Ухвала суду № 30326911, 27.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2013 р. м. Київ К/9991/55455/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника відповідача Пащенка В.А.,

представника прокуратури Чубенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби та Прокуратури міста Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року

у справі № 2а-15021/11/2670

за позовом Приватного підприємства «Ельба Інвест»(далі -позивач, ПП «Ельба Інвест»)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -відповідач, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва)

за участю Прокуратури міста Києва

про визнання протиправним та касування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ПП «Ельба Інвест»звернулось у жовтні 2011 року до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 року № 0001582307.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2012 скасована та ухвалена нова постанова, якою позовні вимоги задоволено: скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0001582307 від 28.09.2011 року.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме п. 5.1, пп. 5.2.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі -ПК України) та ст. 159 КАС України.

Прокуратура міста Києва, подавши касаційну скаргу, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції норм прийнято з на підставі неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи.

Позивач своїх заперечень на касаційні скарги до суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини справи.

З 08.09.2011 року по 12.09.2011 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Ельба Інвест» з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Трейд-Фокс» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт № 420/1-23-70-31808088 від 12.09.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 2 553 815,00 гривень, в т.ч. IV квартал 2008 року у сумі 350 063,00 гривні, І квартал 2008 року у сумі 2 203 751,00 гривня.

На підставі Акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001582307 від 28.09.2011 року про донарахування основного зобов'язання позивачу з податку на прибуток в розмірі 2 553 815,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 638 453,75 гривні, на загальну суму 3 192 268,75 гривень.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з нікчемності договорів,укладених між ТОВ «Трейд-Фокс» та контрагентами ПП «Ельба-Інвест», а також з відсутності ліцензії на здійснення таких видів діяльності, як діяльність нерегулярного пасажирського транспорту та діяльність автомобільного вантажного транспорту, а також відсутні товарно-транспортні накладні, які мали бути видані під час надання позивачу послуг з перевезення, які є основними документами для перевезення вантажу та відносяться до первинної транспортної документації, що є доказом недійсності правочину, що і призвело до заниження позивачем податку на прибуток.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року апеляційну скаргу ПП «Ельба-Інвест»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2011 року у справі за позовом ПП «Ельба-Інвест»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2011 року було скасовано та прийнято нову, якою позов ПП «Ельба-Інвест»до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва задоволено. Скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0000052307/0 від 11.01.2011 року, яке прийняте судом першої інстанції за результатами невиїзної документальної перевірки ПП «Ельба-Інвест»з питань повноти нарахування та своєчасності спати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Трейд-Фокс», яким встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вказаною постановою суду встановлено, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що податкові накладні, на підставі яких ПП «Ельба-Інвест» було сформовано податковий кредит, були видані після анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Трейд-Фокс», а також встановлено відсутність нікчемності договорів, укладених між ТОВ «Трейд-Фокс» та ПП «Ельба-Інвест», наявність підстав для включення сум ПДВ, сплачених на підставі належним чином оформлених податкових накладних до складу податкового кредиту та встановлено факт реальності господарських операцій.

На підставі цього колегія суддів апеляційної інстанцій дійшла до висновку, що ПП «Ельба-Інвест» не було допущено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з чим також погоджується колегія суддів касаційної інстанції, оскільки обставини встановлені судовим рішенням у іншій справі є обов'язковими для цієї справи.

Судами встановлено, що ПП «Ельба-Інвест» укладено договори з ТОВ «Трейд-Фокс» про надання транспортних послуг № 98/А від 21.11.2008 року та договір на виготовлення та доставку рекламно-інформаційного матеріалу № 106 від 25.11.2008 року, які в Акті перевірки датовано 2009 роком.

Надання транспортних послуг та надання послуг за договором на виготовлення та доставку рекламно-інформаційного матеріалу підтверджуються дослідженими судами попередніх інстанцій актами та видатковими накладними, які ТОВ «Трейд-Фокс» виписало позивачу.

Надання транспортних послуг підтверджується дослідженими судами попередніх інстанцій актами виконаних робіт транспортно-експедиційних послуг з посиланням на номери актів, маршруту перевезення (державні номерні знаки автомобілів перевізника), вартості виконаних робіт, а також оплатою позивачем вказаних робіт.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що в силу наведених норм вартість наданих позивачу транспортних послуг може бути віднесена до валових витрат.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного вище Закону, валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані витрати підтверджуються дослідженими судами попередніх інстанцій актами виконаних робіт, рахунками-фактури та реєстрами вибраних платіжних документів, які доводять оплату наданих послуг.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанцій дійшов правильного висновку про обґрунтованість віднесення позивачем витрат, які пов'язані із отриманням послуг з перевезення вантажів, до складу валових та про безпідставність вимог відповідача.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що висновки відповідача про нікчемність договорів, які укладені ТОВ «Трейд-Фокс» з контрагентами ПП «Ельба-Інвест» спростовуються постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 року, що відповідачем не доведено нікчемність договорів від 21.11.2008 року та від 25.11.2009 року, укладених між ТОВ «Трейд-Фокс» та ПП «Ельба-Інвест»

Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що доказів про обізнаність ПП «Ельба-Інвест» із тими обставинами, що директор ТОВ «Трейд-Фокс» до діяльності товариства ніякого відношення не має, директором, бухгалтером та засновником даного підприємства не являється, реєстраційних документів товариства ніколи не підписував, готівкові кошти та власне майно до статутного фонду підприємства не вносив, дозволу на виготовлення печатки підприємства нікому не надавав, власноруч печатку підприємства не виготовляв, картки про відкриття банківських рахунків ніколи не підписував, жодного документа стосовно взаємовідносин товариства з позивачем ніколи не підписував, суду не було надано.

Судом апеляційної інстанції досліджено висновок спеціаліста від 26.11.2010 року № 1704 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУ МВС України, яким встановлено, що копії первинних документів надані працівниками ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, видаткові накладні та акти виконаних робіт до договорів, викладені в Акті перевірки були підписані не директором ТОВ «Трейд-Фокс», а іншою невстановленою особою. У зв'язку з чим, судом апеляційної інстанцій вірно зазначено, що чинне законодавство України не покладає на контрагента обов'язку виявляти достовірність підпису на видатковій накладній.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з судом апеляційної інстанції, який вважає, що відсутність ліцензії не може бути доказом неспроможності ТОВ «Трейд-Фокс» платника ПДВ виконати операції із надання послуг, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладання трудових, а не цивільно-правових договорів.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ПП «Ельба-Інвест» не було допущено порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а тому у ДПІ у Голосіївському районі м. Києва не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Отже, доводи касаційних скарг не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби та Прокуратури міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2а-15021/11/2670 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько