Постанова № 30323089, 15.03.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2013 р. 13 год.26 хв.Справа № 2а - 4816/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі:Кургузовій Т.М.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - Квакуши А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_4.) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби ( далі - відповідач, ДПІ), яким просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення -

- № 0000681702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, у загальній сумі 37 373,11 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 29 898,49 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7 474,62 грн.;

- № 0000691702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 39 128,25 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 33 944,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5 184,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що визначення ДПІ грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та з податку на додану вартість в частині їх оскарження суперечать діючому законодавству, оскільки підставою для їх нарахування є висновки перевірок контрагентів позивача ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс», які стали підставою для визнання нікчемними угоди між позивачем та вказаними контрагентами у зв'язку з неможливістю підтвердити господарські операції по ланцюгу постачання. Позивач вважає, що фактична передача то вару від постачальників до позивача підтверджується первинними документами. Дизельне паливо, яке було отримано від зазначених постачальників, у подальшому було використано позивачем при здійсненні власної підприємницької діяльності щодо перевезення вантажів. За таких обставин, позивач вважає, що висновок відповідача про не спрямованість правочинів на реальне настання правових наслідок фактичної не передачі дизельного палива є необґрунтованим, а тому прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення в частині їх оскарження є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначає, що в ході перевірки було встановлено взаємовідносини ФОП ОСОБА_4 з контрагентами-постачальниками ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс», відповідно до яких ДПІ було отримано результати документальної позапланової невиїзної перевірок щодо нікчемності угод, укладених ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» по ланцюгу постачання до «вигодонабувача», що стало підставою для зменшення позивачу сум валових витрат та податкового кредиту в межах вартості отриманого ним від вказаних постачальників дизельного палива.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти адміністративного позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Новокаховської міської ради 22.05.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є платником вказаного податку з 10.04.2008 року.

Згідно довідки ДПІ у м. Новій Каховці від 15.03.2011 року за № 2953/10/17-117 одним із видів діяльності ФОП ОСОБА_4 є діяльність автомобільного вантажного транспорту, яка здійснюється підприємцем на підставі ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_4 від 12.02.2008 р. зі строком дії до 11.02.2013 р.

Як свідчать обставини справи, на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України, відповідно до наказу ДПІ у Новій Каховці від 15.10.2012р. №345, направлення від 15 жовтня 2012 року № 0591,0592 уповноваженими ревізорами-інспекторами ДПІ була проведена документальна планова перевірка фінансово - господарської діяльності ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011 р., про що було складено акт від 02.11.2012 року № 969/172/НОМЕР_3 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків акту перевірки були встановлені порушення:

- п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України щодо заниження зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб в сумі 33 339,00 грн.

- ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" №13-92 від 1992 р. щодо заниження податку з доходів фізичних осіб в сумі 4 375,00 грн.

- п. 187.1. ст.187 , п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України щодо заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на суму 39 777,00 грн.

- пп. 164.2.2. п. 164.2 ст.164, пп. 168.1.1 пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України щодо заниження податку з доходів них осіб на суму 405,00 грн.

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0000681702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 37 714,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 8 334,75 грн.;

- № 0000691702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 39777,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 6642,50 грн.

З огляду на зміст позовних вимог, то позивач оскаржує вказані податкові повідомлення-рішення в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 29898,49 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7474,62 грн. згідно податкового повідомлення - рішення №0000681702 від 12.11.2012 року, а також нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 33944,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5184,25 грн. згідно податкового повідомлення - рішення - №0000691702 від 12.11.2012 року.

Як встановлено судом і не заперечується представниками сторін, що на оскаржувані суми нарахованих грошових зобов'язань за вказаними видами податків вплинули взаємовідносини позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс» щодо придбання дизельного палива.

Як вбачається з акту перевірки, то у перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ПП "Алекс ЛТД" та TOB «Южнефть» щодо придбання дизельного палива, що підтверджується видатковими та податковими накладними, здійсненими розрахунками у безготівковій формі.

При цьому, ДПІ на стор. 5-7 акту перевірки зазначає про ознаки фіктивності фінансово-господарської діяльності контрагентів позивача ПП "Алекс ЛТД" та TOB «Южнефть», оскільки згідно висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Алекс» від 21.03.2012 р. за №204/22-4/34554498 було встановлено, що послуги з перевезення паливно-мастильних матеріалів на адресу ПП "Алекс ЛТД" надав ФОП ОСОБА_5, тобто директор підприємства особисто, що підтверджує вчинення правочину з перевезення ПММ ФОП ОСОБА_5 для ПП «Алекс ЛТД» на підставі складених ТТН, які є недійсними. В ході дослідження ланцюгів постачання ПП „Алекс ЛТД" встановлено, що постачальники TOB ТД «Палладіум» та TOB «Аверс» є «податковою ямою», TOB «С Клаус» не декларує придбання продукції у ПП "Алекс ЛТД". Також, згідно висновків акту перевірки ДПІ у м. Херсоні 03.03.2012 р. за № 59/22-6/36838342 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Южнефть» по взаємовідносинах з TOB «Олімп-Пром» встановлено, що вказане підприємство неправомірно задекларовано податкові зобов'язання по покупцю товарів - TOB «Олімп-Пром» у зв'язку з ознаками фіктивності його фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, судом встановлено, що на порушення позивачем вищевказаних норм Податкового кодексу України вплинули виключно висновки актів перевірок контрагентів позивача ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс», що стало підставою для визнання нікчемними угоди, укладені між ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс» щодо придбання дизельного палива, та як наслідок зменшення суми валових витрат та податкового кредиту та відповідно збільшення позивачу грошового зобов'язання за ПДВ та за податком з доходів фізичних осіб.

Суд не погоджується з вказаним висновком ДПІ виходячи із наступного.

В ході проведення перевірки ДПІ було встановлено, що в період з 01.09.2009 р. по 31.12.2011 року ФОП ОСОБА_4 здійснював перевезення вантажним автомобільним транспортом в кількості 12 одиниць, перелік яких наведений на 9-10 акту перевірки.

Судом встановлено, що з метою здійснення вказаного виду діяльності у січні та у червні 2011 року позивачем було укладено договори з ТОВ «Южнефть» та ПП «Алекс» з придбання дизельного палива.

Так, 25.01.2011 року між ФОП ОСОБА_4 (за договором - покупець) та ПП «Алекс» (за договором - продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 7, за умовами якого продавець продає, а покупець приймає та сплачує нафтопродукти за якістю, у строки та умовах, вказаних в цьому договорі ( п. 1 договору); якість товару, що поставляється по цьому договору, повинна відповідати вимогам" ГОСТу на даний вид товару, діючим на момент передачі товару що підтверджується сертифікатом якості (далі по тексту - "сертифікат якості") ( п. 2.1. договору); постачання товару здійснюється партіями, об'єм і порядок яких узгоджується сторонами будь-яким зручним для них чином. Партією товару вважається товар, що постачається згідно товарно-транспортної накладної (п.2.2. договору); датою відвантаження товару вважається дата на відповідній товарній накладній, датою постачання (приймання) товару на склад покупця - дата фактичного приймання товару, згідно штемпеля (печатки) покупця на товарній накладній (п. 2.3. договору); товар вважається зданим (переданим) продавцем й прийнятим покупцем: по кількості - згідно товарної накладної; по якості - відповідно сертифікату якості (п. 2.5. договору); кожна партія товару повинна супроводжуватися наступними документами (товаротра нспортна документація): транспортна та/або товарна накладна; податкова накладна; рахунок; сертифікат якості. Вказані документи повинні бути оформлені відповідно до діючого законодавства (п.2.7. договору). Розрахунок за товар здійснюється по домовленістю сторін. Підставою для перерахування коштів за товар є рахунки продавця.

На виконання умов даного договору ПП «Алекс» відвантажив ФОП ОСОБА_4 дизельне пальне на загальну суму 124398,48 грн., у т.ч. ПДВ 20733,08 грн., що підтверджується видатковими накладними та товарно-транспортними накладними. Крім того, отримані від ПП «Алекс » податкові накладні від 26.10.2011 р. за №42 на суму 80398,50 грн., у т.ч. ПДВ 13399,75 грн., від 27.10.2011 р. за № 47 на суму 4000,00 грн., у т.ч. ПДВ 666,67 грн., від 31.10.2011 р. за №49 на суму 40 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 6666,67 грн., внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та надані ДПІ разом з декларацією з ПДВ за жовтень 2011 року.

Перевезення дизельного палива здійснював ФОП ОСОБА_5 через водіїв ОСОБА_6, ОСОБА_7 згідно договорів №1 від 01.01.2011 р. та за № 43 від 01.04.2011 р. на міські і міжміські перевезення вантажів автотранспортом, укладених між ПП «Алекс» та ФОП ОСОБА_5 Крім того, позивачем додатково надано до матеріалів справи копія ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5, копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, копія свідоцтва по сплату єдиного податку від 01 січня 2011 р. на ім'я ОСОБА_5, копія довідки № 5046 про види діяльності ФОП ОСОБА_5, копії тимчасових реєстраційних талонів транспортних засобів зареєстрованих на ім'я ОСОБА_5 ( МАЗ 500 АШ, вантажна цистерна та ГКБ 8328, причіп цистерна).

Крім того, 07.06.2011 року між ФОП ОСОБА_4 (за договором - покупець) та ТОВ «Южнефть» (за договором - постачальник) було укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № 7/07, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а Покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти та сплатити їх вартість у відповідності з умовами Договору та додатко вих угод (п. 1.1 договору); поставка здійснюється окремими партіями, обсяги, асортимент, строки поставки та умови транспортування визначаються відповідною додатковою угодою до цього Договору, яка є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 договору); передача у власність покупця товару здійснюється з оформленням додаткової угоди та інших товаросупроводжувальних документів (видаткової накладної та товарно - транспортної накладної, додаткової угоди), при передачі нафтопродуктів постачальник за вимогою покупця надає сертифікати відповідності з визначенням найменування нафтопродуктів ( п. 2.1. договору); відвантаження товару здійснюється на підставі заявки покупця або підписаної сторонами додаткової угоди. Відвантаження товару здійснюється автомобільним або залізничним транспортом, якщо додатковою угодою не визначений порядок відвантаження продукції іншими видами транспорту. Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем за якістю і кількістю, а право власності на Товар, таким, що перейшло від Постачальника до Покупця в момент підписання документів, передбачених п. 2.1. цього Договору. Окремі обов'язки Постачальника по постачанню Товару виконуються третіми особами (відправни ці вантажу, перевізником вантажу та ін.) ( п. 4 договору).

На виконання умов даного договору ТОВ «Южнефть» відвантажив ФОП ОСОБА_4 дизельне пальне на загальну суму 79264,80 грн., у т.ч. ПДВ 13210,80 грн., що підтверджується видатковою накладною від 07.06.2011 р. за № РН-010524, товарно-транспортною накладною від 07.06.2011 р. за № Ю-07-06-4. Крім того, отримана від ТОВ «Южнефть» податкова накладна від 07.06.2011 р. за № 21 на суму 79 264,80 грн., у т.ч. ПДВ 13 2010,00 грн., внесена до реєстру отриманих та виданих податкових накладних та надані ДПІ разом з декларацією з ПДВ за червень 2011 року.

Перевезення дизельного палива здійснював ФОП ОСОБА_8 через водія ОСОБА_8 на замовлення ТОВ «Южнефть».

На підтвердження здійснення підприємницької діяльності з вантажо - транспортного перевезення товарів та використання ПММ у своїй господарській діяльності (із зазначення вантажу, його ваги, відстані, витрат пального, маршруту поїздки, виду автомобіля та водія, що здійснював перевезення, замовників, вантажоодержувачів тощо) позивачем додатково надано наступні документи, а саме копії актів списання нафтопродуктів, подорожніх листів вантажного автомобіля, товарно-транспортних накладних, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів на ім'я ОСОБА_9, свідоцтва про реєстрацію машини « полу причеп НОМЕР_6 ОСОБА_4, тимчасового реєстраційного талона НОМЕР_7 на вантажний сідловий тягач Volvo 660 на ім'я ОСОБА_4

Отже, на думку суду, позивачем доведено документально спрямованість спірних правочинів на реальне настання правових наслідків.

Проте, з боку ДПІ не надано суду доказів фізичної відсутності товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності позивача. Крім того, податковим органом не надано суду доказів того, що на момент складання податкових та видаткових накладних на адресу позивача, постачальники дизельного палива ПП «Алекс» та ТОВ «Южнефть» не були зареєстровані в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та не були зареєстровані платником податку на додану вартість. Навпаки, згідно інформації, яка містить у актах перевірок вказаних контрагентів позивача вказано, що ТОВ «Южнефть» зареєстровано у Херсонському міськвиконкомі згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 25.11.09 р. НОМЕР_8, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100257403, виданого ДПІ у м. Херсоні, є платником вказаного податку від 03.12.09 року, яке було анульовано 30.09.11 р. на підставі заяви про ліквідацію за власним бажанням ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» зареєстровано виконавчим комітетом Херсонської міської ради згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_9 від 10.08.2006 р., є платником ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 30.08.06 р. № 30583711.

За таких підстав, висновок ДПІ щодо безтоварності господарських операцій, укладених між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» спростовуються приєднаними до матеріалів справи копіями первинних документів, при цьому належних доказів зворотного з боку відповідача не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку відповідача про нікчемність договорів поставки товару, укладених позивачем з ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» слугували висновки перевірок вказаних контрагентів, в яких викладені твердження відповідача про те, що господарська діяльність позивача із його контрагентами містить ознаки нікчемності.

Між тим, враховуючи вимоги Цивільного кодексу України, суд зазначає, що основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов висновку про нікчемність правочину.

Спірні договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними податковими, видатковими накладними, платіжними дорученнями, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі. Доказів які б спростовували наведене не надано.

Відповідач також не подав жодних доказів того, що у спірних правовідносинах позивач та його контрагенти є пов'язаними особами, були обізнані з обставинами організації господарської діяльності один одного, діяли взаємоузгоджено та зловмисно, маючи на меті завдати шкоди інтересам Держави, мали інший матеріальний інтерес, ніж виконання зобов'язань за спірними правочинами, вчинені правочини об'єктивно не були потрібні для організації господарської діяльності платників податків.

Щодо доводів податкового органу про безтоварність господарської операції між ФОП ОСОБА_4 та ПП «Алекс» у зв'язку зі здійсненням перевезення дизельного палива ФОП ОСОБА_5, який є безпосереднім керівником ПП «Алекс», то суд вважає, що укладення договорів на перевезення товару в даному випадку є безпосереднім обов'язком постачальника ПП «Алекс», а тому укладання договорів на перевезення товару не має ні якого відношення до позивача, оскільки на умови формування податкового кредиту впливає господарська операція з поставки товару, а не з послуг по його перевезенню.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, без урахування всіх обставин та документів, наданих до перевірки, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Стосовно твердження відповідача, щодо порушення позивачем ст. 14, 177 Податкового кодексу України, при формуванні складу валових витрат за наслідками вищеописаних господарських операції, то суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17 відсотків суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту.

Пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України, встановлено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг) (п. 177.3 ст. 177 Податкового кодексу України).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України).

Відповідно до абзаців "а" та "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, платники податку зобов'язані:

а) вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку. Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом державної податкової служби;

Суд враховує, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Згідно ч.2 ст. 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на дані бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку ФОП ОСОБА_4 правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» на загальну суму 169719,40 грн., у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем пп. 177.2 ст. 177, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Суд також вважає, що висновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту у загальній сумі 33 944,00 грн. та, відповідно, заниження грошового зобов'язання з податку на додану вартість на вказану суму ПДВ по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс» ґрунтуються на невірному тлумаченні податкового законодавства, що підтверджується наступним.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними податковими накладними та первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З огляду на викладене, судом встановлено, що формування позивачем податкового кредиту відбувалось на підставі податкової накладної, яка складена особами, зареєстрованими платниками податку на додану вартість. Факт того, що постачальники позивача мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані як платники податку на додану вартість, не оспорювався відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (договір, податкові та видаткові накладні), та наявність оплати товару) з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту по операціям з придбання товару ТОВ «Южнефть», ПП «Алекс».

Оскільки позивач сплатив податок на додану вартість у ціні отриманого товару - дизельного пального, що підтверджується податковими накладними, а тому відповідно до законодавства у повній мірі виконав свій обов'язок щодо сплати цього податку.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарської операції між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то суд приходить до висновку про недоведеність факту порушення ФОП ОСОБА_4 вимог п.177.2 ст. 177, пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток фізичних осіб в межах оскаржуваних сум, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання, яке предметом оскарження.

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Новій Каховці Херсонської області Державної податкової служби про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000681702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, за основним платежем у сумі 29898,49 грн. та за штрафними санкціями у сумі 7474,62 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000691702 від 12.11.2012 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 33944,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 5184,25 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 01 квітня 2013 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1