Постанова № 30337489, 12.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 р. Справа № 804/2068/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Павловського Д.П., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

06 лютого 2013р. до суду надійшов даний адміністративний позов, у якому позивач просить визнати нечинним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000011520 від 24 січня 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано адміністративним позовом від 06.02.2013р.

Представники сторін не заперечували проти розгляду даної справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевказане, суд ухвалив розглянути справу у письмовому провадженні.

Також, у судовому засіданні були досліджені письмові докази, а саме: копії акту №142/222/35005615 від 14.12.2012 року, податкового повідомлення-рішення №0000011520 від 24 січня 2013 року, конверту, яким надійшло повідомлення-рішення, договору із ТОВ «Алькор» №33 від 28.10.2011 р., договору із ТОВ «Алькор» №35 від 31.10.2011 р., договору із ТОВ «Алькор» №36 від 31.10.2011 р., договору із ТОВ «Алькор» №37 від 31.10.2011 р., рішення про призначення генерального директора ТОВ «Алькор», виписки з реєстру щодо ТОВ «Алькор», свідоцтва про смерть ОСОБА_1, заперечень на акт перевірки, повідомлення КФКБ «Приватбанк» про порушення строків розрахунків, розрахунок пені.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

01 лютого 2013 року позивачем одержано податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - МДПІ) №0000011520 від 24.01.2013 року про визначення суми грошового зобов'язання за платежем зі штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (пені). Оскаржуване повідомлення-рішення винесене за наслідком позапланової перевірки ТОВ «Агростильплюс» з питань дотримання валютного законодавства, результати якої оформлені актом перевірки №142/222/35005615 від 14.12.2012 року (далі - акт перевірки).

Перевірку було проведено на підставі документів, наданих ТОВ «Агростильплюс» щодо взаємовідносин із ТОВ «Алькор», з яким було укладені імпортні контракти №33 від 28.10.2011 p., №№35, 36, 37 від 31.10.2012 р. МДПІ прийшла до висновку про порушення резидентом термінів, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме несвоєчасне повернення грошових коштів в результаті невиконання імпортних договорів.

Обґрунтування оскаржуваних рішень, викладене в акті перевірки, полягає в тому, що порушенням резидента є невиконання нерезидентом, а саме - ТОВ «Альков», умов укладеного договору в той час як умови всіх укладених договорів (ідентичні) містили умови, що повністю відповідають вимогам національного законодавства України в сфері валютного регулювання.

Під час перевірки були надані пояснення, що не вплинули на її висновки. Після одержання акту перевірки ТОВ «Агростильплюс» подало заперечення на акт, однак, за наслідком їх розгляду було прийнято податкове повідомлення-рішення про стягнення пені у сумі, що була розрахована при перевірці.

ТОВ «Агростильплюс» було укладено із ТОВ «Алькор» (Російська Федерація) договори №33 від 28.10.2011 p., №№35, 36, 37 від 31.10.2011 р. на придбання насіння соняшника. При цьому, як і встановлено в акті перевірки, умовами договорів (п. 2.1.1 кожного договору) було встановлено, що ТОВ «Алькор» зобов'язується передати товар протягом 160 днів з дати укладення договору.

Згідно із ст.2 Закону, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Тобто ТОВ «Агростильплюс» уклало договори, що не підпадають під дію ст. 2 Закону. Відповідний висновок не одержувався, оскільки постачання товару мало відбутись менш, ніж через 160 днів після здійснення авансового платежу - з урахуванням часу, що пройшов від укладення договору до внесення передоплати, тобто відстрочення за умовами договору не перевищувало 180 днів. Передоплата за товар була фактично сплачена вже після укладення договорів (01.11.2011 р, 11.11.2011 р.,22.11.2011 p.). І отже з боку ТОВ «Агростильплюс» було вчинено операцію на умовах, що відповідає валютному законодавству України.

Однак, нерезидент ТОВ «Алькор» (постачальник за договорами), не здійснивши поставку товару, виконав повернення передоплати. При цьому повернення відбулось у повному обсязі, але у строк, що перевищив 180 днів від дати її перерахування ТОВ «Агростильплюс».

Умови договорів з боку нерезидента ТОВ «Алькор» було порушено у зв'язку із тим, що генеральний директор (тобто виконавчий орган юридичної особи) та єдиний учасник (тобто вищий орган управління юридичної особи) ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - у період виконання договорів, до спливу встановленого строку поставки товарів та до спливу граничного строку повернення коштів в іноземній валюті. Тобто на час настання цієї події, виконання імпортних договорів повністю відповідало законодавству України, але ця подія мала невідворотні юридичні наслідки.

Згідно ст. 53 Цивільного кодексу Російської Федерації, юридична особа набуває цивільні права та приймає цивільні обов'язки через свої органи. У зв'язку із тим, що юридична особа діє через свої керівні органи, ТОВ «Алькор» було позбавлено керівних органів і фактично позбавлено можливості вчиняти будь-які дії.

У відповідності до ст.4 Закону, відповідальність у вигляді стягнення пені настає у випадку порушення резидентом строку, передбаченого статтею 2 Закону. Однак, у діях резидента ТОВ «Агростильплюс» немає порушення встановленого строку. Крім того, пеня нараховується за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки або вартості недопоставленого товару. Однак, у випадку повернення передоплати з боку ТОВ «Алькор», відсутня база для нарахування пені, оскільки ТОВ «Агростильплюс» за договором із ТОВ «Алькор» не одержало виручку або товар.

У відповідності до п. 109.1 ст. 109 Податкового кодексу України, податковим правопорушенням є протиправне діяння платника податків та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (органи державної податкової служби згідно п.41.1.1 ст. 41 ПК України), зокрема, фінансова відповідальність у вигляді штрафних санкцій або пені застосовується згідно ст.111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, отже - і валютного законодавства, відтак на відносини із застосування органом державної податкової служби пені за порушення строків повернення валютної виручки поширюються загальні положення про притягнення до відповідальності, встановлені у ПК України.

У відповідності із зазначеною ст.109 ПК України, відповідальність настає у випадку, коли неналежне виконання вимог законодавства стало наслідком протиправних діянь платників податків. В той час як вчинення протиправного діяння з боку ТОВ «Агростильплюс» або його посадових осіб перевіркою не встановлено.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.

Пеня за порушення валютного законодавства, нарахована на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по своїй правовій природі є адміністративно - господарською санкцією. Тобто нарахування пені відповідно до Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» має відбуватися з урахуванням вимог господарського законодавства щодо застосування відповідальності за порушення у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин, у тому числі для застосування адміністративно-господарських санкцій, є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення у сфері господарювання. Таким чином, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності резидента складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій. Елементами правопорушення є факт господарського порушення, збитки, завдані порушенням, вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів свідчить про відсутність складу правопорушення.

У силу частини 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що неналежне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Наприклад, відповідно до Принципів міжнародних комерційних договорів, які розроблені Міжнародним інститутом уніфікації приватного права 1994 року, а саме згідно п. 7.1.7. «Непереборна сила (форс-мажор) - сторона звільняється від відповідальності за невиконання, якщо вона доведе, що невиконання було викликане перешкодою поза її контролем і що від неї нерозумно було очікувати прийняття цієї перешкоди під час укладення договору або уникнення чи подолання цієї перешкоди чи її наслідків. Тобто ані Позивач, ані контрагент позивача - ТОВ «Алькор» під час укладення договору не могли передбачати настання таких надзвичайних обставин як смерті генерального директора та єдиного учасника ТОВ «Алькор», що стало перешкодою для належного виконання договірних зобов'язань зі сторони ТОВ «Алькор». При цьому таке невиконання відбувалося було поза контролем Позивача ТОВ «Агростильплюс» і Позивач ніяким чином не міг виплинути на усунення таких обставин, оскільки ТОВ «Алькор» було позбавлено керівних органів і фактично позбавлено можливості вчиняти будь-які дії, в тому числі повертати грошові кошти в результаті невиконання імпортних договорів в добровільному чи примусовому порядку.

Вищезазначене свідчить, неналежне виконання приписів Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» відбувалося поза волею та за відсутності вини Позивача, так як умови договорів з боку ТОВ «Алькор» було порушено у зв'язку з тим, що генеральний директор (тобто виконавчий орган та єдиний учасник (тобто вищий орган управління юридичної особи) ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - у період виконання договорів, до спливу встановленого строку поставки товарів та до спливу граничного строку повернення коштів в іноземній валюті. Тобто належному виконанню господарських відносин перешкоджали надзвичайні і невідворотні обставини, що в силу ч.2 ст.218 ГК України є підставою для звільнення від відповідальності у вигляді застосування до Позивача адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, Відповідач неправомірно здійснив Позивачу нарахування суми грошового зобов'язання за платежем зі штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства (пені) на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Оскільки таке нарахування відбувалося без врахування вимог чинного законодавства України щодо застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій та є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011520 від 24 січня 2013 року.

Таким чином, висновки перевірки в частині визнання ТОВ «Агростильплюс» резидентом, що вчинив порушення, та в частині притягнення до відповідальності у вигляді стягнення пені неправомірні. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками цієї перевірки, підлягає скасуванню.

Виходячи із вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000011520 від 24 січня 2013 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агростильплюс» документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України у сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.П. Павловський