Ухвала суду № 30330518, 25.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року м. Київ К-15365/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2008

та постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2007

у справі № 29/335-А (22-а-5507/08)

за позовом Приватного підприємства «Бренд»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про скасування першої податкової вимоги та зобов'язання утриматись від вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Бренд» звернулось до суду з позовом про скасування першої податкової вимоги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 16.04.2007 № 1/1522; зобов'язання ДПІ у Святошинському районі м. Києва утриматись від вчинення подальших дій по стягненню з позивача 376 492,66 грн. за податковими векселями.

Постановою Господарського суд міста Києва від 02.08.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2008, позов задоволено частково; скасовано спірну податкову вимогу; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції; в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.03.2007 ПП «Бренд» звернулось до ДПІ у Святошинському районі м. Києва з заявою про залік суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів за лютий 2007 року на загальну суму 571 751,93 грн.

Листом від 01.03.2007 № 1396/10/15-444 відповідач повідомив, що погашення векселів за рахунок бюджетного відшкодування провести неможливо, у зв'язку з відсутністю сум бюджетного відшкодування підтверджених актом документальної перевірки.

16.04.2007 податковим органом прийнято податкову вимогу № 1/1522, відповідно до якої станом на 12.04.2007 сума податкового боргу ПП «Бренд» за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 376 492,66 грн., за платежем - податок на додану вартість.

Матеріалами справи встановлено, що 12.12.2006 ДПІ у Святошинському районі м. Києва складена довідка № 376/23-60/31956835 «Про результати виїзної позапланової перевірки ПП «Бренд» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за період жовтень 2006 року», згідно якої заявлена ПП «Бренд» сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року в сумі 4 799 280 грн. підтверджена.

Вказана сума бюджетного відшкодування задекларована позивачем у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2007 року у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів (рядок 25.2), що узгоджується з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Сума бюджетного відшкодування у розмірі 4 799 280 грн., яка задекларована позивачем у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів, була використана позивачем у грудні 2006 року в розмірі 1 562 544,47 грн., у січні 2007 року в розмірі 2 859 822,48 грн. Станом на лютий 2007 року залишок невикористаної частини бюджетного відшкодування, підтвердженого довідкою відповідача, становив 376 913,05 грн.

Оскільки в судовому порядку встановлено, що ПП «Бренд» дотримано умов, необхідних для проведення заліку суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення векселів, а тому підстави для незарахування податковим органом в рахунок оплати податкових векселів у розмірі 376 452,66 грн. сум бюджетного відшкодування за попередні звітні (податкові) періоди, а саме за жовтень 2006 року - відсутні.

В зв'язку з викладеним, суди обох інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність підстав для прийняття першої податкової вимоги № 1/1522, оскільки станом на день прийняття вказаної податкової вимоги у позивача відсутній борг по податковим векселям.

Враховуючи викладене, межі перегляду, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2008 та постанову Господарського суду міста Києва від 02.08.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний