 року та за І півріччя 2009 року, якому присвоєно статус «до відома», а тому податковий розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів за І квартал та за І півріччя 2009 року вважаються не поданими.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що такі доводи ДПІ є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно з п.1.8 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затверджену наказом Мінфіну України, ДПА України, Мінекономіки України, Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999р. №231/539/118/219, збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту справляється за водні ресурси загальнодержавного і місцевого значення.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства економічної безпеки від 01.10.1999 року № 231/539/118/219 водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року, а за користування водами для потреб водного транспорту - починаючи з I півріччя.

Розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації.

09.07.2009р. ВАТ «Кіровоградобленерго»було складено та подано до ДПІ у м.Кіровограді податкові розрахунки збору за спеціальне водокористування за І квартал 2009 року та І півріччя 2009 року, в яких було задекларовано збір за спеціальне водокористування, як за водні об’єкти загальнодержавного значення, а саме 187,29грн., за водні об’єкти місцевого значення, а саме 293,86грн., а всього на суму 481,15грн.

В акті перевірки, який став підставою для прийняття спірних рішень, не зазначено про будь-які порушення заповнення податкових розрахунків, що стало підставою для невизнання їх податковою звітністю.

Не надано суду доказів і того, що рішення про невизнання як податкової звітності розрахунків збору за спеціальне водокористування, було доведено до відома позивача.

Таким чином, з огляду на встановлений факт подання позивачем податкових розрахунків збору за спеціальне водокористування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.

Обґрунтованими колегія суддів вважає і висновки суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень –рішень від 24.12.2009р. №0009432310/2, від 21.01.2010р. №0001292310/2, якими визначено податкові зобов’язання за платежем збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що Кіровоградська ОДПІ податковим повідомленням-рішенням від 24.12.2009р. №0009432310/2 та №0001292310/2 визначила податкові зобов’язання зі бору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 80грн. та застосувала штрафну санкцію в розмірі 1360,00грн. за неподання розрахунків збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття вказаних ППР стало порушення позивачем вимог: п.1,п.13,п.13-1, п.15 постанови КМУ від 29.01.1999р. №115 «Про затвердження порядку встановлення нормативів за геологорозвідувальні роботи виконані за рахунок Державного бюджету та його справляння», Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженою спільним наказом Держкомгеології України, ДПА України від 23.06.1999р. №105/309 та зареєстрованої в Мін’юсті України 16.07.1999р. №474/3767.

Пунктом 1.2 Інструкції №105/309 визначено єдиний порядок обчислення і сплати збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, складання розрахунків та їх подання до органів державної податкової служби.

Відповідно до п.3.3 Інструкції збір за виконані геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток, зокрема, підземних вод, які не використовуються в народному господарстві.

Згідно з п.7.1 Інструкції від сплати збору за геологорозвідувальні роботи звільняються землевласники і землекористувачі, які здійснюють у встановленому порядку видобуток корисних копалин місцевого значення для власних потреб (тобто без реалізації видобутої мінеральної сировини чи продукції її переробки) або користуються надрами для господарських і побутових потреб на наданих їм у власність чи користування земельних ділянок.

Виходячи з наведених норм права, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача відсутній обов’язок здійснювати нарахування збору за геологорозвідувальні роботи, подавати розрахунки та сплачувати вказаний збір, оскільки геологорозвідувальні роботи виконані не за рахунок державного бюджету, а за власний рахунок позивача. Отже, застосування відповідачем положень вказаної Інструкції є безпідставним. Крім цього, відповідно до виданих Державним управлінням екологічної безпеки в Кіровоградській області дозволів на спеціальне водокористування, метою водокористування є питне водопостачання для побутових потреб, що також свідчить про відсутність підстав для справляння позивачем вказаного збору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв’язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 липня 2010 року по справі №2а-23/10/1170 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 11.07.2011р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк