Ухвала суду № 30327763, 12.03.2013, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, Солом»янська площа , 2-а

Справа № 22- 2188/2013 Головуючий у 1-й інстанції - Маліновська В.М.

Доповідач - Кабанченко О.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Кабанченко О.А.

суддів - Желепи О.В.,

Рейнарт І.М.

при секретарі - Дубик Ю.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства Комерційний банк "КБ "Надра " - Кренця Олександра Сергійовича на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року в справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", третя особа - Тимчасовий адміністратор публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" - Жуковська В.Б. про зміну причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року задоволено позов ОСОБА_3 до публічного ПАТ КБ «Надра» про зміну причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) за наказом № 79-п від 13 лютого 2009 року за ст. 38 КЗпП України.

Визнано недійсним внесений ВАТ КБ «Надра» (код: 20025456) запис до трудової книжки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) про те, що вона була «звільнена з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України».

Визнано, що розірвання трудового договору між ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ВАТ КБ «Надра» (код: 20025456) відбулось 13 лютого .2009 року з підстав, передбачених ч. З ст. 38 КЗпП України, а саме в зв'язку з невиконанням з боку роботодавця (відповідача) вимог законодавства про працю.

Зобов'язано ПАТ КБ «Надра» (код: 20025456) внести зміни до трудової книжки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та змінити внесений запис «звільнена з роботи за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України» на запис «звільнена з роботи за власним бажанням за ч. З ст. 38 КЗпП України».

Стягнуто з ПАТ КБ «Надра» (код: 20025456) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) - 148 193, 59 грн., з яких - 136 887, 03 грн. сума середнього заробітку за час затримки розрахунку; 9 280, 17 грн. вихідна допомога в розмірі тримісячного середнього заробітку; 2 026, 39 грн. невиплачена компенсація за роботу у вихідні та неробочі дні в грудні 2008 - січні 2009 рр.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На думку представника, разова виплата позивачці двох частин заробітної плати за січень 2009 року не потягла порушень її прав та законних інтересів. Зазначає, що у справі відсутні належні та допустимі докази залучення позивачки до роботи у вихідні дні, а також докази, які б свідчили про час, спосіб, особу, яка примушувала позивачку до подання заяви про звільнення.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що з 05 жовтня 2007 року сторони перебували у трудових відносинах, позивача було прийнято відповідачем на посаду провідного спеціаліста центру професійного навчання Управління розвитку персоналу Департаменту управління персоналом. 12 серпня 2008 року позивач була переведена на посаду радника Відділу навчання обслуговуванню клієнтів цього ж Центру.

Відповідачем в період роботи позивача в ПАТ КБ «Надра» допускались порушення вимог законодавства про працю.

Так, заробітна плата позивачу у січні 2009 року виплачувалась один раз - 30 січня 2009 року, а у лютому 2009 року перша частина заробітної плати виплачена після вихідних 16 лютого 2009 року.

Крім того, відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивачу та іншим працівникам банку надавалась інформація з даними про заробітну плату. Належні докази того, що працівниками банку була отримана така інформація електронною поштою, не надані.

25 грудня 2008 року письмовим розпорядженням Віце-президента банку № 549 «Про впровадження нового продукту та проведення семінарів для співробітників Банку» передбачено впровадження нового продукту «Від тисячі до мільйону» і проведення в зв'язку з цим з 27 по 30 грудня 2008 року семінарів по даному продукту для співробітників Банку Департаментом управління персоналом та Департаментом змін та інновацій роздрібної мережі ВАТ КБ «Надра», пунктом 1.2. Розпорядження зобов'язано направити співробітників на семінари з 27 по 29 грудня 2008 року згідно зі списками за додатком №33. ( а.с. 82-88 том 3)..

Додатком № 33 до вказаного розпорядження передбачено місце проведення семінарів, дата їх проведення, особу, яка їх проводить. Зокрема, позивач вказана в якості особи, яка в період з 27 грудня 2008 року по 30 грудня 2008 року, в якому 27 та 28 грудня 2008 р. є неробочими днями проводить семінари в Київському Регіональному управлінні.(а.с. 88 том 3).

За розпорядженням №3 від 06 січня 2009 року «Про впровадження нового продукту на площадках продажу» співробітників банку, в тому числі Управління розвитку персоналу, направлено для впровадження нового продукту. Додатком 1 до цього розпорядження визначено місце направлення, період часу та відповідних працівників. Позивач ОСОБА_3 цим розпорядженням направлена до Київського РУ з 12 січня 2009 року по 28 січня 2009 року. У казаний період неробочими днями були - 17, 18, 24, 25 січня 2009 року (а.с.89-94 том 3).

За роботу у вихідні дні (6 днів* 8год.=48 год.), виходячи із заробітної плати позивача за грудень 2008 року - 3012,29 грн., а за січень 2009р. - 3175,44 грн. (а.с. 79-80 том 4) при кількості робочих днів 23 (183 год.) та 20 (159 год.) відповідно, відповідач мав сплатити позивачу 2 026,39 грн., проте заробітна плата за роботу у вихідні дні позивачу виплачена не була.

Крім того, судом встановлено, що за Розпорядження тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» № 111 від 12 лютого 2009 року в строк до 14-00 год. 13 лютого 2009 року до Департаменту управління персоналом працівникам необхідно було подати заяви про звільнення з 13 лютого 2009 року та 16 лютого 2009 року.

Наказом від 12 лютого 2009 року №110 для всіх працівників Центрального офісу банку, включаючи керівництво, було встановлено з 13 лютого 2009 року початок робочого дня з 8-30 год, чим відповідач у порушення вимог ст. ст. 32, 142 КЗпП України, п.2.3., п.3.1. Колективного договору ВАТ КБ «Надра» від 31 липня 2007 року, п. 1.3., 6.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку ВАТ КБ «Надра», затверджених загальними зборами трудового колективу від 16 січня 2004 року змінив істотну умову праці працівників КБ «Надра» - режим роботи в сторону збільшення. (а.с. 59-65, 75 т. З).

13 лютого 2009 року ОСОБА_3, використавши надані їй ч. З ст. 38 КЗпП України права, внаслідок порушення відповідачем вимог законодавства про працю та трудових прав працівника, написала заяву про звільнення за власним бажанням в порядку ч.З ст. 38 КЗпПУ, яку в той же день отримано ВАТ КБ «Надра», про що є відповідна відмітка на заяві (а.с. 5, том 1, а.с.121 том 3).

Наказом по особовому складу від 13 лютого 2009 року № 79-п позивач звільнено з роботи 13 лютого 2009 року за власним бажанням, за ст. 38 КЗпП України, на підставі вказаної заяви, із виплатою грошової компенсації за 10 календарних днів невикористаної щорічної відпустки. При цьому відповідач змінив підставу звільнення, зазначену позивачем у заяві від 13 лютого 2009 року. З наказом про звільнення позивача ознайомлено 16 лютого 2009 року, в наказі зазначила: - «Не погоджуюсь з формуванням. Розрахунок не отримала». (а.с. 10 том 1).

Як встановлено з виданого позивачу при звільненні розрахункового листа за лютий 2009 року, вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, що складає 9280,17грн., при звільненні позивачу виплачено не було, не була виплачена вихідна допомога і на час розгляду справи.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 про зміну причин звільнення, стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд першої інстанції виходив з їх доведеності.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги про те, що несвоєчасна виплата позивачу заробітної плати за січень 2009 року не потягла порушення її прав та законних інтересів, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що вказаними діями відповідача порушено вимоги законодавства про правцю - ст.. 115 КЗпП України, Закону України «Про оплату праці» та умови колективного договору.

Не погоджується судова колегія і з доводами скарги про недоведеність факту залучення позивача до роботи у вихідні дні без оплати цієї роботи. Як встановлено судом, наказами керівництва позивач була залучена до виконання роботи у вихідні дні, відповідачем не були спростовані доводи позивача про те, що нею ці розпорядження керівництва були виконані, доказів про те, що позивач не брала участі у проведенні семінарів, на які вона була направлена. Вказані доводи скарги також спростовуються висновками про результатами розслідування щодо можливого порушення чинного законодавства та внутрішніх правил з боку звільнених працівників банку (а.с. 91-100 т. 3).

Необгрунтованими вважає судова колегія посилання в апеляційній скарзі на те, що відповідачем не було змінено істотні умови праці у зв'язку з встановленням наказом №110 початку робочого дня з 8-30 год., оскільки у наказі не зазначено про перенесення у зв'язку з цим часу закінчення робочого дня або про незмінність тривалості робочого дня. До того ж, в порушення положень ст.. 32 КЗпП України позивач не була повідомлена про зміну істотних умов праці, до яких належить і режим роботи, у термін не пізніше ніж за два місяці.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального закону. Встановивши, що з боку відповідача мали місце порушення вимог законодавства про працю та умов колективного договору, у зв'язку з чим позивачем була подана заява про розірвання трудового договору на підставі ст.. 38 ч. 3 КЗпП України, суд прийшов до вірного висновку про те, що відповідач повинен був звільнити позивача саме з тієї підстави, що була нею зазначена у заяві про звільнення, виплативши вихідну допомогу в порядку ст..44 КЗпП України, а не змінювати самостійно підставу звільнення на ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Судова колегія відхиляє також доводи скарги щодо невірного визначення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку в порядку ст. 117 КЗпП України, якою не передбачено врахування спірної суми, що не була виплачена працівникові при звільненні, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника при визначенні розміру відшкодування за час затримки розрахунку. В даному випадку судом в повному обсязі задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, у зв'язку з чим обґрунтовано стягнуто на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку в повному обсязі заявлених позовних вимог.

Порушень процесуального закону, які б стали підставою для скасування рішення суду, не встановлено.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Керуючись ст.. ст.. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ПАТ "КБ "Надра " - Кренця Олександра Сергійовича відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

проголошення шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді