Ухвала суду № 30331416, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №810/246/13-а Головуючий у 1- й інстанції Харченко С.В.

Суддя - доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

21 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Бистрик Г.М., Усенка В.Г.,

при секретарі - Ніколаєнко М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції у Київський області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіальним відокремленим безбалансовим відділенням № 10026/01 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Книги Тетяни Миколаївни звернулось до суду з позовом до міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції у Київський області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання протиправними дій посадової особи відповідача стосовно накладення арешту на транспортний засіб - автобус D YOUYI ZGT 6831 DH, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, заставодержателем якого є позивач; зобов`язання відповідача звільнити вказане майно з-під арешту та вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис від 09.08.2012 № 12851853.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 ч. 1 ст. 109 КАС України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильну оцінку та дослідження судом першої інстанції доказів, порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нову ухвалу, якою відкрити провадження у справі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, так як заявлені позовні вимоги виникають із цивільних відносин.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись, виходячи з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, ПАТ «Державний ощадний банк України» є заставодержателем автобусу D YOUYI ZGT 6831 DH, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який на праві власності належить заставодавцю ОСОБА_2

24 липня 2012 року постановою державного виконавця Міського відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міського управління юстиції у Київський області, винесеної по виконавчому провадженню № 31311266 було накладено арешт на названий вище транспортний засіб.

Саме не погоджуючись з такими діями державного виконавця, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції (далі адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Стаття 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

За приписами ч. 1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Аналіз наведеної правової норми дає підстави для висновку, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Частиною четвертою статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 383 Цивільного процесуального кодексу України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією а бо бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права та свободи.

Проте, позивач не є учасником виконавчого провадження в розумінні частини першої статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності -суб'єкти господарювання.

Також позивач не є й особою, яка залучається для проведення виконавчих дій, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» такими особами є: поняті, працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки та піклування, інші органи та установи у порядку, установлених цим законом.

Крім того, постанова про опис та арешт автобусу D YOUYI ZGT 6831 DH, 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 є правовим актом індивідуальної дії та стосується інтересів конкретної юридичної особи - ПАТ «Державний ощадний банк України», як заставодержателя відповідного рухомого майна, який не є стороною виконавчого провадження.

Позаяк позивач не є стороною виконавчого провадження, в якому було винесено постанову про накладення арешту на транспортний засіб, а метою звернення до суду є оскарження дій суб'єкта владних повноважень, вчинених при здійсненні ним владних управлінських функцій, даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що при розгляді даної справи він не уповноважений законом як суд першої інстанції вирішувати її по суті, а тому відповідні вимоги апелянта задоволенню не підлягають

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з посиланням на те, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі керуючого територіальним відокремленим безбалансовим відділенням № 10026/01 філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Книги Тетяни Миколаївни задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 січня 2013 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді:

Г.М. Бистрик

В.Г. Усенко

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Бистрик Г.М.

Усенко В.Г.