Ухвала суду № 30345655, 07.06.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2011 р.справа № 2а-7334/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року по справі №2а-733409/1170 за позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Близнюки» до Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Близнюки»звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення №0006282310/0 від 01.09.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі -64 088,32грн., в тому числі 10 972,48 грн. -за основним платежем та 53 115,84 грн. -штрафних (фінансових) санкцій, №000629/1700/0 від 01.09.2009 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 36 804,75 грн., в тому числі 12 268,25 грн. -за основним платежем та 24 536,50 грн. -штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасоване у повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0006282310/0 від 01.09.2009р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість; визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №000629/1700/0 від 01.09.2009р. в частині 12 206,75 грн. основного платежу та 24 413,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено. Постанова суду, в частині задоволених позовних вимог, мотивована тим, що висновки перевіряючих осіб щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»є неправомірними, оскільки не узгоджуються з вимогами законодавства, у зв'язку з чим і прийняті, на підставі таких висновків, податкові повідомлення-рішення, є протиправними.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Гайворонська міжрайонна державна податкової інспекція Кіровоградської області подала апеляційну скарга, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги фактично зазначені лише висновки перевіряючих осіб, які викладено в Акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Тобто, відповідач наполягає на обґрунтованості висновків, які зроблені за результатами перевірки та які вказують на порушення позивачем вимог податкового законодавства і відповідно наполягає на правомірності прийнятих рішень про визначення податкових зобов'язань.

У судове засідання представник Гайворонської МДПІ не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що повноважними особами Гайворонської МДПІ з 03.08.2009 року по 14 серпня 2009 року проведено планову виїзну перевірку ПСП «Близнюки»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2009р., валютного та іншого законодавства за вказаний період.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 19.08.2009р. №257/2310/30459270, в якому, зокрема, зроблено висновки про порушення позивачем:

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.2 ст. 4, п.п. 7.3.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в грудні 2008 року на суму 10 972,48 грн.;

- п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неперерахування коштів на спецрахунок в сумі 47 629,60 грн.;

- ст. 4 Порядку надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 р. №2035, в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб за вересень 2008 р. в сумі 61,50 грн.;

- п.п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого встановлено неутримання та неперерахування податку з доходів фізичних осіб за вересень 2008 р. в сумі 588,83 грн.;

- п.п. 3.1 ст. 3, п.п 9.1 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб за грудень 2008 р. в сумі 11 617,92 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем 01 вересня 2010 року винесено податкові повідомлення-рішення:

1. №0006282310/0 з податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 64 088,32грн., з яких -10 972,48 грн. -основного платежу та 53 115,84 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

2. №000629/1700/0 з податку з доходів фізичних осіб та штрафних (фінансових) санкції в сумі 36 804,75 грн., з яких -12 268,25 грн. -основного платежу та 24 536,5 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Правомірність та обґрунтованість рішень ДПІ щодо визначення податкових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення прийняті відповідачем не у спосіб та не на підставі, що передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб». Такі висновки суду обґрунтовані невідповідністю висновків перевіряючих осіб МДПІ вимогам податкового законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення №0006282310/0, яким визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, підставою для його прийняття стали наступні обставини.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з Актом перевірки, який став підставою для прийняття спірного ППР, основне податкове зобов'язання, визначене даним податковим повідомленням-рішенням в сумі 10 972,48 грн., нараховане відповідачем у результаті заниження, на його думку, ПСП "Близнюки" об'єкта оподаткування і бази оподаткування та не включення до обсягу поставки сільськогосподарських товарів пов'язаним з ПСП "Близнюки"особам, не зареєстрованим платниками податку.

В акті перевірки вказано, що ПСП "Близнюки" в рахунок орендної плати за земельні паї за 2008 рік видано в період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року фізичним особам 308 ц ячменю, 465 ц пшениці, 658 кг круп, 100,3 кг меду та 740 кг олії. Вартість такої продукції відповідачем визначено за звичайними цінами на загальну суму 54 862,40грн.

Суд першої інстанції вірно вказав на те, що посилання Гайворонської МДПІ на те, що видача товарів в рахунок виплати орендної плати є поставкою сільськогосподарських товарів пов'язаним особам, незареєстрованим платниками податку та підлягає оподаткуванню, в тому числі і посилання щодо здійснення поставки товарів без відповідної оплати є необгрунтованими.

Правомірність таких висновків суду першої інстанції підтверджується приписами, чинного на час виникнення спірних правовідносин, законодавства, зокрема, п.1.26 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким надано визначення поняттю «пов'язана особа».

Судом встановлено, що у відповідності до статуту ПСП "Близнюки", зареєстрованого державним реєстратором Гайворонської районної державної адміністрації Кіровоградської області 17.02.2005 р. за №1425105000300015, орендодавці земельних часток (паїв) не володіють будь-якими корпоративними правами в ПСП "Близнюки", доказів того, що вони є посадовими особами позивача відповідачем не надано, а тому у відповідності до п. 1.26 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вони не є пов'язаними особами з ПСП "Близнюки".

Отже, висновки перевіряючих осіб, які стали підставою для прийняття спірного рішення, є неправомірними, про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції.

Також, судом встановлено, що відповідачем неправомірно, всупереч вимогам п.1.18 Закону України «Про податок на додану вартість», п.1.20.1, 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено звичайні ціни, прийнявши до уваги лише довідку директора ринку із зазначенням ринкових цін на сільськогосподарську продукцію, в той час, коли вказаними нормами передбачено процедуру визначення звичайних цін, зокрема, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (робіт, послуг) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послуг) у спів ставних умовах (п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Встановлені судом обставини доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про неправомірність нарахування Гайворонською МДПІ позивачеві податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 10 972,48 грн., а відповідно і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 486,24 грн. (10 972, 48 грн. х 50%).

Із розрахунку до податкового повідомлення-рішення №0006282310/0 від 01.09.2009р. також вбачається, що окрім штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5 486,24грн., ним визначено також штрафні (фінансові) санкції в сумі 47 629,60 грн., що складають суму не перераховану, на думку відповідача, позивачем на спецрахунок у відповідності до п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд першої інстанції правомірно, враховуючи вимоги п.11.29 Закону України «Про податок на додану вартість», вказав на те, що кошти, які мають обліковуватися на спеціальному рахунку з податку на додану вартість, не відповідають ознакам податкового зобов'язання, які визначені п.1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв'язку з чим податковий орган був позбавлений повноважень визначати штрафні санкції, які можуть бути застосовані до платника у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання (ст..17 Закону №2181). Відповідно до п.12.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", на який посилався відповідач в акті перевірки та яким обґрунтовував доводи апеляційної скарги, у разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав на безпідставність оскарженого податкового повідомлення рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 47 629,60грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення №000629/1700/0 від 01 вересня 2009 року, яким визначено податкові зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб, у частині задоволених судом першої інстанції вимог.

Встановлені судом обставини справи свідчать про те, що під час перевірки, Гайворонська МДПІ дійшла висновку про те, що ПСП "Близнюки", розраховуючись у вересні 2008 року з орендодавцями за земельні частки (паї) за 2007 рік, видало 792,5 центнер озимої пшениці, вартість якої відповідно до шахматного балансу за вересень 2008 року становить 55 300,00 грн., з яких утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 9 170,00 грн. В акті перевірки податковий орган вказує, що ПСП "Близнюки" при визначення розміру податку з доходів фізичних осіб, об'єкт оподаткування -орендна плата, виплачена в натуральній формі, не повністю збільшена на коефіцієнт 1,176471, а тому позивачем фактично не сплачено 588,83 грн. податку (55 300,00 грн. х 15% х 1,176471 -9 170,00 грн.).

З огляду на надані позивачем докази судом встановлено, що у відповідності до відомостей на виплату орендної плати (а.с.177-181, Т.2) ПСП "Близнюки" в рахунок орендної плати за землю за 2007 рік видано орендодавцям саме 740,55 центнерів озимої пшениці, а не 792,5 центнерів як посилається Гайворонська МДПІ. Про вказане свідчить відомість, в якій зазначено прізвища імена та по-батькові осіб, що отримували озиму пшеницю, її кількість, а також підписи отримувачів. В той же час, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували вагу пшениці, що була видана орендодавцям та про розмір якої зазначено в акті перевірки.

У зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що посилання відповідача на видачу 792,5 ц пшениці не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду. Вказані висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені розрахунки, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що в рахунок орендної плати за землю за 2007 рік ПСП "Близнюки"видало орендодавцям 740,55 центнери озимої пшениці на загальну суму 51 538,50 грн., що підтверджується відповідними доказами, а тому при сплаті податку з доходів фізичних осіб в сумі 9 095,00 грн. застосовано відповідний коефіцієнт саме з вартості такої кількості пшениці (51 538,50 грн. х 15% х 1,176471).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 588,83грн. та штрафних санкцій у сумі 1 177,66грн.

Також судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11 617,92 грн. податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб позивачеві нараховано за порушення, які мали місце на думку відповідача, п.п. 3.1 ст. 3, п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"об'єктом оподаткування резидента є:

- загальний місячний оподатковуваний дохід;

- чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року;

- доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;

- іноземні доходи.

Підставою для нарахування спірних податкових зобов'язань, в цій частині, стали висновки акту перевірки у якому зазначено, що ПСП "Близнюки" виплатило 79-ти орендодавцям орендну плату за користування земельними паями за 2008 рік на суму 65 834,88 грн., проте з вказаної суми не утримало та не сплатило до бюджету податок з доходів фізичних осіб за грудень 2008 року в сумі 11 617,92 грн. (65 834,88 х 15% х 1,176471).

З огляду на акт перевірки, який став підставою для прийняття спірного рішення, до відповідних висновків перевіряючи особи дійшли на підставі письмових пояснень фізичних осіб-власників земельних часток (паїв), відібраних посадовими особами ВПМ ДПІ в Новоукраїнському районі. Інших доказів, в обґрунтування проведених виплат, відповідачем не наведено та не надано.

Суд першої інстанції надав правильну оцінку таким письмовим поясненням та обґрунтовано зазначив про те, що на підставі цих пояснень не можливо достовірно встановити обсяги виплаченої орендної плати, оскільки прізвища, ім'я та по-батькові осіб, від імені яких написано пояснення, не відповідають прізвищам, ім'ям та по-батькові осіб, які визначено в акті перевірки та в додатках до нього, не відповідають записи в акті перевірки і фактичним власникам земельних ділянок.

Такі висновки суду підтверджуються наступними обставинами справи.

Так, за змістом пояснення (а.с.83), інформацію надано ОСОБА_1, в додатку 8 відповідачем зазначено отримання продукції ОСОБА_2. Згідно зі змістом пояснення (а.с.99 Т.1), його відібрано у ОСОБА_3, але підписане воно ОСОБА_4, що не може бути належним доказом в обґрунтування позиції відповідача в цій частині. З тексту пояснення (а.с.102 Т.1) вбачається, що воно надане ОСОБА_5, що не може бути доказом отримання с/г продукції ОСОБА_6, про що зазначено відповідачем в додатку 8 до акту перевірки.

Крім цього, судом встановлено, що громадяни за відповідними номерами в додатку 8 до акту перевірки ОСОБА_2 (1), ОСОБА_7 (14), ОСОБА_3, ОСОБА_8 (23), ОСОБА_6 (29) земельних паїв не мають та з ПСП "Близнюки"договори оренди не укладали, що підтверджується довідками відповідних сільських рад (а.с.150-152, 155, 156 Т.2), що йде врозріз зі змістом пояснень, наданих до суду представниками Гайворонської МДПІ (а.с.83, 96, 99, 105, 111).

Також судом встановлено, що ОСОБА_9 (4) та ОСОБА_10 (20) в с.Мощене мають по одному паю а не по два, як зазначено відповідачем в додатку 8, що підтверджується відповідними довідками (а.с.153,154).

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги посилання відповідача на вказані письмові пояснення.

В той же час, позивачем суду надано докази, які свідчать про обсяги виданої сільськогосподарської продукції та суму сплаченого податку з доходів фізичних осіб, а саме відомості про виплату орендної плати (а.с.139-149 Т.1), а також платіжні доручення (а.с.149-151 Т.1). про сплату 19 390,00 грн. податку з доходів фізичних осіб. Згідно змісту акту перевірки, порушень в цій частині не встановлено.

Таким чином, з огляду на вказані обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що посилання відповідача на додаткову видачу сільськогосподарської продукції фізичним особам, окрім проведених та відображених у податковому обліку позивача, є безпідставними та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №000629/1700/0 від 01.09.2009р. в частині визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 11 617,92грн. та штрафних санкцій в сумі 23 235,84грн. є необґрунтованим і підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що в межах доводів апеляційної скарги, підстав для скасування судового рішення не існує, суд першої інстанції в достатньому обсязі з'ясував обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року по справі № 2а-7334/09/1170 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України, в порядку передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 16.06.2011р.).

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк