ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"20" березня 2013 р. м. Київ К/9991/38517/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Ритова В.В.,
за участю:
представника відповідача - Стоілової І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року
у справі № 2-а-12837/08/0470
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
В С Т А Н О В И Л А :
Відкрите акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»(далі -позивач), звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби (далі -відповідач), про визнання недійсним рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 27 липня 2006 року № 0000898811/018321 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3087106,40 грн. (в редакції змін до позовної заяви від 05 червня 2009 року № 49/2009).
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року скасовано. Позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000898811/018321 від 27 липня 2006 року, прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, в сумі 3087106,40 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»судовий збір.
В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2010 року.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод», посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року -без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську провела невиїзну документальну перевірку ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»з питання дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року з «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands) та № 19/50 від 26 травня 2003 року з «INGOLD LLC»(США) за період з 26 травня 2003 року по 16 червня 2006 року, за результатами якої був складений акт № 254-08-02/1-00659101 від 14 липня 2006 року.
За висновками акта перевірки, позивачем були порушені вимоги статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало: у несвоєчасному та неповному надходженні валютної виручки по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року з «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands) у законодавчо встановлений термін, а саме: на суму 8915480,10 рос. руб по строку 11 вересня 2005 року; на суму 15972000,00 рос. руб. по строку 20 жовтня 2005 року, на суму 10648000,00 рос. руб по строку 01 листопада 2005 року, на суму 7928200,53 рос. руб по строку 02 січня 2006 року, на суму 5324000,00 рос. руб по строку 03 січня 2006 року, на суму 21296000,00 рос. руб по строку 24 січня 2006 року, на суму 12498209,23 рос. руб по строку 07 лютого 2006 року, на суму 13960559,75 рос. руб по строку 21 лютого 2006 року, на суму 15972000,00 рос. руб по строку 15 березня 2006 року, на суму 10648000,00 рос. руб по строку 08 травня 2006 року, на суму 10226969,51 рос. руб по строку 29 травня 2006 року. Крім того, по даному контракту встановлена дебіторська заборгованість у сумі 15931700,61 рос. руб, у тому числі прострочена (строк погашення 29 травня 2006 року) на суму 2621700,61 рос. руб., строк погашення якої не настав (03 серпня 2006 року) на суму 13310000,00 рос. руб.; у несвоєчасному та неповному надходженні валютної виручки по договору № 19/50 від 26 травня 2003 року з «INGOLD LLC»(США) у законодавчо встановлений термін, а саме: на суму 1017,16 дол. США по строку 18 січня 2004 року, на суму 727,97 дол. США по строку 29 січня 2004 року, на суму 224309,34 дол. США по строку 18 січня 2005 року, на суму 120597,46 дол. США по строку 24 лютого 2005 року, на суму 165444,18 дол. США по строку 01 березня 2005 року, на суму 39577,36 дол. США по строку 26 липня 2005 року, на суму 242614,37 дол. США по строку 11 вересня 2005 року.
27 липня 2006 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000898811/018321, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»застосувала до ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»штрафні (фінансові) санкції у сумі 3282066,10 грн.
Вказане рішення оскаржувалося позивачем в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3087106,40 грн. за несвоєчасне та неповне надходженні валютної виручки по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року з «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands).
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами факту своєчасного звернення з позовом до належного арбітражного суду, з урахуванням того, що прийняття судом рішення про припинення (закриття) провадження у справі тягне за собою поновлення термінів, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та нарахування пені за їх порушення за кожний день прострочення.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що факт своєчасного звернення (10 вересня 2005 року) позивачем до Міжнародного третейського арбітражного суду підтверджений належними та допустимими доказами, з урахуванням того, що припинення Міжнародним третейським арбітражним судом провадження у справі у зв'язку з добровільним виконанням нерезидентом позовних вимог є позитивним вирішенням спору на користь позивача, оскільки у рішенні цього суду встановлений факт порушення нерезидентом прав позивача на отримання валютних коштів згідно з умовами зовнішньоекономічного контракту та обґрунтованість його позовних вимог, у зв'язку з чим нарахування позивачу пені за несвоєчасне та неповне надходженні валютної виручки по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»є протиправним.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22 лютого 2005 року між ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»(виконавець) та «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands) (замовник) був укладений контракт на ремонт тепловозів № 19/5035П відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з ремонту тепловозів серії ТЕ10 (У,В,М) у строки, порядку та на умовах цього контракту та в об'ємах, визначених цим контрактом (т.1 арк. справи 18-25).
22 лютого 2005 року між ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»(виконавець) та «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands) (замовник) була укладена додаткова угода -арбітражне застереження до контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року, відповідно до умов якої: виконавець та замовник домовились, що будь-який спір, розбіжності або вимоги, які виникатимуть по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року на ремонт тепловозів, укладеному між ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»та «SISTEM ONE LTD», або тих, які його стосуються, або порушення, припинення чи недійсності, підлягають передачі на розгляд та кінцеве вирішення у визначений цією угодою міжнародний арбітражний суд -ad hoc, який складається із одного арбітра -пана Хайнацького Віктора Юрійовича у відповідності до діючого у даний час «Арбітражного регламенту ЮНСИТРАЛ»; виконавець та замовник по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року на ремонт тепловозів згідні з тим, що в процесі розгляду та вирішення спору будуть застосовуватись «Арбітражний регламент ЮНСИТРАЛ»та «Рекомендації комісії ООН по праву міжнародної торгівлі в допомогу арбітражним установам і іншим заінтересованим організаціям відносно арбітражу, що проводиться у відповідності до Арбітражного регламенту ЮНСИТРАЛ від 1982 року». Правом, що регулює контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року на ремонт тепловозів, є матеріальне право Російської Федерації. Арбітражний суд складається з одноособового арбітра -пана Хайнацького Віктора Юрійовича. Місце проведення засідань Арбітражного суду -Російська Федерація, м. Санки-Петербург, пр. Передовиків, оф. № 37/9. Мова арбітражного розгляду -російська (пункту 1.1 додаткової угоди); зазначена додаткова угода -арбітражне застереження є невід'ємною частиною контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року та обов'язкова до виконання усіма сторонами (пункт 1.2 додаткової угоди) (т.1 арк. справи 44).
Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалось сторонами в процесі розгляду справи, валютна виручка по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року надходила з порушенням законодавчо встановлених термінів.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 10 вересня 2005 року ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»у відповідності до умов додаткової угоди -арбітражного застереження до контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року звернулось до міжнародний арбітражний суд -ad hoc, який складається із одного арбітра -пана Хайнацького Віктора Юрійовича, з позовом до «SISTEM ONE LTD»про стягнення останнього заборгованості по контракту № 19/5035П від 22 лютого 2005 року, який згідно постанови від 01 жовтня 2006 року припинив судове провадження у справі № 046/2005 у зв'язку з виконанням «SISTEM ONE LTD»своїх зобов'язань за контрактом № 19/5035П від 22 лютого 2005 року, що підтверджується: копією позовної заяви № 1 від 01 вересня 2005 року, поданою до Міжнародного арбітражного суду -ad hoc (т.3 арк. справи 29), копіями заяв про збільшення позовних вимог (т.3 арк. справи 30-32), копією витягу з книги реєстрації позовів (т.3 арк. справи 37), копією квитанції про сплату судового збору у розмірі 1% від суми позову (т.3 арк. справи 38), копією постанови Міжнародного арбітражного суду у складі третейського арбітражного судді Хайнацького В.Ю. від 10 вересня 2005 року про порушення судового провадження у справі № 046/2005 (т.1 арк. справи 45, 46), копією постанови Міжнародного арбітражного суду у складі третейського арбітражного судді Хайнацького В.Ю. від 25 липня 2006 року про перенесення розгляду справи (т.1 арк. справи 47-48), копією постанови Міжнародного арбітражного суду у складі третейського арбітражного судді Хайнацького В.Ю. від 01 жовтня 2006 року про припинення судового провадження у справі № 046/2005 у зв'язку з виконанням «SISTEM ONE LTD»своїх зобов'язань за контрактом № 19/5035П від 22 лютого 2005 року (т.1 арк. справи 49-50), довідкою бухгалтерії ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»про повний розрахунок «SISTEM ONE LTD»своїх зобов'язань за контрактом № 19/5035П від 22 лютого 2005 року та виписками банку (т.1 арк. справи 80-129), довідками третейського арбітражного судді Міжнародного арбітражного суду Хайнацького В.Ю., наданими на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду та Дніпропетровського окружного адміністративного суду (т.2 арк. справи 30-31, 85-86, 177-178, 236, т.3 арк. справи 27-28).
За змістом частини 1 статті 1 та частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що в разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.
Зі змісту частини 4 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) убачається, що у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
За змістом пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків -рішення суду про задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у зв'язку з тим, що нерезидент виконав зобов'язання за експортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного арбітражного суду, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.
Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у зв'язку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.
Таким чином, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення строків розрахунків за контрактом на ремонт тепловозів № 19/5035П від 22 лютого 2005 року, укладеним з «SISTEM ONE LTD»(Marshall Islands), ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС підлягає залишенню без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Дніпропетровську Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ______ Л.І. Бившева
Судді: ______ А.М. Лосєв
______ Т.М. Шипуліна
Судове рішення № 30326923, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 20.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-12837/08/0470. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: