Рішення № 30309106, 29.03.2013, Чумаківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Пролетарський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/262/75/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2013 р. Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Мачуського О.М.

при секретарі Клімовій С.Ю.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності, в якому вказали, що на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 2587 від 09.03.2000 року, виданого Представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 66,0 м2, в тому числі жилою 43,9 м2, належала на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_4 - 1/3 частка, ОСОБА_6 - 1/3 частка. ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 (що є сином позивачів) помер, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді вищезазначеної частки квартири. Після спадкування 1/3 частки спадкового майна, позивачам за цим позовом стало належати по 4/9 (1/3+1/9=4/9) частки спірної квартири кожному, а відповідачці, як дружині померлого, - 1/9 частка квартири.

Також зазначили, що оскільки частка ОСОБА_3 є незначною, виділити її в натурі неможливо, сумісне проживання з нею в одній квартирі також неможливо через неприязні стосунки, які склалися після смерті ОСОБА_6, тому просили припинити право власності Відповідача на 1/9 частку квартири АДРЕСА_1 з виплатою їй грошової компенсації, та визнати за кожним з Позивачів право власності на 1/18 частку спірної квартири.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що дійсно Відповідачу належить 1/9 частка в квартирі АДРЕСА_1. Після смерті сина - ОСОБА_6 між сторонами склались неприязні стосунки, що виразились в численних зверненнях до правоохоронних органів, багатьох судових спорів. Вважає, що сумісне проживання з Відповідачем є неможливим. Частка відповідача складає 1/9 квартири та є незначною, виділити приміщення, яке б складало еквівалент частки Відповідача є не можливим. Позивачі пропонували викупити частку у Відповідача, однак домовленості в позасудовому порядку досягнуто не було.

Позивач ОСОБА_4 до судового засідання надав заяву, згідно якої просив справу розглядати без його участі, за участю його представника - ОСОБА_2 (а.с. 13).

Представник позивачів - ОСОБА_2, що діє на підставі Договору про надання правової допомоги (а.с.11) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Також зазначила, що Позивачами відповідно до вимог чинного законодавства сплачено вартість частки Відповідача на депозитний рахунок суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, вказавши, що вона дійсно володіє 1/9 частини квартири АДРЕСА_1. На теперішній час вона не бажає позбавлятись своєї власності, оскільки це єдине житлове приміщення, яке їй належить. Іншого житла в неї немає, зараз вона мешкає у друзів та знайомих та також звернулась до суду з позовом до Відповідачів з вимогою про встановлення порядку користування спірною квартирою. Також зазначила, що заперечує проти призначення їй компенсації за належну їй частку квартири.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши сторони, суд встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Квартира АДРЕСА_1, загальною площею 66,0 м2, в тому числі жилою 43,9 м2, належала на підставі свідоцтва про право власності на квартиру № 2587 від 09.03.2000 року, виданого Представництвом фонду державного майна України в м. Донецьку, на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 - 1/3 частка, ОСОБА_4 - 1/3 частка, ОСОБА_6 - 1/3 частка.

ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_1. Вказане майно в порядку спадкування було порівну розподілено між позивачами та відповідачем. Позивачам за цим позовом стало належати по 4/9 (1/3+1/9=4/9) частки спірної квартири кожному, а відповідачу, як дружині померлого, - 1/9 частка квартири.

Вказані обставини сторони у судовому засіданні не заперечували.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У силу положень статей 21, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із цих положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених прав мають рівні права.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З урахуванням правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року (справа № 6-81 кс 11) для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Згідно технічного паспорту (а.с. 26) квартира АДРЕСА_1 складається з 3-х кімнат загальною площею 66,0 м2, в тому числі жилою 43,9 м2. З огляду на вказане, враховуючи, що спірна квартира знаходиться на 8-му поверсі в дев'ятиповерховому будинку суд вважає, що частка відповідача є незначною, а вказана квартира за таких обставин є неподільною. Сторони в судовому засіданні вказані обставини не заперечували.

Відповідно до Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 10.01.2012 р. було відмовлено у порушенні кримінально справи відносно ОСОБА_1 по ст. 296 КК України за заявою ОСОБА_3 (а.с. 31).

Згідно Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 24.01.2012 р. було відмовлено у порушенні кримінально справи відносно ОСОБА_3 по ст. 296 КК України за заявою ОСОБА_1 (а.с. 33).

Згідно Постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 16.07.2012 р. було відмовлено у порушенні кримінально справи відносно ОСОБА_1 по ст. 296 КК України за заявою ОСОБА_3 (а.с. 38).

Крім того Рішенням Пролетарського районного суду м. Донецька від 19.03.2012 р., залишеним без змін Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 24.04.2012 р., було вселено ОСОБА_1, ОСОБА_4 до квартири АДРЕСА_2 (а.с. 76-77).

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 18.01.2013 р. у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_2 було відмовлено (а.с. 72-75).

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами склались тривалі конфликтні стосунки, що може ускладнити сумісне проживання у спірній квартирі.

Згідно висновків судової будівельно-технічної експертизи № 148/23 ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 складає 333 572 грн. (а.с. 54-56).

Відповідно до квитанції ПАТ "КБ Надра" від 11.03.2013 р. ОСОБА_4 вніс 18 532 грн., як грошову компенсацію частки майна ОСОБА_3, на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області (а.с. 63).

Відповідно до квитанції ПАТ "КБ Надра" від 11.03.2013 р. ОСОБА_1 внесла 18 532 грн., як грошову компенсацію частки майна ОСОБА_3, на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області (а.с. 64).

Разом з тим суд вважає, що припинення на частку у спільній сумісній власності завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 не має у власності або у користуванні іншого житла і вона заперечує проти виплати їй грошової компенсації. Крім того 23.01.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до Пролетарського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 з вимогою про встановлення порядку користування спірною квартирою (а.с. 70).

Згідно ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За таких обставин, оцінюючи наведені докази у їх сукупності, суд вважає, що припинення права власності ОСОБА_3 є неможливим, оскільки це призведе до втрати нею єдиного житла (частки), що перебуває у її власності, а отже завдасть істотної шкоди її інтересам.

З урахуванням наведених обставин суд вважає позовні вимоги позивачів є такими, що не підлягають задоволенню.

Сума коштів, внесених Позивачами у якості депозиту на рахунок суду підлягає поверненню платникам після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати згідно ст. 88 ЦПК України відносяться на рахунок позивачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10-11, 60, 209, 212-214 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про припинення права власності на частку у спільному майні та визнання права власності - відмовити.

Повернути ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) 18 532 грн., сплачених відповідно до квитанції ПАТ "КБ Надра" від 11.03.2013 р. як грошову компенсацію вартості частки майна по цивільній справі № 2/0542/2250/2012 на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області № 37317004001000 ОКПО 26288796.

Повернути ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) 18 532 грн., сплачених відповідно до квитанції ПАТ "КБ Надра" від 11.03.2013 р. як грошову компенсацію вартості частки майна по цивільній справі № 2/0542/2250/2012 на рахунок ТУ ДСА в Донецькій області № 37317004001000 ОКПО 26288796.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена в судовому засіданні 29 березня 2013 р. Повний текст рішення виготовлений 01 квітня 2013 р.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М.Мачуський