Ухвала суду № 30324877, 06.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" березня 2013 р. м. Київ К/9991/7049/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Бившевої Л.І. Шипуліної Т.М. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників: позивача:Дмитриченко О.О.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011

у справі № 2а-1670/6156/11

за позовом Приватного підприємства «Кременчуцький імпорт»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Приватне підприємство «Кременчуцький імпорт»(надалі -позивач, ПП «Кременчуцький імпорт», ПП) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ в Полтавській області, ОДПІ), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.02.2011 №0000072202/294, від 16.02.2011 №0000082202/295.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011, адміністративний позов Приватного підприємства «Кременчуцький імпорт»до Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області задоволено у повному обсязі: податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 16.02.2011 № 0000072202/294, 16.02.2011 №0000082202/295 визнано протиправними та скасовано.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно наданих до Вищого адміністративного суду України письмових заперечень на касаційну скаргу, позивач проти заявлених вимог відповідача заперечує з мотивів їх необґрунтованості та просить скаргу відхилити.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.12.2007 по 18.01.2011 при виконанні імпортного контракту №OSK12242007 від 24.12.2007 з підприємством Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай, за результатами якої 25.01.2011 складено акт №290/22-218/35414323 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»у частині порушення термінів розрахунків в іноземній валюті по контракту № OSK12242007 від 24.12.2007 з підприємством angzhou Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»у частині недекларування майна, яке перебуває за межами України.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 № 0000072202/294, яким нараховано позивачу штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 216 998,69 грн.; податкове повідомлення-рішення від 16.02.2011 № 0000082202/295, яким до позивача застосовано штрафні санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 1 700,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з наданням позивачем митним органам контракту № 2008OSK02, складовими частинами якого є контракт № OSK12242007 від 24.12.2007 та додаткова угода №1 від 28.03.2011, твердження відповідача про несвоєчасність надходження товару по імпортному контракту № OSK12242007 від 24.12.2007, повністю спростовується.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи судом не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(чинного на момент виникнення спірних відносин), імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього ж Закону встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Тобто, нарахування пені здійснюється у разі проведення нерезидентом поставки товару на митну територію України з перевищенням 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 24.12.2007 між позивачем та підприємством angzhou Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай укладено контракт №OSK12242007, відповідно до умов якого підприємство u Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай зобов'язалося продати, а позивач купити товар (сантехніку) на умовах 100% передоплати за ціною, що зазначена у інвойсі та є остаточною. Пунктом 13.2 Контракту №08К-12242007 від 24.12.2007 передбачалася можливість внесення змін та доповнень до нього, які є дійсними у разі, якщо вони оформлені у письмовому вигляді та підписані уповноваженими представниками обох сторін.

На виконання умов вказаного контракту підприємством Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай виписано інвойс №OSK050108D від 29.02.2008 на загальну суму 44 695,00 доларів США, у якому номер контракту в подальшому змінений на № 2008OSK02. Передоплату по контракту № OSK12242007 від 14.12.2007 у розмірі 44 695,00 доларів США позивачем було здійснено 27.03.2008.

28.03.2008 між позивачем та підприємством Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай, укладено додаткову угоду № 1, згідно з якою контракту № OSK12242007 від 14.12.2007 у зв'язку з щорічною зміною нумерації контрактів у контрагента присвоєно номер № 2008OSK02, а передоплата, здійснена 27.03.2008 за контрактом № OSK12242007, вважалася передоплатою по контракту № 2008OSK02.

При цьому, судами було правильно встановлено, що Додаткова угода, згідно якої змінено номер контракту, укладеного позивачем із Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай, викладена у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками обох сторін, а тому є такою, що відповідає умовам цього контракту, а внесені нею зміни до контракту є дійсними.

Відповідно до вантажних митних декларацій № 7611, 7614, 7613 від 15.05.2008, № 7612 від 16.05.2008 позивач отримав товар від підприємства ngzhou Oushukang Sanitary Ware Co.,Ltd», Китай, у строк, що не перевищував 180 календарних днів та із відміткою про наявність на момент митного оформлення товару (15.05.2008, 16.05.2008) наступних документів: інвойсу №OSK050108D від 29.02.2008, контракту №2008OSK02 від 24.12.2007, документу, що підтверджує оплату товару - платіжне доручення №1 від 27.03.2008.

Крім того, банком при здійсненні платежу у сумі 44 695,00 доларів США було прийнято до виконання платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 27.03.2008, із призначенням платежу «передоплата за товар згідно договору № OSK-12242007 від 24.12.2007 та інвойсу OSK050108Р від 29.02.2008», у той час як у зазначеному інвойсі мається посилання на контракт за № 2008OSК02.

Отже, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судами попередніх інстанцій було правильно встановлено, що товар на суму 44 695,00 доларів США надійшов на митну територію України без перевищення граничного строку, визначеного Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та жодних порушень під час виконання зовнішньоекономічного контракту № OSK-12242007 від 24.12.2007, зокрема, щодо термінів розрахунків в іноземній валюті, позивачем допущено не було, - з огляду на що застосування до ПП «Кременчуцький імпорт»санкцій за порушення податкового законодавства є необґрунтованим.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень -без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

2. Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.08.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2011 у справі № 2а-1670/6156/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 -238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Бившева Л.І. (підпис) Шипуліна Т.М.