Ухвала суду № 30331607, 21.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2013 р. м. Київ К/9991/41913/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснопільський ремонтно-механічний завод" (далі - ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чуднівському районі Житомирської області (далі - Чуднівська МДПІ правонаступник ДПІ у Чуднівському районі) в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року позов ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Чуднівському районі від 04.06.2010 року №0000202300/1 в частині стягнення 26250,00 грн. суми податкового зобов'язання за основним платежем та 5384,10 грн. за штрафними санкціями.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у Чуднівському районі залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Чуднівська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" у задоволені позову.

ТОВ "Краснопільський ремонтно-механічний завод" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Чуднівської МДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Чуднівському районі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.04.2010 року №10/2300/32777276

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог: пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5, п. 11.1 ст. 11, пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» було занижено податок на прибуток на загальну суму 26697,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2008 року в сумі 447,00 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 26250,00 грн.; пп. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1. ст. 4, пп. 5.1.21 п. 5.1 ст. 5, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод»було занижено податок на додану вартість на загальну суму 578,00 грн., у тому числі за травень 2007 року в сумі 118,00 грн., за липень 2007 року в сумі 460,00 грн.; пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 963,84 грн.; п. 2.8, п. 2.9, п. 3.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 року.

На підставі акту перевірки ДПІ у Чуднівському районі було винесено податкове повідомлення-рішення №0000202300/1 від 04.06.2010 року про визначення ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств на суму 32304,60 грн., у тому числі за основним платежем 26697,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 5607,60 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/91-ВР, до складу валових витрат не включаються витрати на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду.

Згідно пп. 12.1.1 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

- платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

- зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

- за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» до складу валових витрат була віднесена дебіторська заборгованість ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» перед ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» на суму 105000,00 грн. в зв'язку з ненаданням відповіді у встановлений законодавством термін на претензію ТОВ «Краснопільський ремонтно-механічний завод» про погашення існуючої дебіторської заборгованості. Зазначена дебіторська заборгованість в сумі 105000,00 грн. виникла станом на 01.08.2009 року за отриманий ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» верстат 65А90ПМФ4 вартістю 525000,00 грн.

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що під час проведення перевірки відповідач помилково дійшов висновку, що кредиторська заборгованість рахувалась по ПП Гуль І. В., який здійснював ремонтні, монтажні роботи верстатів, що були реалізовані ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» і оскільки ВАТ «Бериславський машинобудівний завод» заявив штрафні санкції за несвоєчасні роботи у сумі 105000,00 грн., то на дану суму була зменшена кредиторська заборгованість перед ПП Гуль І. В., як виконавця даних робіт.

Відповідно до пп. 12.1.5. п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

- або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

- або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що до дати погашення заборгованості перед ПП Гуль І. В. не настав жодний із вказаних термінів.

Також суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що сума основного боргу в сумі 26250,00 грн. за 4-й квартал 2009 року визначена податковим повідомленням-рішенням №0000202300/1 від 04.06.2010 року є протиправною і не підлягає стягнення за виключенням суми 447,00 грн. основного боргу за 2-й квартал 2008 року, нарахування якої є правомірною.

Відповідно до п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Крім того, судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що у зв'язку з тим, що минуло більше п'яти податкових періодів, то на суму основного боргу за 2-й квартал 2008 року у розмірі 447,00 грн. нараховується штрафна санкція - 50% від суми, що становить 223,50 грн. Отже, стягненню підлягає 670,50 грн. (447,00 грн. основний борг і 223,50 грн. штрафна санкція).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Чуднівському районі від 04.06.2010 року №0000202300/1 в частині стягнення 26250,00 грн. суми податкового зобов'язання за основним платежем та 5384,10 грн. за штрафними санкціями.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чуднівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров