Ухвала суду № 30337775, 28.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9463/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - Піскуна Ігоря Олександровича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дика орхідея, Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року Приватне акціонерне товариство «Дика орхідея, Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року № 0004722306, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2893346,00 грн. У зв'язку з цим просив вказане податкове повідомлення-рішення скасувати.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року задоволено вказаний вище позов. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби від 03.06.2011 року № 0004722306.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - Піскун Ігор Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що суперечить нормам матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку приватного акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва складено акт від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592, за змістом якого вказаною перевіркою було встановлено, зокрема, факт порушення приватним акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі висновків зазначеного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 року № 0004722306, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2893346,00 грн., у тому числі: 2314677,00 грн. - основний платіж, 578669,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу є помилковими та суперечать нормам податкового законодавства України.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Згідно з підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 вказаного Закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку; отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 статті 4 вказаного Закону зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника при зміні компенсації вартості товарів (послуг), наданих особам, які не були платниками цього податку на момент такої поставки, дозволяється лише: при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості; при перегляді цін, пов'язаних з гарантійними замінами товарів.

Судом першої інстанції було встановлено, що за змістом акту перевірки від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592 приватне акціонерне товариство «Дика Орхідея, Україна» в ході здійснення своєї господарської діяльності із роздрібної торгівлі жіночою білизною неодноразово проводили повернення відповідного товару.

Згідно поданих товариством до державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва звітів про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій сума, що видана при поверненні товару складає 1480918,00 грн., в тому числі 246820,00 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 статті 20 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, можливе порушення позивачем зазначеного Закону може бути кваліфіковане виключно як порушення правил роздрібної торгівлі і не пов'язане з дотриманням податкового законодавства.

Відповідно до пункту першого статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів» в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі.

Відповідно до пункту першого статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

При цьому, актом перевірки від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592 документально не підтверджено, що повернутий приватному акціонерному товариству «Дика Орхідея, Україна» товар на загальну суму 1480918,00 грн. це - тільки натільна білизна належної якості; товар (натільна білизна) повертався тільки споживачами-фізичними особами, які придбавали його для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Так, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Підставою для нарахування податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, в яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера, але без визначення податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

У свою чергу, згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно із підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 названого Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом першої інстанції було встановлено, що державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва зазначено про завищення приватним акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» податкового кредиту у зв'язку із чим занижено податок на додану вартість.

Приватним акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» включено за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних в попередніх періодах, але здійснено формування податкового кредиту, після отримання податкових накладних, що відповідає приписам підпункту 7.4.5 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 6 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 року № 244 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 року за № 770/11050, що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, у реєстрі окремо обліковуються операції: з придбання товарів (послуг) з метою використання у господарській діяльності платника для здійснення операцій, які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування, а також тих, які не призначаються для використання у господарській діяльності цього платника податку; з поставки товарів (послуг), які оподатковуються податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків чи 0 відсотків, звільнених від оподаткування, та тих, що не є об'єктом оподаткування.

Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку реєстр є основою для відображення зведених результатів такого обліку в податкових деклараціях з податку на додану вартість

Згідно з Додатком 5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за № 250/2054 період виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит визначається в межах установлених Законом строків давності

Відповідно до підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено строк давності 1095 днів.

Судом першої інстанції було встановлено, що формування записів в Реєстрах отриманих податкових накладних та в Розшифровках податкового кредиту за звітні податкові періоди проведено приватним акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» на підставі податкових накладних, отримання яких відбулося як в поточному звітному періоді, так і в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані.

Отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що такі дії позивача не суперечать вищенаведеним нормам Закону України «Про податок на додану вартість», Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних № 244, Порядку її заповнення і подання», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165 та наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації.

Наявність у приватного акціонерного товариства «Дика Орхідея, Україна» податкових накладних, на підставі яких формувався податковий кредит, в акті перевірки від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592 не заперечується.

При цьому, згідно із висновком судово-економічної експертизи від 31.07.2012 року №2998/2999/12-45 Київського наукового-дослідного інституту судових експертиз висновки акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 19.05.2011 року № 534/23-6/33781592 щодо порушення приватним акціонерним товариством «Дика Орхідея, Україна» пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 2248846,00 грн. та завищення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню всього на суму 472293,00 грн., нормативно та документально не підтверджуються.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем з порушенням норм податкового законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - Піскуна Ігоря Олександровича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.