01.04.2013 Справа № 2605/20206/12
Справа пр. №2-с/756/30/13
ун. №2605/20206/12
У Х В А Л А
01 квітня 2013 року Оболонський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Андрейчука Т.В.
при секретарі - Ліщенко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 12.02.2013 року у справі №2605/20206/12 року за заявою приватного акціонерного товариства "МТС Україна", -
в с т а н о в и в:
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що 12.02.2013 року суддею Оболонського районного суду м. Києва було видано судовий наказ у справі №2605/20206/12 року, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" заборгованість за надані телекомунікаційні послуги.
ОСОБА_1 стверджував, що зазначена заборгованість за надані телекомунікаційні послуги нарахована незаконно, оскільки відповідно до умов п.2.1, п.2.2 договору про надання послуг мобільного зв'язку та умов користування мережами МТС та ст.ст.38,39 Закону України "Про телекомунікації" не зазначається обов'язок абонента брати аванс та права оператора надавати цей аванс для подальшого користування телекомункаційними послугами без відома абонента, тоді як такі послуги були надані оператором без повідомлення його про даний факт.
З цих підстав заявник просив суд скасувати наказ, виданий 12.02.2013 року суддею Оболонського районного суду м. Києва у справі №2605/20206/12 року.
Заявник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву, в якій просив відкласти розгляд справи, проте доказів на підтвердження поважності причини неявки в судове засідання суду не надав.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, стягувач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання свого представника суд не повідомив.
Відповідно до ч.6 ст.105-1 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви, тому суд ухвалив провести судове засідання за відсутності заявника та представника стягувача.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження", якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг.
Крім того, заявник має обгрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
12.02.2013 року суддею Оболонського районного суду м. Києва було видано судовий наказ у справі №2605/20206/12 року, яким стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства "МТС Україна" заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 3323,03 грн. та судові витрати у сумі 107,30 грн.
Як на підставу для скасування судового наказу заявник посилався на те, що зазначена заборгованість за надані телекомунікаційні послуги нарахована незаконно, оскільки відповідно до умов п.2.1, п.2.2 договору про надання послуг мобільного зв'язку та умов користування мережами МТС та ст.ст.38,39 Закону України "Про телекомунікації" не зазначається обов'язок абонента брати аванс та права оператора надавати цей аванс для подальшого користування телекомункаційними послугами без відома абонента, тоді як такі послуги були надані оператором без повідомлення його про даний факт.
З матеріалів справи вбачається, що між приватним акціонерним товариством "МТС Україна" та ОСОБА_1 було укладено договори про надання телекомунікаційних послуг, відповідно до умов якого заявник був зобов'язаний надавати боржнику телекомунікаційні послуги, а боржник зобов'язаний був оплачувати надані телекомунікаційні послуги. Тобто заявник був споживачем телекомунікаційних послуг, які надавалися йому стягувачем.
У відповідності до ст.33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував зобов'язання щодо своєчасної та у повному обсязі оплати за телекомунікаційні послуги, допустив заборгованість із сплати послуг у сумі 3323,03 грн., яка була нарахована стягувачем, починаючи з квітня 2012 року. Наведені обставини підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи (а.с.15-21, 23).
Суд вправі видати судовий наказ про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за наявності доказів, що вказують на правильність і безспірність розрахунків розміру заборгованості.
Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" наявність спору про право (п.2 ч.3 ст.100 ЦПК України), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обгрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (ч.3 ст.267 ЦК України). Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання (наприклад, у частині оплати заборгованості телекомунікаційних послуг чи послуг телебачення і радіомовлення) не виконуються, без обгрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Суд не бере до уваги твердження заявника ОСОБА_1, що заборгованість за надані телекомунікаційні послуги нарахована незаконно, оскільки про наявність заборгованості боржника перед приватним акціонерним товариством "МТС Україна" свідчить звіт про баланс особового рахунку абонента (а.с.15-21).
Заявник не навів суду жодного доказу на спростування правильності і безспірності розрахунків заборгованості.
Відповідно до ч.8 ст.105-1 ЦПК України за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право: залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення; скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову; змінити судовий наказ.
За таких обставин суд вважає, що підстави для скасування судового наказу від 12.02.2013 року відсутні.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.105, 105-1 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого 12.02.2013 року у справі №2605/20206/12 року за заявою приватного акціонерного товариства "МТС Україна", - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що судовий наказ, виданий 12.02.2013 року у справі №2605/20206/12 року за заявою приватного акціонерного товариства "МТС Україна", може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва.
Ухвала скарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Андрейчук
Судове рішення № 30304637, Оболонський районний суд міста Києва було прийнято 01.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2605/20206/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: