Ухвала суду № 30311015, 21.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2012 р. справа № 2а/0470/6682/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Ручки Я.А.,

за участю представників:

позивача: - ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03 листопада 2011 року),

відповідача: -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року

у справі № 2а/0470/6682/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Шибко»звернулося у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання дій посадової особи Південної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Шереверової В.М. щодо складення акту № 619/232/34544709 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»з питання достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року та нанесення збитків у сумі заниження податкового кредиту, протиправними, зобов'язання Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області утриматись від використання в подальшій роботі даних (результатів) акту № 619/232/34544709 від 29 квітня 2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Шибко»звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»ОСОБА_1 у судовому засіданні наполягає на доводах та вимогах апеляційної скарги.

Представник Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області на підставі наказів від 28 квітня 2011 року №802, № 808, згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведена невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»з питання достовірності декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №619/232/34544709 від 29 квітня 2011 року та встановлено, що відповідно до частин 1, 5 статті 203, статей 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України операції при придбанні товарів (отриманні коштів) товариством з обмеженою відповідальністю «Шибко»від товариств з обмеженою відповідальністю «Торгсервіспостач», «ТД «Кривбас-Оіл», «Агростиль Плюс», приватного підприємства Фірма «Лагуна»та при продажу таких товарів (здійсненні передплат) по ланцюгу постачання за період з 01 грудня 2010 року по 31 січня 2011 року є нікчемними.

Розглядаючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є справою адміністративною юрисдикції, яка підлягає розгляду у судовому порядку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Справа в адміністративному суді може бути порушена за наявності між сторонами публічно-правового спору, оскільки у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод (стаття 2, пункт 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

З наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», передбачено що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 15, 16 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору.

У разі коли зазначені у частині 1 цієї статті органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, вони виконують щодо цих платників ті ж функції, що й державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо функції, пов'язані зі здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів (в редакції чинній на момент проведення перевірки).

Правовий аналіз вказаних норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні»свідчить про те, що органи державної податкової служби є уповноваженими державою органами для здійснення функцій контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

При цьому, підстави, порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок та умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до їх проведення наведені в Податковому кодексі України.

Порядок оформлення результатів перевірок регламентований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року.

Пунктом 3 Порядку зазначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень -довідка.

Акт -службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( пункт 44.6 Податкового кодексу України та пункт 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства; правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (пункт 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю «Шибко»не скористалося правом надати до податкового органу заперечення на акт перевірки.

Акт перевірки за своїм змістом не є ні рішенням суб'єкта владних повноважень, ні нормативно-правовим чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не створює і не припиняє права чи обов'язки особи, а лише фіксує встановлені під час перевірки службовими особами певні обставини та висновки даних осіб про наявність порушень податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані дії податкового органу, які полягають у складенні акту перевірки та використання результатів акту не порушують права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»у сфері публічно-правових відносин, тому такі позовні вимоги не підлягають розгляду в ні порядку адміністративного судочинства, ні в порядку іншого судочинства.

Відповідно частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 195, 196 пунктом 4 частини 1 статті 198, статтями 203, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шибко»-задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року -скасувати.

Провадження у справі -закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Ухвала в повному обсязі складена 04 липня 2012 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим