Ухвала суду № 30322183, 19.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Копія:

Справа № 212/9893/2012 Провадження № 22-ц/772/717/2013Головуючий в суді першої інстанції:Федчишен С.А.Категорія: 34Доповідач: Стадник І. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2013 року м. ВінницяКолегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого, судді Стадника І.М.,

Суддів: Войтко Ю.Б., Голоти Л.О.,

при секретарі Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ПАТ «Банк Форум» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася в районний суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою. В обґрунтування позову посилалася на те, що 9 березня 2012 року о 18 год. на автодорозі Стрий-Знаменка 364 км +230 м з вини ОСОБА_3 сталася дорожнього транспортна пригода, внаслідок якої належному позивачці автомобілю «Хюндай Туксон», державний номерний знак НОМЕР_1 завдано технічних пошкоджень.

Згідно зі звітом №12/55 оцінки майна по визначенню розміру матеріального збитку внаслідок пошкодження під час ДТП від 26.06.2012 року, складеного ПП «Васіковський» вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля складає 116006 грн. 12 коп., цю ж суму складає вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу.

Оскільки автомобіль «Хюндай Туксон», НОМЕР_1 було застраховано по типу КАСКО в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», остання відповідно до страхового акту №ЦРКА-625 від 29.05.2012 року частково відшкодувала завдані позивачу збитки в сумі 56698,78 грн.

З урахуванням страхових виплат позивач просила стягнути з відповідача 59307 грн. заподіяних збитків, 500 грн. за проведення експертного дослідження, 4000 грн.

на правову допомогу, а також моральну шкоду, яку вона оцінила в 5000 грн.

Ухвалою Вінницького міського суду від 22.10.2012 року до участі в справі залучено в якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ «Страхову компанію «Українська страхова група», ПАТ «Банк Форум».

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 6 лютого 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача ПАТ «Страхової компанії «Українська страхова група», ПАТ «Банк Форум» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.

Не погодившись із рішенням ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення і ухвалити нове про задоволення її позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 вимоги апеляційної скарги підтримав на умовах, викладених у ній. Представник відповідача ОСОБА_5 проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Інші особи, які беруть участь у справі, повідомлені в установленому порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, що відповідно до статті 305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Представник ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» просить провести апеляційний розгляд справи у їх відсутність, апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляції та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно з статтею 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що 9 березня 2012 року о 18 год. на автодорозі Стрий-Знаменка 364 км + 230 м ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_2 не врахував дорожньої обстановки, перед початком обгону не переконався в тому, що смуга зустрічного руху на яку він буде виїжджати вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, здійснив зіткнення з автомобілем «Хюндай Туксон», д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням позивача ОСОБА_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 06.06.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, що передбачене статтею 124 КпАП України та накладеного адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Зазначена постанова як така, що набула законної сили відповідно до частини 4 статті 61 ЦПК України є обов'язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, щодо якої її ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з частинами 1-2 статті 1187 ЦК України діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Статтею 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Проте 12 жовтня 2011 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-0220-11-1164 (а.с. 61-66), предметом якого є страхування транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1.

За змістом договору його укладено на підставі ліцензії серії АБ №100299 від 31.08.2005 року, серії АВ №082321, №082323 від 27.06.2006 року, та відповідно до Закону України «Про страхування», Правил добровільного страхування наземних транспортних засобів від 16.08.2005 року. Договір підписаний позивачем та страховою компанією, тобто відповідно до вимог статті 638 ЦК України сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з статтею 16 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» (далі - Закон) договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 5 частини 1 договору страхування страхова сума становить 130000 грн., а страховими ризиками є викрадення, дорожньо-транспортна пригода, стихійні лиха, пожежа, вибух тощо.

З умовами договору страхування та правилами страхування позивач була ознайомлена, про що свідчить її підпис в договорі.

Статтею 25 Закону встановлено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

12 березня 2012 року позивач звернулася до СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Відповідно до підпункту 9.3.4 пункту 9 договору страхування страхова компанія доручила проведення оцінки завданого матеріального збитку ПП «Васіковський», який за результатами проведеного дослідження склав звіт №12/55 від 02.04.2012 року, згідно з яким матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 115133,09 грн., причому утилізаційна вартість вказаного транспортного засобу (вартість залишків транспортного засобу після страхового випадку) у результаті його пошкодження, складає 66534,94 грн.

Оскільки транспортний засіб вважається таким, що конструктивно загинув (матеріальний збиток перевищує 60% дійсної вартості транспортного засобу, визначеної згідно з законодавством на момент настання страхового випадку), страхова компанія здійснила розрахунок суми страхового відшкодування за формулою, передбаченою пунктом 13.4.2, договору, та відповідно до вищевказаного звіту, акту №34 від 09.03.2012 року, рахунку №85 від 04.04.2012 року та квитанції №3/1 від 09.03.2012 року, а 29.05.2012 року було складено страховий акт №ЦРКА-625 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

Вищевказана формула передбачає визначення страхового відшкодування як різниці між ринковою вартістю транспортного засобу та вартістю залишків транспортного засобу, тобто ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» залишила позивачці транспортний засіб вартістю 66534 грн. 94 коп. та виплатила страхове відшкодування в розмірі 59730 грн., що разом становить 126865 грн. 32 коп. за вирахуванням 1300 грн. передбаченої договором франшизи.

Позивач ОСОБА_2 погодилася з таким порядком визначення розміру заподіяного їй збитку та розміром страхового відшкодування, прийнявши перераховані платіжним дорученням №6371 від 8 червня 2012 року грошові кошти.

В разі незгоди з цим варіантом відшкодування шкоди і в разі пред'явлення вимоги відшкодувати збитки повністю позивачка як страхувальник згідно з умовами договору зобов'язана була зняти з обліку транспортний засіб та передати його страховику разом з свідоцтвом про реєстрацію, сервісною книжкою, інструкцією по експлуатації, всіма комплектами ключів, брелоками, про що по факту передачі між сторонами складається акт приймання-передачі транспортного засобу, чого зроблено не було.

Оскільки розмір заподіяних дорожньо-транспортною пригодою матеріальних збитків не перевищував ліміту відповідальності страховика (загальної страхової суми), а страхова компанія повністю виконала свої зобов'язання з виплати страхового відшкодування відповідно до умов договору (залишила страхувальнику як пошкоджений транспортний засіб, так і виплатила страхове відшкодування, що складає різницю між вартістю залишків транспортного засобу та його ринковою вартістю на момент страхового випадку), суд першої інстанції прийшов до законного і обґрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача про відшкодування матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, ще й безпосереднім її винуватцем - відповідачем ОСОБА_3

Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з статтями 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимога або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правильним є висновок суду першої інстанції про те, що представником позивача не надано належних і достатніх доказів на підтвердження як факту завдання моральної шкоди, так і розміру її грошового відшкодування.

Отже колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 304, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ Стадник І.М. Судді: З оригіналом вірно: Суддя апеляційного суду /підпис/ Войтко Ю.Б. /підпис/ Голота Л.О. Стадник І.М.